«Інші часи» Я не Шекспір писати тобі драми Та все ж кудись, щораз мене несе Творити дивні хижі гами Які любив понад усе Ти не Джульєтта, я це знаю Так не кохають, більше як колись Чому ж коханням я страждаю? Чому ж шляхи наші зрослись? Бува жартує підла доля Смішком безглуздим над людьми Їх поневолює неволя На душу влігши ся […]
кохання
2509 posts
липла липа до мене Липовий чай ніхто не хоче випити до дна . Липа липла до всіх Ельфами зачарована дівчина Але Бузок відцвів .відцвів і догорів вогонь Сили багато , але липа зараз Не в моді . усе п’ють заморські чаї . Так стрімилось так стрімилось .вирости липове віття Приспів […]
Покладіть цукерку до кави! Я солодке не їм, хай буде. Хай за просто, заради забави… Хоч на мить його серце забуде…. Хоч на мить життям посмакую, Бо із ним – мовби з перцем чилі. Я із ним любить ризикую, Та без нього тепер вже не вмію… Покладіть цукерку до кави… […]
Не ходи слідами мертвого дня, Не шукай того, що може тебе вбити. Основа цього світу – це брехня? Потрібно убивати, щоб самому жити? Моя сила в твоїх слабкостях, Які тебе щодня ламають. Моя сила у щасливих митях, Які не кожні помічають. Коли в день бачиш тільки ніч, І […]
Вона дивилась у вікно, І подумки кудись летить. Можливо їх вже всеодно, На час, годину або мить. Вона постійно сумувала, Й нікому відкритись не могла. Можливо, когось виглядала, Без когось жити не могла. Вона дивилась в даличінь, Немов когось шукала. І мала безліч терпінь. Бо дуже жовго вже […]
Он был моим домом. Светом в кромешной тьме. Внутри всё сжимается комом, Ведь теперь он в холодной земле. Эту боль никак не унять. Утрату пережить не возможно. Моему брату меня не понять, Ведь жить без него очень сложно. Мой мир разорвался на части. Не найти назад мне пути. […]
Я бачила, як танув лід В серцях чужих мені людей. Та слова залишили всеж слід Образ та слів, поганих речей. Минуле, як зім’ятий папір, Сліди у серці залишаються, Від болі й безлічі зневір, Які із часом не забуваються. Не забуваю, хоч зла і не тримаю, Хай все іде […]
музика Михайла Рожка Я знову подивлюсь тобі у очі, У синю глибину минулих днів, Де в травах стиха наш струмок дзюркоче, Співаючи мелодію без слів. 2 р. ПР. Швидкокрилі літа заметіллю вкривали І гасили любов на оцих берегах. Швидкокрилі літа нас не раз розлучали, Але щастям […]
Всміхалась ніч із зоряного неба, Підглянувши історію одну, Де миті пригортаючи до себе, Втішалось літо, збуджене од сну. Втішалось літо, збуджене струною У місячному сяйві таїни, І тільки світлячки межи травою Казково загравали до струни. Казково і принадно загравали, Захоплюючи дотиком зорі, І потім до нестями цілували, До […]
Зітхала ніч, зітхала тихо ніч, На перехрестя падала зірками, Вуаль чомусь спадала тихо з пліч, Схвильована осіннім до нестями. Зітхала ніч, зітхала ніжно ніч, Розчісуючи лагідно волосся, А я чомусь всміхнулась – дивна річ, Бо вперше це мені все не здалося!.. Зітхала ніч, зітхала дивно ніч, Гойдаючись щасливо […]
Навчися слухати тишу, Залишатись наодинці з думками. Щоб не чути, як люди брешуть, Прикриваючись гарними словами. Навчись зривати маски З оточення та псевдоакторів. Кліше одного всі зразки, Людей чорно-білі збори. Навчись слухати себе, Коли всі говорят протилежне. Хай кожен своєю дорогою іде, А ти знайди свою, стань незалежна.
Не йми чуткам, вони німі Вони облиті самотою Вони мов прірва у землі Лише лякають пустотою Не вір мені коли мовчу Не вір мені коли благаю Я лиш тоді тебе люблю Коли молитву промовляю Не плач у слід, не бий в набат Пожежа у душі, ти знаєш! Ти вір, як […]
Скажите, Вы кого-нибудь умели так любить, Чтобы порой душа Ваша из тела улетала, Когда с любимым просто рядом быть Казалось целой жизни даже будет мало..? А сколько раз Вы так и не сумели позвонить? Когда знакомый номер с дрожью набирали, Вам до того вдруг становилось трудно говорить, Что Вы опять […]
Місяць мій тихий, Місяць мій ясний, Чом знемагаєш, голубе красний, Чом в нічку темну сам не виходиш З зірками-сестрами пісню не зводиш? Ой не виходжу, ой не співаю Бо горе-тугу в серці тримаю. Спокій навіки залишив душу Через дівчину страждати мушу. Раз було вийшов у вечірню пору, А вона нишком […]
.. Весна – пора, коли душа співає.. .. Коли на серці барвінковий рай.. .. коли думки за часом не встигають.. .. а час летить, не гай його, кохай.. .. Весна дарує нам і сонце, і тепло.. .. і знову прокидаються бажання.. .. Життя вирує.. подих завмира.. .. душа чекає бажане […]
Ти розбита в пекельній спокусі. Ніби чайка розбита об скали. І тремтять наче полум’ям губи. Що коханням тебе відпускали. І ти мариш роками над небом. І ногами торкаєшся моря. Тільки зірка твоя вже згасає. А в душі не знайшла ще покою! Твої сльози то хвилі на морі! Твої дотики вітер […]
Натщесерце я тебе ковтнула Так жадібно межу цю перетнула І всіх від себе відвернула, Не знавши, що вже більше не твоя. Була з тобою я готова Пережити холоди, І ніколи б не збагнула Скільки витіче води. Ось три роки ми чекали, Що зійде наша зоря, І колись пообіцяли […]
А, може, я – це спогад твій, Примара, що блукає? Палац із кришталевих мрій, Що в серці ніжно сяє?.. І ти вертаєшся в той рай, У те незриме, Яке ніколи і ніхто Вже не відніме! А, може, я – це спогад твій?..