Літературна премія Видавництва книг "Лілія"

  • Про премію
    • Автор місяця
    • Вибір видавця
  • Особистий кабінет
  • Видати книгу
  • Search

Літературна премія Видавництва книг "Лілія"

Праця кожного автора має бути достойно оцінена
  • Search
  • Про премію
    • Автор місяця
    • Вибір видавця
  • Особистий кабінет
  • Видати книгу

Для голосування необхідно авторизуватись

Я б принесла весь мир тебе в ладонях За синих глаз хрустальные пруды, В песках пустынь бескрайних и бездонных Нашла бы для тебя глоток воды. Я б согласилась стать твоею тенью, Чтоб рядом хоть незримо быть с тобой. Твои хотела б видеть сновиденья, Хранить в ночи сон нежный чуткий твой. […]

Без категорії

С.Б.

автор Юлия Ковальчук
Опубліковано 26.03.2020

Ніч накриває землю полотном, Туман мов біла ковдра простелився, Вже Збруч заснув своїм спокійним сном І цвіркуна мотив в траві розлився. Повітря спить над втомленим селом І небеса на зоряній перині. Припавши тихо до ріки чолом, Сплять Вітківці у затишній долині. Мабуть, їм сняться кольорові сни Про майбуття, а може […]

Без категорії

Вітковецькі сни

автор Юлия Ковальчук
Опубліковано 26.03.2020

Машина, что компьютером зовём, Наверняка не каждый это знает, Не только интеллектом и умом, Но чувствами немного обладает. Есть люди, что серьезно говорят: Им приходилось наблюдать явленье, Как этот умный чудо-аппарат Угадывал людское настроенье. Коль жизнь светла и ты доволен ей, С карьерой всё о`кей и с жизнью личной, Послушна […]

Без категорії

Про комп :)

автор Юлия Ковальчук
Опубліковано 26.03.2020

Вкус поцелуя, кто его поймет, Он разным в жизни каждого бывает: То горьким ядом душу обжигает, То слаще, чем сладчайший райский мёд. Как сладки поцелуи при луне, Когда ты навсегда с любимым рядом, Когда друг друга нежите вы взглядом, Шепча слова шальные в тишине. Последний в час разлуки поцелуй – […]

Без категорії

Вкус поцелуя

автор Юлия Ковальчук
Опубліковано 26.03.2020

Как мне хочется в шуме Пёстрой толпы людской Встретить взгляд родной безумно, Хоть и чужой. Чтобы встретясь глазами, Коснувшись крыла-плеча Я в тебе растворяясь сгорала, Словно свеча. И когда вдруг взгрустнется, Дыхание затая, Ты шептал: «Я с тобою, Солнце, Глупенькая моя». Чтобы слёз и разлуки В жизни нам не дано, […]

Без категорії

Как мне хочется…

автор Юлия Ковальчук
Опубліковано 26.03.2020

Стояло лето, как сейчас, Лет семьдесят назад, И выпускной прощальный класс В жизнь провожал ребят. Гуляли парочки в саду До утренней зари, Ища средь всех свою звезду, И пели сизари. Прекрасным, светлым мир весь был, Как те ребята юн. Своей мечтою каждый жил, Всех радовал июнь. Но в небе заклубилась […]

Без категорії

Посвящается 22 июня

автор Юлия Ковальчук
Опубліковано 26.03.2020

Душа моя, как яблоко в снегу Без нежных чувств так тихо умирает. Я сок-тепло ещё в ней берегу, Но мне его едва уже хватает. Найди, скорей, согрей своим теплом То яблоко, что в стуже увядает, Пусть сладость сока вновь забродит в нём И нежный вкус лишь избранный познает. Как много […]

Без категорії

Души – яблоки в снегу

автор Юлия Ковальчук
Опубліковано 26.03.2020

В ніч грудневу золоту Вікна відчиняє Вітер й вісточку святу Шле від Миколая Що на Землю він зійде З небесного храму І чарівний міх буде Сповнений дарами Для слухняних діточок Смаколики різні, А для неслухів – пучок, То різочки грізні. Та дитинства не вернеш – Швидко проминає, Хоч доросла я, […]

Без категорії

В ніч грудневу, золоту

автор Юлия Ковальчук
Опубліковано 26.03.2020

Знов завітало літечко до нас, Земля теплом наповнилась по вінця. Завжди у гості в цей чудовий час Приходить в Україну свято – Трійця. Зеленим зіллям заклечався світ, Долівка щедро встелена аіром. Ведеться так з прадавніх давніх літ, Триєдність Бога славити всім миром. На кладовища нині люди йдуть: Там «маєм» прикрашаються […]

