Стоїть самотня хата край села Далеко від усіх одна – єдина. У ній чекає ненька стара З країв далеких свого сина. Коли малим тут був , бігав – то була Ще молодою, прекрасно співала, А коли сина доля забрала Давно уже й ходити перестала. Все поросло, бур’яном обвилось І замість […]
Раз бабуся посадила До екрана”малу втіху” (Онука звала так Кирила): -Дядя…на”ту-ту”поїхав… -Не”ту-ту”,а”Формула-І” (Мені вже три роки давно), І не дядя-Деймон Хілл З команди”Уільямс-Рено”!
О які безплідні ранки, В Василечка без Мар’янки, Мрій хлопчина не залишив, Так жадає шиши-миши. Ніч минає, день минає, Серця щем не відпускає, Він грудьми Мар’яни дише, Хоче з нею шиши-миши! Та Мар’яни дух незламний, Не розвіяв чорні хмари, Іскри з рук нещасний крише, На одинці з шиши-миши. Нелегка печалька […]
Якось мовив кінолог Круг (З пивом вживаючи рака): -Добре,коли собака-друг;- Погано,коли друг…собака!
Мертве поле. Мертве поле. Ані вітру, ані снів. У якому пекла колі Місце Бог тобі відвів? Не гукають чом до раю? Чом не чують біль твою? Урожаї хто збирає Із полеглих у бою? Що то була за істота, Що життя не берегла? Мертве поле. Тлін. Болото. Місце подвигу і зла.
Ліхтар і вітер. Світла колисання. Старий пергамент з пилом днів колишніх. Я вічність пізнаю через Писання, Без слів порожніх, пафосних і лишніх. Пішов сусід. Давно уже гуляє. (у нього ніч і вулиця – кумири) А в мене тих кумирів і немає, Я замінив їх на питання віри. Нащо мені ота […]
Я цвях гострив. Робота не тяжка, Настільки примітивна – учень зможе, Стирала піт замащена рука, І місяць у вікно дививсь вороже. Він знав для чого плід моїх трудів, Тому і не приховував емоцій, Палав червоним неприкритий гнів Та вітер застигав на кожнім кроці. А я гострив. Для мене то був […]
Сховався вечір у колисці, У небі місяць – жовтий біб, Старий гармаш гармату чистить (єдиний свій убивчий хліб). Тихенько ковзає ганчірка, Гризе судома міць руки, Можливо, завтра нову дірку В собі відкриють вороги. Пробачать хай і в потойбіччя Скоріше прокладають путь, Бо зайд сюди ніхто не кличе, Чого вони тоді […]
Як добре на печі у мами, Ковтнувши кухлик молока, Тихенько гратись качанами, В кутку лякати павука, Цукеркою дражнити муху, Шукати жилу золоту, Булавкою пробити вухо Та кульчик вішати коту.
Весна – модна пані! У тренді Ця біло-зелена блакить. Одягнена, мов перша леді, Не можна таку не любить. Вона так чекала нагоди Вбрання це скоріше носить, Короткий бо час у природи, Ось цвіт її, бачиш, летить… Але ще вона – Королева, Коли потопають в красі В панчішках біленьких […]
Стояв боєць зі скрипкою в руках, А біля нього друзі-побратими, Зринали вгору звуки, наче птах І панувала тиша скрізь на диво. Кожен, хто слухав, уявляв собі, Що він удома біля неньки й тата, Наче в саду співали солов”ї І вікнами всміхалась рідна хата. Мелодія усе лилась, лилась, Наче бальзам усім […]
. . РОДИННА КЛАКА . .- Ой, до нас гості приїхали! Мамо, тату, бабка ВІРУНЬКА і дід ВАНЬКА приїхали! – радісно вигукував чотирічний ВАСИЛЬКО, кмітливий синьоокий хлопчик із рудим волоссям, […]
Мені наснились Ви… Це так прекрасно! Я думаю про Вас, хоч Ви й невчасно Мене зустріли в цьому світі хаотичному, Такому сірому, буденному і звичному. Коли Ви поруч, все навколо оживає, Та ненадовго: чоловік чекає… Ви також ледь не плачете прощаючись? Я згадую про Вас щоранку прокидаючись. Та ні, не […]
Тоді коли забракло слів, в саду вечірнього покрою, Чиясь невидима рука згорнула книгу Бомарше, І там в розшитій золотом парчі, Коли мов застібкою сонце, Вона явилася нагою, З м’яким проміттям на плечі. В саду розлогі крони слів, рожевий цвіт луни згубили, Що мов застигли в цятках щік розкішним вибухом ночей […]
Люди що ж ви робите, Ви прагте все більше і більше. А до чого це призводить ? До фальшовості. Ви стаєте фальшивими. Ви прагте все більше і більше багатства. Ви не цінуєте кожну хвилину. Хвилину вашого життя і щастя, Здоров’я ваших рідних і близьких, Цінуйте життя. Моя Вам порада. Я […]
У кареті Ілля-пан Їде і нервує… На розвилці спить Іван (Нічого не чує). -Ану,мерщій на ноги (Бо буде гаплик)!; І скажи:яка дорога Веде в Кагамлик? -Налетіли як з-за рогу (Хлопець проказав)… Підняв раптом одну ногу І…наліво показав… “Вперше бачусь(дума Ілля) Із таким ПРОПАЩОМ”… -Покажи себе(дам рубля) Ще […]