Нема сусіда. Взяв Всевишній. Гуляє вітер на току. Нема кому збирати вишні, Траву косити у садку. Порожній хлів. Порожня хата. Ніхто не стане на поріг. Кому печаль, а пустці – свято, Де знайде ще такий барліг? Тут навіть час уже не плине, І сонце не спішить руде, Лише чиїсь літають […]
про життя
4694 posts
Я не из музыкантов, Что о всяком поют И вряд ли поставишь Меня ты к поэтам, Ведь сам я написан Псевдо поэтом Под псевдо рифмовку, В глупом стихе. О простой человечности И правилах были. Давно не модных, Давно избитых. Я не из музыкантов, Не знают поэты Моих странных стихов. Вряд […]
Полюбил тьму, однако сильно, так же как свет внутри каждой нимфы, что встречалась мне под светом луны почти в полночь и при свете заката, может быть летом и бывало в зиму. *** Сердце пустует и мысли клюют, ибо я не могу больше писать, рифмовать, сочинять. Увы…только верлибр. *** Но как-то […]
Я захоплююсь людьми з вирваним серцем, Які продовжують жити стискаючи кулаки. Нехай вони стануть для нас взірцем, Взірцем сили, які розірвали кайдани усе-таки. Що за сила неземна живе в очах? В очах де так багато болю і самоти. Потрібно шукати порятунок в самих темних ночах, Напевно, життя залишить всім присмак […]
Бережи її! Спробуй не впустити. Покажи як сильно можеш ти любити. Бережи її! Як зіницю ока Бо її кохання, як ріка глибока. Бережи її!Кривдити не варто, Бо дівочі сльози – це тобі не жарти, А якщо заплаче, то бодай від сміху, І тоді обоє матимете втіху. Бережи її! Не глузуй […]
Король сидів на троні, та сум в його очах. І в мене на пероні завжди на серці страх. На голові корона, але в душі діра. Я теж в нічнім вагоні щораз шепчу «пора!» Зніма король корону, сідає на коня. Сумна щоразу з дому знов повертаюсь я. Перед великим містом зліз […]
Звучи в мені мелодією трав, Тремти в ударах скореного серця… Так непомітно ти до себе приручав, Що ця любов лиш мріями здається. Пронизуй душу поглядом наскрізь, Даруй надію на нежданне літо… В моїм саду осінній бенефіс Моїх років, без тебе пережитих. Спини цей час, хоч на коротку мить, […]
Я знаю –це колись мине… І кожен ранок буде скарбом. Любов, немов вино хмільне, Не край ти серце своє марно. І знову заблищить роса Перлинами в зеленім збіжжі Пташки щебечуть, небеса Для нас з’єднають роздоріжжя Ти подих ніжності відчуй, Та загорни в безсмертя душу, І кожну мить життя цінуй, Дощами […]
А за вікном весь день періщить дощ. Сумуєш ти і дивишся у шибку, Не видно скрипаля, але чогось Здається дощ, то ніби плаче скрипка. Ти, чуєш дощ змиває втому дня. І краплі швидко падають додолу. По стрісі гуркотить його хода, Ти в ній шукаєш музику знайому. Скінчиться злива, посміхнеться сонце, […]
Ми не бачились з тобою аж три вічності, На обличчі в мене час та сльози ніжності . Як блукала поміж днів – для тебе здогади. Душі, мов криниці : глибина та спогади. Я ховала біль свій десь в рядках рукописів, В кришталевих зорях, в сторінках часопису. В сутінках вмирала дивною […]
Цей літній день облизаний емаллю Пам’яті, Пустим сервізом, де пустими Чашками, Я випив день упавши в ночі Креденса, Заплутавшись в його чотирикутниках. Шукаючи по закамарках Ніжності, В простелених газетних Просторах, Намацував шрифти в тілесних Літерах, І літери складалися в слова, Що в літній день облизаний емаллю Одним ковтком я спорожнив […]
Хронометру в стекле доверил время, Пескам Израиля ты даровал покой. Матросской тишине – Сиона бремя, Себя отдал мечте – Бегущей за волной От властных кабинетов, тюрем, потных рук, От сладких баловней советской мысли, Начертан был твоей рукой защитный круг В котором сны и чувства не прокисли. Поэзия Московских ресторанов, […]
Я ніч розрізав лезом ліхтаря (простий ліхтар, недорога робота), Ховались в хмарах зоряні моря І тінь кота тулилася до плота. Поснулий дім терпець великий мав – В під’їзді вили про печаль гуляки, Я теж так міг, але не верещав І не чекав за те мовчання дяки. А потім дощ із […]
Так само гаснуть зорі на світанку І ранок нам дарує свіжий подих. І осінь відчиняє браму зранку, Землі дерева платять кілька «злотих» І як завжди біжиш по колу знову. Спинись на мить,всього на хвильку – чуєш , Як час з людьми веде німу розмову, Так само колом ходить…Ти жалкуєш… Одне бентежить – […]
Ти знаєш, мамо, він п’янить, Як те дешеве у пакеті вино. Здається, ще одна лиш мить І я кану на дно. Ти знаєш, мамо, я тремчу, Коли говорить він до мене. З ним усе здається по плечу, Та серце б’ється, мов шалене. Ти знаєш, мамо, я не плачу, З ним […]
Последнею попытку дали мы себе, О, сколько было их, не счесть до горизонта, Любить себя не замечая всех, С судьбой опять поспорили мы звонко, *** Мы нежно обнимаемся словами, И верим искреннее снам, Играя музыку из рая, Мы пригодимся всем ветрам, *** Мы вновь влюбились в то что было, И […]
Задумали шуты и скоморохи, Увековечить свой древнейший род. Этничности для всех раскрыть истоки, Дабы отбросить весь ненужный сброд. Нарисовали герб, пошили флаги, Продиктовал им гимн придворный шут. Затем, уже на гербовой бумаге, Шутов завет решили издадут. Однако есть загвоздка – выбор Бога, Разнятся мнения на этот счет. Шуты […]
ДЕТИ НИКОГДА НЕ ВРУТ ОНИ ЖЕ НЕ ВЗРОСЛЫЕ ВСЕ ИЗМЕНИЛОСЬ ВОКРУГ И ДАЖЕ ВЗРОСЛЫЕ СТАЛИ ПОНИМАТЬ ДЕТЕЙ ЧУЧУТЬ КОГДА ТