1 Бог веде людину, Де чекає кохана людина, Утворюючи зоряну стежину На верхів’ї смарагдових трав… 2 Бог обирає Долю, Даруючи людям Безсмертя І тому я йду за Тобою, І вірю у Вічне Життя… 3 Ми будемо вічно житии На перетині […]
кохання
Коли прокинусь вранці я, ще спатиме любов моя, як ніжна, враннішня роса, природня, неземна краса! Неначе квітка дорога, сіянням сповнена вона, мов, німфа справжня лісова, казкова, мила, чарівна! Спокійний, тихий, ніжний сон, забрав її у свій полон! Солодка це для мене мить, дивитись як кохана спить! Автор: Левицький Микола
Пісня Шрека (мотив – “Halleluyah”) Як вам вто чуство об’ясню? Почти ни їм, почти ни сплю; А очи ваші…В них домак* тону́ я… Гадаєш, світ всьий обыйее́ш… Вто чуство ‘вд ме́не не вдбереш… Амур ня в серце ранив…Алилуя! Алилуя ,алилуя…Алилуя, алилуя… Хоть не смертельна – но болить; Душа так солодко […]
Якщо мене ти забудеш, То я нагадаю про себе. Повітрям твоїм ,я,стану, Звільню я твоє небо. Колись зрозумієш,як сильно, Колись я тебе тай відчула. А ти все дивився,прихильно, С тобою про сон я забула.
Кохання засяяло сонячним світлом, Джерельна вода струменить безупинно, Роса що на квітці виблискує сріблом, Всю ніжність збирає в яскраве намисто. Надіну його й закружляю у танці, Життю усміхаюсь, радію щаслива, Тепер ми з тобою є долі обранці, Та й вірність буває, така ж, лебедина. Цвіт маків дивись, як горить і […]
Мені сьогодні наснився наш вечір, Перша зустріч і перший урок, З-поміж вуст як виходили речі, Й починався хімічний зв’язок. Ще незнані й далекі чужинці, Несмілива така поведінка , За спиною минулого миті, Уперед непізнана сторінка. Повні очі бажання дізнатись , Якомога найбільше історій , Вперше ніжно за руку триматись , […]
Решітка Міського саду, Зірковий іконостас… Звичайно, я пам’ятаю Невпевнені наші рухи І наміри дати ладу Тому, що зростало в нас, І спроби не загубити Того, що вже є, допоки Не втрутився сумнів, страх, Безсилля, здоровий глузд, І віддані вороги, І вельми закляті друзі, Допоки ще їде дах, У найзапальніших муз, […]
Остання ніч… Остання… У спогадах зберіг Кохання… 2 Коханої очі Пронизують серце Зоряної ночі У просторі небес… 3 Серце шаленіє І рветься дзвонами, І радісно співає Над іконами… 4 Кохання Святість Визнана віками… Загублена радість Оживає спогадами… […]
Якщо довіряє жінка,Скоріше б зловить удачу,Це ніби розквітла квітка,Що серцем відчула казку. У тебе ж, завжди проблеми,Блукають думки, між іншим,Створивши нові бар’єри,Так хочеться бути вільним. Відтак зрозуміла звісно,Навіщо цю душу гріла,І бачимось тільки зрідка,Між нами можливо прірва? Враз спалах, невже прозріння,Я певен, моя кохана!Примеркло її проміння,Томилась вона в здогадках…
…А я хочу Снова начать Безоговорочно ВЕРИТЬ. Открывать перед Тобой Все свои закрытые И забитые (забытые) двери. Хочу приходить Уставшим с работы И ЗНАТЬ что я нужен, Что ждёт кто-то. Хочу ЛЮБИТЬ — И не просто словами, А крышесшибательно — Мечтами, делами, снами… Скажи, с нами Может такое произойти? Впрочем, […]
Мне, без тебя, не вкусно, Даже, немного пресно. По ввечерам слишком грустно, Жить стало не интересно. Мне, без тебя, уныло, Дела все, как на автомате. Не улыбаюсь я мило, Всё, как всегда, не кстати. Мысли от воздуха чище, Раны залечит скорость. Я оказалась на днище, Забыла про женскую гордость. Ты […]
“Перетворилася на камінь!”- гадав -давно за сорок вже…” Тут голос збоку:”Та невже? Зарано ще сказав ти а́мінь!” “Одіте серце у броню!- гадав – До нього не проб’єшся!” Знов голос:”Ти дарма смієшся! Проб’ю її, твою броню!” “Холодний я,як лід!-гадав – як айсберг я у океані!” А голос:”Застарілі дані!” Почув його – […]
” ДОРИСУЙ МОИ СНЫ” – Дорисуйте мои сны и подарите им волшебство обратилась однажды летняя ночь к звёздам и превратилась в женщину. ГЛАВА1. Эта была обычная весенняя, очень тёплая майская ночь. В небе сверкали красиво звезды и темноту нежно ласкал тихий ветерок. Он смотрел на белый мольберт стоящей перед […]
Це важко уявити, Але я уявляю – Як гуляють вітри У просторі Раю.. Едему – саду, Де Адам і Єва Відчувають спокусу У просторі Неба… Небо карає За пекельні гріхи Та Адам кохає Як кохають чоловіки… І буде вигнання Із саду – Едему, Бо Вічне Кохання Спалює Душу… […]
Может лечиться нам больше и нечем, Ты рядом….мы вместе и вроде бы, легче. Крепко обнимешь и скажешь при встрече : ‘ Счастье моё, добрый вечер!’ Может мы слишком болеем друг другом… Мне без тебя в счастье верится туго. Засыпай и спи сладко, пусть спится уютно. Солнце моё, увидимся утром. Александру […]
Росла у серці м’ята, ще зовсім із зернятка, Здається,ніби й пахла, Та щось збивало з такту. Фокстрот кругом обвився, В мелісі закрутився, Від запаху п’янило, І лиш з дороги збило. Та м’ята проростала, У вальсі закружляла, І свіжістю відкрила Небеснії вітрила. Така собі дрібниця, У травах загубиться, А потім відшукати, […]
Історія того кохання, Була беззмістовна й пуста, Та все ж, вона вірила й знала, Що десь, позивалась душа. Дивилась в вікно опівночі, Рукою зминавши вуаль, Про себе пророче мовляла, Зневірливе слово: “Кохай”… Летіли слова поміж хмари, Сплітали шнурочок із мрій, І може тоді досягали, По той бік, вікно, уночі… Світилося […]
Не залишай мене одну, В життєвім морі, Я в океані не пірну, Злякаюсь в штормі. Не залишай мене одну, Нема бажання, Буває, що і пропливу, В твоє прохання. Не залишай мене одну, Покрий зірками, Тоді у штормі я знайду, Хвилю з вітрами. Не залишай мене одну, В житті земному, Дорогу […]