Серед ночі встав Лаврін (Йому щось сну немає)… До паркану вийшов він;- Бачить:кум(!)блукає… -А куди це ви йдете (Та ще й дуже п’яні) І”Джин-Колу”несете У правому кармані? -Лекція(лиш мовив слово І обхопив тонку березу);- А тема,ох,і пречудова… “Про жизню тверезу”… -Хотів,куме,спитати: Хто ж це вам захоче Лекцію […]
Усе мине,залишиться лиш пам’ять- Коротка мить сумної насолоди, Зітреться часом все,що було з нами, Все змиється дощами непогоди. Усе мине: і радості,й печалі, Затихне біль,повисихають сльози. Нове життя дає нове начало, У вірші перетворюючи прозу. Усе мине, бо час не зупинити, Не відвернути мить,не повернути. Все,що дано,все треба […]
Зміст Передмова Історія виникнення гри Теорія Тактика Стратегія За правилами гри. Дебюти Дебютні пастки Жертва Ендшпіль Ілюстрована теорія Настанови та рекомендації Задачі Передмова Вітаю вас, дорогі читачі! Перед вами книга моєї мрії, в якій я виклав і описав мій жит- тєвий досвід і моє ставлення до шахової гри. Коли я […]
Із заграви п’єш її отруту, Руки розкидаєш для обійм, З яблук сонця зернята цикути, З яблук сонця твій священний німб. Звідки ця печаль червиться груддю, Воском заливає свіжість лиць?! Ти його, звичайно, не забудеш, Як цикуту сонячних зіниць. Не забудеш цю вечірню тугу, Сад в якому допиваєш млість, Що ідеш […]
Ці очі бурштином налитої антики, Погляд, і пишно заплетені бантики, Архаїка часу жіночих очей, Мільйони безсонних банальних ночей, Живопис, музика… любов одинока, І фантики, фантики – смерть вирлоока, Ці очі дзеркальні її двійника, І губи, і груди, граційна рука, Та ядра-зіниці і дзенькає ланц. Двадцять перше століття… диван… декаданс.
Підбий мій плащ дощем і мокрим снігом, Подай холодний край його до рук, І опиши квадрат байдужим кругом, І розірви зіниць печальний круг. Ліловий обрій хмар зведи на комір, Почуєш ім’я – вирви кожен звук, І замалюй моє на сірий колір, І розірви зіниць печальний круг. Хитають мебель кроки Гносієни, […]
Я не ходив за ті пороги, де розливаються віки. Там де є вічність — перемога, де райдуг зоряні світи. Де небо чисте та безкрайнє, співає дзвінко соловей. Поля цнотливі в оксамиті, п’ють аромат п’янких ночей. Де світлі усмішки щасливих та не засмучених людей. Немає хижих та зрадливих, пустих — безжалісних […]
На далёких островах Птичка на свидание Собиралась с трепетом И с большим старанием. Лак себе приобрела Цвета голубого, Среди птичьих гнёзд, никто Не видал такого. В клювик кисточку взяла, Увлеклась работой И покрасила все лапки Не следя за модой. От усердия такого Весело олуше, Голубыми лапками Топает по суше.
Із Індії(країни казкової) Данило напер валіз;- І шахи(із кістки слонової) Чорно-жовті(!)привіз… -Ну,і”старці”(усі сміялись)! Де ти тільки їх купив?!. -Бивні із слона попались… Який забагато курив!..
Під посвист стріл Щербилися мечі, Іржали коні, Сіялось прокляття, І тихо плакав Янгол на плечі Того, кого не зміг Урятувати. Ділили землю (дивний інтерес) Не витримавши з розумом Розлуки… Як добре, що до райдужних Небес У тих людей Не дотягнулись руки.
У сивому місті, де рай Любив ночувати не раз, Видзенькував третій трамвай, Уміє спинитися час. Там море торкнулось небес, Будинки оплів виноград, Шумить у полоні чудес Старезний оливковий сад. Там змістом наповнена мить, Там швидко минає сумне, Наївне дитинство бринить І досі чекає мене.
Дрімає хутір схований в століттях, І спогади, і люди тут чужі, Лише старе опудало в лахміттях Лякає мовчки пустку на межі. Прозорий день, а ніби все в тумані – Поля, садок, лісочок за горбком, І вітер несміливий на паркані Похитує надбитим баняком. Колись життя тут тішилось вістями, Ловило кожен погляд, […]
За повелінням Саваофа, Що всім завдання роздає, Ходив я вчора на Голгофу, Дивився як і що там є. Писали правду люди древні Про охорону, крики гав, Тілесні муки та душевні, Порожні погляди роззяв. А головне, що чув я Слово, Що в небо кинули вуста… Та потім вигнали, бо знову Прийшов […]
Це древній сад. Його сухе гілля Сплелося з павутиною тонкою І ворони пожадливо кружля Під сірою небесною рікою. Час золотий для цього саду сплив Тут спокою не мешкає розрада, Не родить він гранатів та олив, Його плоди – невпевненість та зрада. Я тут давно. Я вивчив сад цей весь. Не […]
Пахне подихом свіжого вітру маленька ромашка, В ній хлібів аромат, запах вічно святої землі. Польовою царівною квітку цю ще називають, Мовби справжня корона – пелюсточки білі її. Усміхається сонцю, а ще – задивляється в небо, Вона ніжна, цнотлива, немов молодеє дівча. Мені пишних та гордих троянд не даруйте, не треба, […]
..Бузковий Травень нам дарує різнобарв’я.. ..духм’яний Травень дихає бузком.. ..і посміхаємось яскравим квітам щастя.. ..Земля вже в Травні..все співа кругом.. ..Квітує Травень.. ..Квітень естафету.. ..швиденько..похапцем.. ..щоб час не зупинить.. ..і дощ рясний омив четвер на славу.. ..щоб сонце в п’ятницу.. ..бажання.. ..подих.. ..мить..