Летять хмарки… А, може, павутинка, А, може, то ромашки пелюстки згубили… Сміється-плаче осінь, мов дитинка, Вже візи в вирій вчора солов’ї відкрили. В саду вогнем палає чорнобривець… А, може, сонце між квіток сховалось… А, може, у траві козак-сміливець Сховав серденько, що від туги розривалось… Пливе туман поміж хаток […]
Я — олівець! І в тому радість маю, Що я потрібний для мого Творця. Він міцно у Руках мене тримає! Малюю в світлі Отчого лиця. Буває часто: списуюсь, ламаюсь — З любов’ю Він заточує мене… Хоч боляче, Йому я довіряюсь, Бо вірю: біль і темрява мине. Мій Майстер щось стирає, […]
Есть вдохновение от Бога. Есть вдохновенье из души… Не важно — радость иль тревога— Пиши во мне, Господь, пиши! Да, это разница большая: Пишу сама, иль пишешь Ты. Стремлюсь я, дух не угашая, Искать, мой Бог, Твои Черты… Твои Глаза… Твою Улыбку… Твою Любовь… Твоё Лицо… Хоть внешне холодно и […]
Слова: зернини кинуті у ґрунт, І що посієш — будеш пожинати. Тут не доречний спротив або бунт, Бо кожен владний серцем вибирати. Бог Всемогутній, мудрий Елохім Наш світ чудовий збудував зі Слова. І Божим Словом міцно, навіки Поставлені у Всесвіті основи! Людина: витвір із Його руки, Подоба Божа, з Нього […]
(під враженням од Нагірнякових жіночих доль) Мимоволі збираючи рясно барвистий світ із щедро засіяного Нагірняковим пером поля жіночих доль, я розгублено і приємно водночас перелічую літа з тих пір, коли уперше, майже двадцять років тому, доторкнулась душею до його Мелодії давньої юності, вражено втамовуючи різноголосся свого єства. Новели Івана Семеновича […]
В золото оздоблені простори, Пестить вітер колос наливний. Підбирає ластівка мінори, Й лине спів у обшир степовий. Дозріває день з зерном пшениці, Сонце ниву хлібну випіка, Солод меду й запах паляниці Вип є ранок з кухлем молока. Я душею з спепом поріднюся, Обніму простори золоті, Лагідно до поля посміхнуся, Й […]
Пролітають літа дні останні, В теплих барвах серпень догоря, Ранки прохолодні на світанні Зустрічає з трепетом зоря. Грона винограду вже дозріли, Спас збирає яблука в саду, Персиками гілля обважніло Й шум з вощини грає на меду. Ластівки невесело співають, Розправляють крила в довгий шлях, Інші вже краї на них чекають, […]
Бог сумував. Тинявся, як той перст – Немав бо навіть гиркнути на кого. Оце то хрест. О, це найтяжчий хрест! Хоч око виколи — нікого і нічого. Верх досконалості – Глухе, німе село: Без світла, без тепла – бо звідки дрова? Усе дістало. Ну і понесло – Творити Він почав […]
Солодка вата ковтуном Летить по небу. Вчорашнє літо в інстаграм На фото вперто Вернути хоче в сонця дні, Де всі відверто Принади лайкають пітні – Цнотливість стерто!.. Та леді Осінь холодком Нічним тверезить. В своїм оранжевім пальто Серця бентежить. Іде на подіум алей, Красою вабить. Полонить тисячі очей- Їх потім […]
Сьогодні в нас померла Мати, А ми Їі ідем вітати! Кладемо квіти біля ложа, Спаси нас грішних, Матір Божа! Палає свічечка незгасно, І сум, і радість одночасно… Навколо гробу світлі лиця І незбагненна таємниця! Сьогодні в нас померла Мати – А ми Її ідем вітати!
Перед Богом мама на колінах, Щирим серцем молиться вона І горить незмінна і нетлінна Віра — непідкупна і міцна! Ця молитва небо відкриває, Ця молитва рветься в Небеса, Бо любов Господня в ній палає! І слова, як вранішня роса: Кожна крапля має силу Божу Для нужденних, хворих і німих… За […]
присвячується моєму коханому чоловікові… Ніч. Туман. Відбуває поїзд. Серцем вимовлю: до побачення… Все змінилось. І сказане вчора Набуває важливого значення. Тридцять літ. Ніби мить, ніби подих… Ти прости, що не все цінувалося. Боже, дякую за ці роки! Світле й добре у серці зосталося. Зустріч. Танець зі смаком яблука. Горизонти мрій […]
Секунда до секунди, Хвилина до хвилини. І поспішають люди У вир життя невпинний. Народження, зростання, Стрімкі дитинства роки, Юнацькі поривання, Утрат гіркі уроки… Гонитва у бажаннях Здобути насолоду І марні сподівання Знайти п’янку свободу… Ілюзії та мрії, Як кораблі розбиті. В життя нема надії, Бо всі шляхи розмиті. Секунда до […]
Байдуже, як на годиннику розташовані стрілки, ти завжди знаходишся у певній точці часу, який нікуди не йде і ти нерухомо лишаєшся на місці, лиш ноги злегка пританцьовують, ніби відчуваючи, що створені для чогось більшого. Усе буття приходить до тебе саме собою, приносячи скромні дари, не тільки золото, смирну і ладан, […]
Ледь вловиме весняне збудження витає в повітрі, лоскоче ніздрі, незграбно заграє із розумом. Ти без сигналу будильника прокидаєшся лиш опівдні, чухаєш потилицю, згадуючи як її звати і що було вчора. Органайзер підказує, що перший день весни, хоч, виглянувши у вікно, одразу так не скажеш. Але тебе ж цікавить не календарна […]
Коли на черговому творчому івенті зустрічаються поет та поетка, що досі тільки лайкали пости один одного у соцмережі, і між ними відбувається щось більше, ніж близькість, те, що сколихує їхні вірші, змушує пришвидчено битися букви і ставити три крапки у кінці речення, які переростають у три дні параноїдального вивчення чужого […]
Я не хочу заводити нових знайомств, справляти приємне враження на незнайомців, сміятися із не дотепних, а то й не доречних жартів та підтримувати розмову про нестерпну погоду, що давно втратила будь-який сенс. Хтось прочитає і поспішить із висновками: О, Боже, бідненька, змушена прикривати власним “не хочу” те, що без друзів, […]
У день, коли лавандовий лимонад не виправдає твоїх найскромніших очікувань, спекотне літо прийде у травні і ви у ванній аж ніяк не митимете руки, хоч ця відмазка першою спаде на думку, так легко і плавно, як щойно спідниця з розтягнутою гумкою. У день, коли від останньої відмітки народження сплине півроку […]