І знову холод, тільки літній, Дощі холодні, як тоді. І барабанять в такт мінорний, Безперестанку день при дні. і крапля краплю здоганяє, Струмком стікають по вікні. В такий ось час тебе згадаю: Чи був ти в мене, а чи ні? І затягнули сірі хмари, Плаксиве небо полотном. Пливуть спокійно, як […]
Мальчик в доме рыжий рос, Не легко ему пришлось. Не дразнил его, Ленивый, Карапуз И трус сопливый. Рыжий! Рыжий! “Хи” да “ха” Повторяла детвора. Но он виду не давал, Что обиду принимал. Потому, что был Счастливый, Вежливый, Весёлый, Милый, Не встречал его нигде, Без улыбки на лице. Только в чём […]
Сложу воспоминанья в сундучок И на чердак своей души заброшу. Но в тот момент, когда наступит срок Я с радостью покой души нарушу. Я в жизнь вплетала тысячи мгновений, Минутки созерцания рассветов, И зарево, и ночи наслаждений, И поиски счастливого билета. Воюет с зимней стужей мир весенний. Бродяга дождь вдруг […]
Пройдут года и ты станешь таким как я…ты устанешь от фальши- фальши в словах, разговорах, обещаниях, поступках. Оглядываясь на свой пройденный путь, вспоминая прожитые моменты тебе захочется хотя бы однажды испытать настоящие чувства. Тебе захочется не только испытать, но и стать настоящим . Когда ты будешь таким как я –ты […]
Заблукало Літо у траві високій, Із ромашок білих віночки плело, Хотіло скупатися у малім ставочку Та, на жаль дороги туди не знайшло. Тоді попросило Вітра допомоги, Той же скрізь літає, знає всі стежки. Поспішив Вітрисько Літу на підмогу Вибратись з густої у росі трави. Подалося Літо униз до кринички, Де […]
Все знают – есть начало у конца, Но может быть конец и есть начало? Пройдя дорогу жизни до конца Я развернусь и путь начну сначала. Мне снова будет только тридцать лет, Опять я буду бодр, здоров и весел, И очень легким станет пистолет, Который в старости так много весил. […]
Як вихід знайти свій у замкнутім колі?! Кружляю, шукаю – немає… Нема! Гойдає тривога намулені болі, В тунелі життя моїм знову пітьма… Змінити щось важко… Скоріш неможливо… І знов на шляху непорушна стіна! Опору знайти б мені дуже важливо… Та тільки в біді своїй знову сама… Дорога під ноги ляга […]
Вновь совесть в мои двери постучалась. Я не открыл, не вижу в этом смысла. Со мною в девяностых распрощалась, Когда программа партии зависла. Пригрезилось народу снова счастье. Все принялись скупать и продавать. Когда в стране полнейшее безвластье, Не стыдно воровать и убивать. Гуляй толпа, твое настало время! Ни партии, ни […]
Є професії на світі, Про які вже знають діти. А ще є маловідомі І вони їм незнайомі. ДЕГУСТАТОР – це мастак, Різних страв він знає смак. Їх на якість вивіряє, Бо різницю відчуває. Чи гірке, чи надто кисле, Чи шкідливе, чи корисне, Чи затвердле, чи м’яке, Чи готове, чи сире, […]
Опять весь мир мой наизнанку, Опять врываешься в судьбу. Опять звонишь ты спозаранку. «Зачем?»-в душе тебе кричу. Философ вновь в тебе проснулся: Про относительность судьбы, Суджений и проблем коснулся Терзают сущность вновь бунты! Добро иль зло владеет нами? В какой среде суждений мир, Что мы творцы своих желаний! Неистовство, желаний […]
Веселий травень піниться бузково Шукає зірку на п’ять пелюстків Серед тисячі квітів. Та сховалася зірка між листям, Забуте дитинство Упало в траву. Медитацію зірвано злими дощами Ночами, побитими грозами. Сонце як рідкісний гість Закликає продовжити гру, Доки квітне бузок І травень ще тут.
Вечір пахне ясмином, ясминовим чаєм зеленим. Розквітають вірші крізь рясне щебетання пташок. Це нарешті весни пробивається голос до мене. Проростає ясмин у намисто з холодних зірок. І несе той потік десь далеко від сутінків сірих, Поміж сплетення рік. де ніколи не було мостів. Чи знайдуться десь там незнайомі чужі сувеніри? […]
Місячний човник По Шляху Чумацькому Довго пливе в далечінь. Не втрапити б тільки У водоверть Золотої Галактики, Тільки б дістатися берега. Там вівці золоторунні Тихо вляглися на ночі поля. Їх не лякають примари, Що причаїлися в темряві, Світлом осяють Дорогу небесну, Щоб не блукати безоднями.
Його так манив лакований блиск тої крутої тачки, якою сьогодні приїхав новий одногрупник Її гладенькі боки створені розривати простір, мчати наввипередки з вітром. А власник же напевно влаштовує на ній такі перегони ночами! Погляд впав на потерті джинси. Так. Самому на таку не заробити. От би хоч в салоні посидіти! […]
Він застиг між двома опорами у стіні з виразом нелюдської напруги на обличчі. Мета – втриматися . Руки шукають за що зачепитися. Ноги ледь тримаються в на маленьких виступах. Вони так далеко одне від одної. Незручно і боляче. Біла сорочка просякла потом. Треба рухатися далі. Вгору. Та не дадуть. Поруч […]