Без категорії

Трійця

автор Юлия Ковальчук
Опубліковано 26.03.2020

Коли дороги всі втрачають значення, Коли повітрям вже не варто й дихати. Я знов вишукую слова пробачення, Слова ці кришаться у горлі крихтами. І довгі погляди лягають стрілами. І ноги хиляться, немов підкошені. Виходить дівчина, виходить в білому. Така приваблива, така спустошена. Вона стрічатиме весну пологами – Комусь пробачено вечірню […]

Iнтимна лірика Поезія

Гуртожиток

автор Teodan
Опубліковано 26.03.2020

Малює квітень Великоднє свято, Звершається знов чудо із чудес І я іду до тебе в гості, тату, Щоб сповістити, що Христос Воскрес. В зажурі віти верби похилили, Господня Ласка ллється із небес, Стою я біля рідної могили, І тихо шепочу̀: “«Христос Воскрес» Мене ти чуєш – я це відчуваю Десь […]

Без категорії

Малює квітень Великоднє свято…

автор Юлия Ковальчук
Опубліковано 26.03.2020

Смажиться на небі Сонячний млинець, Сповіща: «Далѐбі Вже зимі кінець!» Масляна прекрасна Сонце випіка, Щедро здобрить маслом Лагідна рука. І луна навколо Гамір, щирий сміх – Це Масниця знову Пригощає всіх. В тиждень Сиропусний Всяк млинці хай їсть Так, що аж не лусне, Бо ж за тиждень – піст. *** […]

Без категорії

Вірші-млинці про Масляну

автор Юлия Ковальчук
Опубліковано 26.03.2020

Сповзаються тіні сині, і місяць розкрив бутон. В колонках гуде Россіні, витьохкує баритон. І справи… Які там справи, як є ця казкова мить? «Бравісимо! Браво! Браво!» – пройдисвіт собі кричить. І хай на деревах іній, й морозом в думках несе, Є вечір і є Россіні, тож буде чудово все.

Інша поезія Поезія

Сповзаються тіні сині…

автор Ian Rutzit
Опубліковано 26.03.2020

Там, де реальність загубила суть, Там, де думки й хвилини первозданні, На спинах диск земний кити несуть У нескінченнім, вічнім океані, Де для тривоги завжди не сезон, Не проявляє розпач втіхи гучно, Щоночі я шукаю світлий сон, В якому залишатись тобі зручно.

Iнтимна лірика Поезія

Там, де реальність загубила суть…

автор Ian Rutzit
Опубліковано 26.03.2020

ч 1.   Приходить ніч, танцює древні танці. У небі усміх місячний воскрес. Душі, якій давно за вісімнадцять, Великих не чекається чудес. Усе віджите вже за видноколом, Хоч наче ще на відстані руки, Та ходить сон небачений на волі, І розкидає жменями зірки.     ч. 2   І сниться […]

Інша поезія Поезія

Диптих

автор Ian Rutzit
Опубліковано 26.03.2020

Катає море хвилі на загривку, А десь на ясно-синій глибині Відлюдник-рак поволі оре нивку, І грають риби в піжмурки смішні. Пливе тюлень поважний до обіду, І, не відчувши безміру віків, Співають гімн прекрасні нереїди Про радощі, героїв і богів.

Інша поезія Поезія

Катає море хвилі на загривку…

автор Ian Rutzit
Опубліковано 26.03.2020

Напевне це було ще до потопу, Коли родилась всяка дивина, Коли в степах гасали антилопи, І світ не знав веселого вина. Ще у розмовах не буяло злобою, Не полювала підлість на серця, Хтось вже творив. Тому що за подобою Був зліплений за волею Творця.

Інша поезія Поезія

Напевне це було ще до потопу…

автор Ian Rutzit
Опубліковано 26.03.2020

Вірус 2020 У час коли страшний, небезпечний вірус вільно розгулює стежками, далеко не однієї країни, тим самим підкошуючи частину людства. Деякі країни давно вже закрили свої кордони, заради збільшення рівня своєї безпеки. Люди старшого віку, особливо ті, хто пережив війни та перебудову, пам’ятають, що таке – голод, анархія та безправ’я, […]

Оповідання Проза

Вірус 2020

автор Julia Levko
Опубліковано 26.03.2020

Posts navigation

  • Newer posts Newer posts
    • 1
    • …
    • 648
    • 649
    • 650
    • …
    • 838
  • Older posts Older posts

© 2026 Літературна премія Видавництва книг "Лілія" – All rights reserved

Створено  – Designed with the Customizr theme