Сказать хотела б я вам что… Да снова выйдет вновь не то, Да вновь получится не так. Беда как жизненный пустяк Вот истины зерно как свет Как разрешить вам цепь из бед, Как оторваться от проблем И не ворчать как сто делем. Секрет довольно прост. Не так? Беда ведь жизненный […]
Не думай Не о тебе моя печаль Но знай Тебя сейчас мне очень жаль Чего хотел Что б я о том грустила О чем ты пел Себя что б позабыла Глупы мечты, Что сказаны, как дурость И я не ты А лишь моя глупость
Вот история любви Счастье в гроте погребли Вот история страданья Без красивого названья Была девушка простая О любви, день, ночь мечтая Все жила, в окно глядя За весной, зимой…следя И мечтала и любила И красиво говорила О любви в своих стихах Таяла как на глазах Вот оканчивая школу Начинала ломать […]
Я всегда чувствую тебя рядом Твое дыхание всегда со мной Ласкаешь меня своим взглядом И нету разницы зимой или весной Пусть сбудутся наши желания Всегда быть рядом хотели мы Но а пока что только ожиданье Как перелетной птице до весны Пошлю воздушный я поцелуй К тебе через дожди и расстоянья […]
Счастье тихо постучалось В дверь души моей Все так просто получалось Верь, ты мне, не верь Я всю жизнь была одна Все о том грустила Сидя тихо у окна: «Где же ходит милый?» Где же счастье в полумраке Ищет выход свой И любовь я знала только на бумаге Почерк там […]
Не подолати нас. Не стерти з карти. Нікому не згасити ту зорю, Яку несемо ми віками втрати І знаємо: “Не донесу – згорю”. Не станемо ніколи на коліна, Згадаємо свою правдиву суть. За нами покоління й покоління Надія наша і найвищий суд. Не можемо покинути служіння, Тримаємо наш світ, без […]
4-го грудня у ході бойових дій на Попаснянському напрямку загинув старший солдат, стрілець-помічник гранатометника 2-го механізованого взводу 1-го механізованого батальйону 14-ї ОМБр, 25-річний Хлівний Богдан, уродженець міста Кривий Ріг. ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ !…🇺🇦️ Співчуття батькам… –дитинко..куди ж ти??.. –у вічную пам’ять..до армії ангелів.. в ту височінь..де спокій уже не […]
«Пів року» Нащо тобі ота війна? Вже другий рік в окопі Мов з пекла вирвалась орда Тут дні ми на мов роки Вчорашній брат, у твої груди цілить Він ніби свій, та хто йому повірить Нікчемний він, лукаво гляне в очі Ні він не брат, на що стріля щоночі? […]
рояль… і саксофон! у спогад лине сутність… ми були тут удвох – в кафе твоя присутність. …вечірній пізній час, букетик із трьох лілій – кохання поміж нас тут раптом оселилось. і саксофона спів в мелодії неспішній. я погляд твій зустрів – не сполохнути б ніжність. сплетіння пальців рук і поцілунок […]
Срібна струна Розітнула глибоку ніч, Тиша дзвенить – Напнуто тятиву. Срібне сильце, Заворожує льоду блиск. Хто упіймав необачних? Срібна стріла, Звук – миготливий крик, Стали слова, Пронизує серце. Точно у ціль. Доля жива, Тільки навпіл розпалася ніч, Срібна стріла Ще летить до мети. У слова.
Біла імла, Засліпила усе заметіль, Вежа зі скла, Розбиваються сотні зусиль. Тільки одна Марна спроба украла мету, Крикне струна І порине усе в німоту. Ні, все не так. Є дорога крізь білу імлу, Все, що навзнак Поверне ще прозорість і склу. Біла імла Лиш ілюзіє тої зими, Що не змогла […]
Холодно. Мов босоніж по лезу льоду Прокрадаюсь малими кроками, Поміж химерні фігури, Що приховують правду. Правда про те, Що холод може вбити Не впадає у вічі Засліплені сяйвом. Та тільки холодно. Дріж пробігає за спиною. Грудень наповнює груди Холодом. З кожним подихом Тепло утікає. Чи залишилося ще хоч трішки? Холодно.
Пам’ятаєш, як там у Муракамі? Про що говориш, коли біжиш?.. Про те, що ці двоє колись були нами, Їм так кортіло всього і чимшвидш! Їм завжди так багато давали авансів… Відкриваючи двері щоразу, лиш стук, Дві субстанції, дві грані одного перформансу, Я вдягалась у слово… А ти… Скоріш в звук. […]
Відчуваєш? Серце в лещатах… Той демон – страх, що ти зникнеш. Скільки здобутків у втратах? Нічого, тягни – ти звикнеш! Попри все – ця ознака – дорослість. Усі грані, то грані безумства. Ти гребеш, в той час, коли косять, Хвилі спраглі вбрані в чаклунство. Одягнись! Твоя шкіра тендітна, Так тепла […]
Я чула сто разів про цю силу… “Ти – владна, ти – воїн, борець!” Самотніх і не дуже сердець, Та душ, ще не зовсім зчерствілих. Всі вуста, всі слова, всі мотиви – Спонтанні яскраві вогні… Всі вбачають це ЩОСЬ у мені, Я дивлюсь – це лиш сюр… Не картина… Якщо […]
Спочатку – ми втратили сон, Все інше – було вже потім… Ніхто не збавляв оборотів, І кожне – собі за столом. Так смачно тягнули ковдру, Ллючи аж подекуди кров, Сил не шкодуючи, знов, Обличчя ховаючи в морди. В скаженім невпиннім танку – Дві нові бінарні сполуки, Від зустрічі – до […]
Мені здається, я знаю, Чим все має скінчиться, Ще до по початку… Лишай цей погляд на згадку, Він окрилює, немов яка птиця, Що мандрує від краю, до раю. Ти ставку приймаєш? Я граю! Що отримаю? Чи втрачаю? Душа моя – повна криниця, Три в умі – два в остатку… […]