Спізнились… не бути нам разом,В минулому, певно були?Я дотик впізнала…і раптом,Той погляд навіки близький. Згадала і пристрасті спалах,І дивної казки стежки,Чому ж відчайдушно втікала,Й згубила всю ніжність весни. Пірнувши у солод кохання,Нас хвиля чимдалі несе,Яскраво лунало зізнання,Та плинне воно і крихке. Природу кармічних стосунків,Вписали у долю зірки,Вершаться події сумбурні,Та сіли […]
кохання
2509 posts
Вітрець закружлявши у вальсу,Розсипав барвистого листя,Чекав незвичайного шансу,Тепер куражу не спиниться. Сподобалась осінь яскрава,Незвична, забавою стала,Дивився, де сходить заграва,Як косу вона розплітала. Калину в намисто зібрала,У сукні, червоні відтінки,Пориви відчула панянка,Так ніжність виплескує вітер. Сама віддаляти не стала,Хоч знає який ненадійний,Та інша не злюбиться казка,Таким лиш це серденько мріє.
Рисует дождь в окне немые сны И сердце там, в груди, стучит так часто. И ветер вдаль уносит эти дни, Что так наивны и легки, и так прекрасны. Я слышу то, чего не слышишь ты, Я знаю все и чувствую так тонко. И сны немые – то мои мечты, […]
Любимые люди – в мыслях… В молитвах… В тату на запястье… И дни обретают смыслы В битвах за хрупкое счастье. Фантазии нет предела, И сколько людей – столько мнений. Любимых прощаешь смело, И веришь сполна без сомнений. Любимые – вечно в сердце Ровным шрамом любви и тревоги. Им распахнуты в […]
Взгрустнулось что-то… Ёкнуло сердечко и требует:”Давай серотонин! Ну, я грамулечку нали́л ему, конечно (а делать что, когда совсем один?) Лишь на какой часо́к его “попу́стит”, потом по-новой всё опять… – Ну что поделать, ОСЕНЬ, с этой грустью? – Такую ж душу поискать – Прошелестела ОСЕНЬ мне на это – тогда […]
«До зустрічі з тобою» Учора, ще до зустрічі з тобою Я жив, я вільно дихав, я творив Сьогодні ж світ заповнений тобою Й здається що до цього я не жив… 12.09.2017.
ОСІННІЙ ДЖАЗ 1. ВЕРЕСНЕВИМИ ДОЩАМИ ЗУСТРІЧАЄ МЕНЕ ЖОВТА ОСІНЬ, ПОЦІЛУНКАМИ-СЛОВАМИ ЗАКОХАЮ ТЕБЕ Я, МОЯ… ПІД ОСІННІЙ ДЖАЗ ТАНЦЮЄМ, ЗАПЛІТАЮ НОТИ В ТВОЇ КОСИ, ТАКА ЧУТТЄВА, НЕЗРІВНЯНА, МОЯ КОХАНА ПРИСПІВ: Я все ще на тебе чекаю, Ти крига моя, мій вогонь. Ненавиджу, а чи кохаю, Коли торкаєшся долонь? Той […]
Насуває грім над садом , Хмурим стає небо, Сіра хмара сонце краде, Коли йду до тебе. Б’ють мільйонами розряди, У очах неони, Ти найбільша моя вада, Попри перепони. Не зламають грали крила, Закрива кохання, Знаю – я твоя єдина, На душі світання. Біла хмара – чорна хмара, Різні знову в […]
Твоєму серцю- моя душа, Буває часто, є зміст у змісті, У кожнім часі, своя пора, Летять у квітах красиві вірші. Сьогодні пахощі, у літній день, І мрії губляться за небокраєм, Усе кружляється серед пісень, І пори року, ми також маєм. В душі, у кожного свої права, І своє бачення, і […]
А я на Вас дививсь та був німим, Хоча душа моя кричала: – Нумо! У мене є ще стільки дивних рим! Я ще не всі пустила в люди думи! Осіннє листя падало до ніг, За рогом шлях видзенькував трамвайний, Я був німим, бо думи – не для всіх, Вони для […]
Ти Я бачу тебе, немов у ві сні, З усмішкою дивишся в очі мені. В очах твоїх бачу ласку й тепло, Все те, що чарує, – є в тобі давно. Бажаю кохання міцного тобі, Хай все буде добре в твоєму житті. Нехай не забуде Кохання про нас, Серця хай палають, […]
А пам’ятаєш,як було давно, Очі великі, і дівчинка-пташка, А пам’ятаєш рікою пливло, Слово привітливе, наче та казка… А пам’ятаєш, це вже із мрій, Ти, у миттєвостях,був одинокий. А пам’ятаєш, погляд пустий, Він був безмежний, і,- тільки очі. Десь ніби поряд, літала душа, Світлом світила, небом блука, В грудях раптово стане […]
Життя у згадки переходить, І залишає дивний сон, Були ми, ніби, в тому полі, Чи наш то був, атракціон? І, крутить колесо мотиви, У світлі кольорових мрій, І омивають, серце зливи, Чекають сповнення надій. Ти оглядаєшся, і вчора, В кульбабах дмухали пушок, Та квітнуть весни, знову свіжі Й жевріє цвіт, […]
Над озером осінь, І день в німоті, Над озером небо Блищить сивиною, Чи я тобі був У твоєму житті, І чи залишусь У тобі хоч луною? За озером сад, У саду тихі сни, За озером яблукам Падати скоро, А я іще тут, Хоч і тонше струни, А я іще пам’яттю […]
Якщо припустимо на сотню років,Кохання зникло на планеті зовсім,Серця, покинуті каміння купи,А душі, пилу у пустелі смуги. Поникли люди, крижані пейзажі,І квіти мляві, неживі насправді,Робота, справи та нудьга бездушна,Затихла внутрішня тривога, буря. Навіщо жити? Почуття відсутнє,Обійме холод і пітьма майбутнє,Для кого жити? Тут холодна брама,Навколо давить лиш сумна заграва… О, […]
Я знаю коли посміхаєшся ти, Хоча між нами сотні кілометрів. Бо в душі метелики летять всі догори, І феєрверком в серці розбиваються комети. Знаю коли плачеш чи сумуєш ти, Метелики падають униз безкрилі. Коли страх пробивається у твої сни, Він зустрічає моє військо вже на першій милі. Давно […]
На небі місяця пів-блінчик, зоря щезає за зорьов; Уже й алфа́віт ся закінчив, они идуть з ня чередов – (про НTЇ мыслі все у рифмі!)… Душа банує* за душов… Вбы не забыти, я запи́шу – сонет ся скла́дать про ЛЮБОВ!) Бабинець Ю.Ю. Словник: *сумує
Сон кохання Наснись мені так палко та шалено, Прийди у мої мрії крадькома. Ти подаруй мені, хоч трішечки надії, Пообіцяй, що більше не самотня… Не сама. Червоного вина не хочу пити, П’янкий твій поцілунок на вустах. Я буду одного тебе любити, Блакитно-жовтий пролетить над нами Птах. Прийди до мене, […]