Блискає, близько вечора, Вітер дужчає. Град. Гримить. Час зручний, щоб прийняти зречення, Час такий, що згасає в мить. Зверху б’ють, сиплють іскри підковою. Світ стискається і в словах Вас згадаю, я, просто знайомою, Щоб забути на власний страх. Час ще є доки хмарами вурдиться Схід і Захід потоптаний в тьму. […]
Прекрасно знала, що в епоху пірамід, Тобі не місце. Сидячи на кухні І поправляючи халат на грудях Гортала білий тріснутий iPhone. Паріс писав, як пишуть похітливі, Ще пару слів про секс і запах мідій, Що в тім кафе кладуть замало спецій, Що травень весь погруз в холодній зливі, А світ […]
Выбор Душа Моя – рабыня? Строптивая бунтарка? ВОТ выбор Мой отныне – Не тускло ЖИТЬ, но ярко! Сиять до тла сгорая, Не глиной быть для лепки. Без страха ввысь взлетая, Разрушив прутья клетки… Любить совсем не зная, Что выпадет? Мытарство? А вдруг – ключи от Рая Замкнут судьбы коварство. Подброшу […]
Зриває листя й кидає до ніг, Гілля гойдає вітер, мов колиску, А чорні хмари в небі низько-низько, Неначе гуси.І гуркоче грім. В долині озивається луна І розтинає небо блискавиця, Від неї сліпне темрява нічна, Гроза гуляє.Їй чомусь не спиться. 2016 р.
Туман ранковий місто огорнув. Перед світанком все завмерло. У хмари велетень пірнув, А на траві розсипав перли. Пташиний перервався спів, На горизонті десь зависло сонце. День ще не вирвався зі снів. І не постукав у віконце. Минуть хвилини – місто оживе, Загуркотять у нім старі трамваї. Туман додолу тихо попливе. […]
А то не сіро і не сиро, А то не сіється імла, То випробовується віра в реальність літнього тепла. У те, що справи є не хатні, і що існує сонця сміх, Що кольорів іще достатньо, і світла вистачить на всіх.
С тобой холодная постель, И стало жить не интересно, Ты разучил её мечтать, И уговоры без полезны, Уже не плачет по ночам, Вы два чужие человека, Как умудрились разменять, Свою любовь, вы на мечту и дело, И где горящие глаза, Где страсть и муки ожиданий, Осталась только лишь печать, И […]
Хто вибиває землю з-під ніг? Хто розбиває мрію в друзки? Хто закриває квіт у вікні? Знову і знову тільки казки Хто не залишить? Тільки один Хто зрозуміє? Відлік хвилин Весни і війни колом годин Хто запитає? Шелест і дим Віють завії – лиш пелюстки Спалено в попіл трави сухі Не […]
Пам’ять малює картини Колишніх драм І заступає собою Безмежний світ, І зупинити не хоче Оте кіно, Що колись називала Своїм життям. На екрані чужою Сама собі І вдивлятися годі, Та відвести погляд Несила. Хіба розбити екран, Порвати на шматки Оту картину. А далі. Темрява, Подруга давня.
Срібна струна Розітнула глибоку ніч, Тиша дзвенить – Напнуто тятиву. Срібне сильце, Заворожує льоду блиск. Хто упіймав необачних? Срібна стріла, Звук – миготливий крик, Стали слова, Пронизує серце. Точно у ціль. Доля жива, Тільки навпіл розпалася ніч, Срібна стріла Ще летить до мети. У слова.
Не Вам стихи я посвящал, Не с Вами я встречал рассвет, Не Вас любить я обещал, Не Вам смотрел с надеждой вслед. Не Вам я руки целовал, Не Вам подчас дарил цветы, Не Вас под вечер провожал, Не с Вами ночью был на Ты. Я вас не встретил, не заметил, […]
. . “ЯКА Ж КРАСА, ЦІ ЛІЛІЇ ЧЕРВНЕВІ! В ПАХУЧИХ КВІТАХ – НЕБА БОЖЕСТВО!..” . .Кожна пора року – золота осінь, білосніжна зима, заквітчана весна – гарна і приваблива, улюблена і зворушлива по-своєму. Та найпрекраснішим, найчарівнішим, наймилішим є неповторне літнє квітування, яке виграє всіма барвами веселки, особливо у […]
І З метро я вийшла в темінь – Зупинка вже пуста. Робота ненавистна Тримала допізна Ще не дали зарплати, Тож на таксі нема Ні “кешу”, ні на картці В халепі знову я. ПРИСПІВ: Автобуси не ходять Й маршрутка вже пішла. З собою парасольки Сьогодні не взяла. А дощик накрапає, Стою […]
Вночі розцвів жасмін шовковий, Солодкий запах розбудив. Цей ранок був такий казковий, Ранковий настрій враз змінив. Яка краса, яке творінння! Як зберегти оцей момент?! Природа шле душі спасіння, Жасміну цвіт – один фрагмент. Забудеш все, що так гнітило, Всі неполадки і жалі. Краплинку радості розлило, Немов заграли скрипалі. Зламаю […]
Меня НЕТ в твоих графиках, Меня НЕТ в твоих буднях, Меня НЕТ в твоих праздниках, Континентах и судьбах. Я теперь виртуальная- В смс переписках, И стихами по вайберу, И дурацких записках… Меня НЕТ в твоем трафике- Весь лимит исчерпала я, Лишь порой… фотография Вдруг напомнит : БЫЛА…