Літературна премія Видавництва книг "Лілія"

  • Про премію
    • Автор місяця
    • Вибір видавця
  • Особистий кабінет
  • Видати книгу
  • Search

Літературна премія Видавництва книг "Лілія"

Праця кожного автора має бути достойно оцінена
  • Search
  • Про премію
    • Автор місяця
    • Вибір видавця
  • Особистий кабінет
  • Видати книгу

Для голосування необхідно авторизуватись

Весна приносить нам дарів багато: Тепло, любов, пташиних дзвін пісень, Та є у ній одне чарівне свято – Жіночий березневий восьмий день. Хоч зараз пересудів є багато В суспільстві щодо свята цього дня, Жінок коханих, любих привітати Це не завадить, так скажу вам я. Забудьмо політичні пересуди Про Клару Цеткін, […]

Без категорії

До 8 березня

автор Юлия Ковальчук
Опубліковано 17.03.2020

Вікно і сніг. Подвір’я і забави. Кому які, і в мене є одна: Я стискую фаянс гарячий кави, І слухаю, чим хвалиться луна. Летить малеча, ковзають санчата, Господарю несе утіху пес, Якийсь поштар шукає адресата (такий анахронічний інтерес!) Он хтось упав. Сміється (от потіха!) Щасливий, бо купається в добрі. А […]

Інша поезія Поезія

Вікно і сніг. Подвір’я і забави…

автор Ian Rutzit
Опубліковано 16.03.2020

Трудяги дня до ранку гуркіт вщух І тіні мовчки тішаться імлою, Вдягнувши жовте, місячний пастух Веде гурти зірок до водопою. Мороз цілує ковзанки калюж, Розтануть потім – він змайструє знову, І тихо ходить хмарка гонорова Над вибухом волосся диких груш.

Пейзажна лірика Поезія

Трудяги дня до ранку гуркіт вщух…

1 Коментар
автор Ian Rutzit
Опубліковано 16.03.2020

Помовч, мій день, у тебе є цей хист. Навіщо ти приховуєш відоме? Нехай тепер говорить падолист Про затишок чудовий та про втому. Про сине небо з клаптями хмарин Та несміливий приморозок ранній, Про сіро-голубий аквамарин У ідеально круглій калабані. Не треба знов осіннього плачу, Для цього знайдемо ми інші дати. […]

Пейзажна лірика Поезія

Помовч, мій день, у тебе є цей хист…

1 Коментар
автор Ian Rutzit
Опубліковано 16.03.2020

Пора душі. Пора осіння. Пора думок та каяття. Пора збирати все каміння, Що розкидалось за життя. Пора свою трусити пам’ять, Складати з підсумків есе, Бо буде світ, де тіні навіть Про тебе знають, мабуть, все.

Інша поезія Поезія

Пора душі. Пора осіння…

1 Коментар
автор Ian Rutzit
Опубліковано 16.03.2020

Пише липа тінь на плоті, Миє кіт вологий ніс, Ходять дяді, ходять тьоті, Сонце котиться униз. Виє радіосопрано, Хлопці граються в м’яча, Не беруть. Сказали: «Рано! Нам малих не вистача!» І гасають з диким криком, Розсипаються на сміх… От я виросту великим Й не покличу вас, старих.

Інша поезія Поезія

Пише липа тінь на плоті…

автор Ian Rutzit
Опубліковано 16.03.2020

І СЕРЕД ГЕНЕРАЛІВ БУВАЮТЬ ХОРОШІ ЛЮДИ Ми з колегою отримали завдання написати панегірик з нагоди ювілею заступника міністра. На це начальник Управління МВС в області дав добу. Оскільки у нас з колегою виникли проблеми з римуванням, то зателефонували поету від Бога – Валерію Гончаренку. Він відразу погодився і ми відправили […]

Інше Проза

І СЕРЕД ГЕНЕРАЛІВ БУВАЮТЬ ХОРОШІ ЛЮДИ

автор Polishchuk
Опубліковано 16.03.2020

ШІСТЬ МОБІЛОК У ЖІНОЧОМУ ТУАЛЕТІ Забилася каналізація в обласному інституті підвищення кваліфікації учителів. Сантехніки стали пробивати трубу, яка виходила з жіночого туалету на третьому поверсі. І дістали з неї шість мобільних телефонів, які, як виявилося, перекрили отвір труби і призвели до аварії. Про свою знахідку сантехніки повідомили керівнику установи. А […]

Інше Проза

ШІСТЬ МОБІЛОК У ЖІНОЧОМУ ТУАЛЕТІ

автор Polishchuk
Опубліковано 16.03.2020

ШІСТЬ МОБІЛОК У ЖІНОЧОМУ ТУАЛЕТІ Забилася каналізація в обласному інституті підвищення кваліфікації учителів. Сантехніки стали пробивати трубу, яка виходила з жіночого туалету на третьому поверсі. І дістали з неї шість мобільних телефонів, які, як виявилося, перекрили отвір труби і призвели до аварії. Про свою знахідку сантехніки повідомили керівнику установи. А […]

