Кто растил цветочки, будто цветные точки? Весна уже летала и вниз цветы бросала. Пускай ещё на ветках снежок садится меткий, блестят белым-белы хрустальные цветы. Так вырастут цветочки, весна растит листочки, а также стебельки, луковки у земли. Подснежник из земли и белоцвет, и мускари, нарцисс и крокусы растут, […]
Померк свет призрачной луны Среди осенней рыжей хны. Рассыпал кто-то из мешка Туман, как сахарную пудру, И листьев робких конфетти, Порхая, высоко летит Подобно крыльям мотылька. Листва спешит навстречу утру. Блажен, кто может красоту Увидеть, пригласив мечту, И выпив крепкого вина, На крыльях грезы, как на “сигме”*, Лететь и видеть […]
Шаленіють десь міста, Час тече крізь пальці… Чай з лаврового листа П’ють сьогодні старці. Піст іде, іде війна Проти духів злоби! Хмар прозора сивина Повзе на діброви… Кипарисів ніжний скрип, Скніє день короткий… Під час посту чорний хліб, Наче мед, солодкий!
Не тривожся у дорозі, Не нудьгуй в хворобі! Якщо мислі твої в Бозі – Сила Божа в тобі! Він, мов зірка, над тобою, Вірна, таємнича, Нахиляється вербою До твого обличчя… Він – той хлопчик подорожній, Що вказав дорогу, Він мигтить в росинці кожній – Залиши тривогу!
Знаєш, воно щоразу так, наче равлик переїв гормону росту: сам виріс, а хатка ні. Ось і вибухає вщент та хатка: на шматки і гострі уламки. Не сховатися в ракушку. Нема її, і все, що так терпілось, виривається. Равлик швидко стухає, плекається нова мушля: шар за шаром, рівень за рівнем. Вона […]
малюнок: Анастасія Зирянова Оповідань-діалог Ангелам-охоронцям земним і небесним присвячується. – Привіт!!! – Привіт-привіт… Але навіщо мене будити? Ти в курсі – зараз четверта година ночі?! Не знаю, як там у вас вгорі, а тут люди в такий час – сплять! – Ну по-перше, ти – моя підопічна, я – твій […]
Может так весна незримо наблюдала здесь за февралём? А он последний очень зимний, но ему встретиться с весной. Опять запели звонко птицы песенки чудесные свои, как будто гимн весне слагают, за февралём она спешит. В ветерке туманного безлюдья прелестью земною полон лес, озеро со льодом, а люди не […]
СонцеСіті блись та блись, буде для землі сюрприз, засівання теплом знову, із землею є розмова. Іще темно при гіллі, наче згаслі ліхтарі велетні-дерева, тягнуться до неба. Сонно небеса сіяли, рясно промені зсипали, білі хмари посувались і перинами послались. Ще калинка з ягодами, є гілки, щоб з снігурами […]
Сверкала крыша первою сосулькой, снег катится из крыши и блестит, вода обильною сочилась струйкой, тишайший звук уже летит. Звук капели – тихий и чудесный, со стволов высоких лес вторит и песни птицы звук прелестный от старых верб уже летит. Звук песни звонок не напрасно: скоро весна в лесочек […]
Весняні сни колишуть світом, в якому котики неначе сплять, пухнасті котики сон доторкає і вони з пальтечком висять. Буває ще туманним ранок, та скоро світло осяйне і ранок з синявою неба, день уже сонячним буде. Хмариною пливуть по небу поїздом сірим в далечінь, потягнеться під ним землею легенька […]
Лютневий вечір на порі, блищать вечірні ліхтарі, гляділи крізь мереживо гілля, ялинки угорі, а унизу – сосна. Ліхтарі доріжки стали в ряд, яскраво з вечором блищать, сіріє нічка темна угорі, біліють кучугурами сніги. Фігурна плитка доріжок, неначе гарний моріжок, тане сніг, доріжками біжить, місяць ліхтариком блищить. В […]
Ти розбита в пекельній спокусі. Ніби чайка розбита об скали. І тремтять наче полум’ям губи. Що коханням тебе відпускали. І ти мариш роками над небом. І ногами торкаєшся моря. Тільки зірка твоя вже згасає. А в душі не знайшла ще покою! Твої сльози то хвилі на морі! Твої дотики вітер […]
«Погляди» Розвіяв вітер наші спогади з тобою І ми з тобою стали, вже не ті… Та досі жадібно я дихаю тобою Коли душа моя, кричить на самоті Я заплету тобі у коси ціле небо Весь світ для мене, став тепер чужим Так було добре мила коло тебе […]
Моїй Наталці Твої пелюстки хиляться од вітру, Зронивши краплі виплаканих сліз… Якби ж то сонця – в ту твою палітру Хтось таємниче лагідно приніс! Якби ж то небо зорями всміхнулось – І прихилило кращу хоч на мить, Щоби забуте дивом ворухнулось І щоби душу щастям розбудить! Щоби […]
Олені Богуцькій та Ларисі Штепованій Зустрілись серед буднів дві струни, Зітхнули всю зимову прохолоду І в дотикові ніжному весни Отримали в дарунок насолоду. У голосі вечірньої цвіло- Звучало все затаєне мовчання І тихо мимоволі заплело Ранкової забуте сподівання. Дві долі, дві стежини, дві душі, Сторінки дві однаково […]
За горизонт сідало Сонце, Заливши маревом поля. Вже скоро у твоє віконце Загляне сон, моє маля. І будеш ти спокійно спати, Бо завжди поруч буду я Твій тихий сон оберігати, Моє дитя, любов моя. Зростеш, підеш у світ стежками Але у серці назавжди Ти колискову тиху мами Через життя будеш […]
помирай на першому подисі завмирай останньої миті ніби ми щойно народженні ніби досі ми уже квиті забувай про слова у відчаї віри не йми вони не живі пригадай як сади заквітчані дарували нам ночі смачні прости мені наші розлучення знаєш чому їх сотворив? був на тебе надо розлючений але все […]
Помалу свічечка моя горить, Та я не бачу скільки залишилось. Життя, як річенька, біжить І все пройшло, неначе це наснилось. Спливають в пам’яті дитинства дні. Була там мама, що мене любила І кожень день в вечірній час За мене Господа молила. Тепер за своїх я молюсь дітей, Щоб дав Господь […]