Летняя ночь Своей прохладой заворожила Отогнав дневную жару. Тишина вокруг, В комнате открыто окно. А за ним темнота, темнота человеческих душ. Сквозь её лишь иногда, сквозь темноту эту, звуки доносятся из далека. Звуки проезжающих вдалеке ночных пустых поездов. Поездов нашей жизни с тобой. Мы пассажиры и сели однажды в него, […]
Інша поезія
656 posts
Закат солнца – цвет багряный, Смотрю я на него И этот свет душу мою греет, И думать ни о чем я не хочу, Но в голову лезут мысли, Они о том – зачем я нужен здесь, сейчас? Зачем хочу прожить я жизнь? Зачем воздвигну свой удел И почему я сделал […]
А на душе настроение “слякоть”… Ну, не одной же осени плакать! Ну, не одной же – в тумане купаться И сомневаться, во всём сомневаться… Плакать, надеяться, верить, смеяться, Бога молить и во сне улыбаться! Мокрыми листьями – брать укрываться! Краски сгущать, а потом растворяться… Тихой молитвой за лучик цепляться… Да! […]
13.11.21(8:00) Почуй мене!,- мій світ, завершеного дива! Побач що творить люд на цій землі твоїй! Побач і схаменись! Тут було так красиво.. Аж поки не зійшов сюди страшенний гнів.. Планета захворіла жахливими людьми.. Які за свою владу готові все згубити.. Не було ще на світі страшнішої пітьми.. Щоб так у […]
11.11.21(21:00) Візит до батька … Я пам’ятаю, як маленька,- Бігла до батька на роботу.. Доріжка світла та рідненька, Щебінь такий м’який на дотик.. Зелене листя шелестіло, Тополі пухом покривали, Волосся радісно звивалось, Природа очі чарувала. Я бігла радісно й щасливо, Дивилась на блакитне небо, Хмарки у небі були дивом.. […]
07.11.21(9:00) ПРАВДА…. Невже немає сили що зупинить всесвітній безлад, той, що зараз є? Невже сьогодні ця несправедливість нещадно знищить вщент життя твоє? Хіба не можна все це зупинити і розпізнати прикру цю брехню? Як хочеться спокійно ще […]
31.10.2021(19:00) За свободу!!!… Я дивлюсь у майбутнє затьмарене сірим туманом.. І не бачу я поки що чистих просвітлених днів… Я не хочу зануритись в бісове море обману… І не хочу щоб дух мій в цім пеклі нечистім згорів… […]
21.11.21(11:00) Щастям дихати… Я хочу щастям дихати і дарувать добро, Щоб в кожного у серці відчувалося тепло.. Щоб очі не заплакані.. і добре всім було, І у всіх справах кожному везло! Щоб назавжди закінчилась затьмарена війна!!! Пішла щоб звідси зовсім, бо така страшна вона.. Щоб люди вільно дихали.. і […]
День — работа, вечер — кухня, яблоки — в рулет… Я готовлю! Я — стряпуха! Сказочный обед: Суп кипит, грибы стреляют, жарясь на плите, Лук с морковью пригорает на сковороде… Я немножечко присела, но хочу прилечь, Только как стянуть кастрюли на минутку с плеч? Я б ракетой — сразу к […]
Давай немножко посидим За чашкой чая! И по душам поговорим, Не замечая, Как пролетает время вскачь В мгновенье ока… Больной души ты лучший врач, Хирург пороков! Ты верный друг – и в дождь, и в зной… Моя надежда! Ты моя гавань и покой! И воздух свежий!.. С тобой развеется печаль, […]
Не кожен може народитись справжнім генієм,Аби поезією славити віки.Отак і я прийшов несхожим на ЄсенінаКувати римою віршів свої роки.Писати книгу почуттів про те, що думаю,Про насолоди час і те, що так щемить,І наповняти душі мріями і думамиСвого життя, що мчиться як остання мить.Не можуть бути в цьому світі тільки генії,Тому […]
12.10.2021(22:00) Зупинися, час!… Пролітає час.. мов блискавка у небі, Наздогнать його, – ніхто іще не зміг.. Насолода жити.. бачить ясне небо.. Хочеться пройти багато ще доріг… Юність промайнула наче легкий вітер, Сивина в волосся проситься щодня.. Підростають діти.. вже дорослі […]
Південний Буг – бурхлива даль,До неба припадає,Тече в душі моїй печальІ серце омиває. Важким камінням на душіРядки лягають тихо,В руках листи, а в них – вірші,Юнацтва ніби втіха. Невпинний буревій роківОб хвилі брила точить,І втома виснажених днів,Мов сплеском росить очі. Південний Буг, невтомний Буг,Місткий, мов небосхили.Скажи мені, мій любий друг,Відкіль […]
08.10.21(20:00) Я хочу бачити тепло в твоїх очах… Я хочу бачити тепло в твоїх очах, – Завжди!.. – навіть коли зима настане.. Навіть тоді коли я буду в твоїх снах, Нехай любов твоя до мене не зів’яне. Ні холод, ні сніги, ні сивина, Хай не […]
Із колиски ласкавого серця матусі,І долоней турботливих батькових рук,Що давали життя кожній ніжній пелюстці,Ти здійнялась з дитинства в життєвую путь. Крізь роки і дороги, гладкі і тернисті,Де співають тополі й осики сурмлять,Твої юні крилята в цей день урочистийВідпускають тебе в самостійне життя. Ти немов на вітрилах, злітаєш в безоднюСвітлих променів […]
29.09.21(09:30) Про наболіле… Так сумно… коли правди вже немає.. Коли весь світ перевернувся враз… Коли надію в мирі ми втрачаєм.. Оговтатись не можем від образ… Те що було звичайним,- вже не в моді.. Прості питання вже стають вогнем, Ми тут не живемо вже на свободі.. Немов осліплені свій хрест несем… […]
А дерева такі стрункі! А яке в них яскраве листя! Утікають в ніщо віки, Тільки тут все давно на місці. Ясна осене, нумо, тлій! Днів привітних примножуй сяйво! Може, я тут хоч трохи свій? Може, я тут для часу зайвий?
І знову поле – щедрості правиця, Замріяне в квітучій тишині Скажи-но, що тобі ночами сниться? Кого пускаєш в думи потайні? Яке тобі майбутнє до вподоби? Що в серці торжествує чи болить? Чи мариш гострим плугом хлібороба, Чи від мани тремтиш кровопролить?