Інше Проза

ШІСТЬ МОБІЛОК У ЖІНОЧОМУ ТУАЛЕТІ

автор Polishchuk
Опубліковано 16.03.2020

Религий много, только Бог един, Как и едина истина-основа. Он – наш Отец, Всевышний господин Иисус Христос, Аллах иль Иегова. Молитвы можем разно воздавать И разные читать Святые Книги, Но с Господа единого мы снять Не сможем этим святости вериги. Трудна к Нему дорога и проста, Мы тропы В Его […]

Без категорії

Бог един

автор Юлия Ковальчук
Опубліковано 16.03.2020

Лёг снег ко Дню Святого Валентина, Как будто шла природа под венец, Но чистоту нарушила картина Следами в виде двух простых сердец. Два сердца на снегу стрелой пронзённых Украсили так зимний карнавал, Наверное в предверьи дня влюблённых Мальчишка их с любовью рисовал. Для той девчонки, что всех в мире краше […]

Без категорії

Два сердца на снегу

автор Юлия Ковальчук
Опубліковано 16.03.2020

Давно уж отшумело всё, что было И через годы в ящике трюмо Нашла вдруг от того, кого любила Потрёпанное временем письмо. Он ей писал, как тянутся минуты В дали без голубых, как небо, глаз Её – любимой девочки Анюты И как по ней скучает он сейчас. Писал и о делах […]

Без категорії

Письмо

автор Юлия Ковальчук
Опубліковано 16.03.2020

От Дня Рождения святого До остановки навсегда По жизни нас ведут два слова Антонимичных «Нет» и «Да». В них свет и тьма, в них лёд и пламень, В них преимущество, изъян, В них мякиш хлеба, твердый камень, В них наша жизнь как Инь И Янь. Слетают с уст младой девицы, […]

Без категорії

Нет и Да

автор Юлия Ковальчук
Опубліковано 16.03.2020

Дві сливки на гілці одній У срібних краплинах роси – Прекрасна картина, в ній Господньої сила краси Плоди ці намалював На лоні Землі сам Бог. Не гілкою лиш з’єднав – В них кістка одна на двох 🙂

Без категорії

Дві сливки

1 Коментар
автор Юлия Ковальчук
Опубліковано 16.03.2020

Вновь расплетаю я идей клубочки, Что в мыслях и душе переплелись, Чтобы на свет рифмованные строчки Исполненные смысла родились. В награду за бессонное плетенье Идей в потоке дней-ночей моих, Подарит вдруг своё на свет рожденье Мне, как младенец чистый, новый стих.

Без категорії

Вновь расплетаю я идей клубочки…

автор Юлия Ковальчук
Опубліковано 16.03.2020

Средь сотен ников, тысяч аватаров Я в море интернетовском тону, Пытаясь. (убедясь раз в сотый –даром), Родную душу встретить хоть одну. Мелькают смайлы, лОгины, пароли. Мы – крошки в Интернетовой горсти, И здесь мы лишь играем чьи-то роли Под властью всеобъемлющей сети. Любовь по Интернету? Я не верю. Здесь могут […]

Без категорії

Средь сотен ников, тысяч аватаров…

автор Юлия Ковальчук
Опубліковано 16.03.2020

Нам лето дарит ласковый рассвет На травы уронив слезинки-росы, И сбросив белоснежно-нежный цвет Дурманят ароматом абрикосы. Укрыты ветви золотом плодов, Их аромат течёт неуловимо, Посадок абрикосовых, садов Никто сейчас пройти не может мимо. Теплее свет луны по вечерам, Лучами солнца днём земля согрета И ветка абрикоса дарит нам Так щедро […]

Без категорії

Золотые слитки лета

автор Юлия Ковальчук
Опубліковано 16.03.2020

Скарбницю мови знову відкриваю. Які у ній чудові є слова! Ось чується «люблю»,дзвенить «кохаю» – Вона в віках не мертва, а жива. В ній лине слово щирої молитви, І колискова мамина пливе, Є слово для кохання і для битви, Є застаріле, але є й нове. В ній сила українського народу […]

Без категорії

Рідна мова

автор Юлия Ковальчук
Опубліковано 16.03.2020

Posts navigation

  • Newer posts Newer posts
    • 1
    • …
    • 658
    • 659
    • 660
    • …
    • 838
  • Older posts Older posts

© 2026 Літературна премія Видавництва книг "Лілія" – All rights reserved

Створено  – Designed with the Customizr theme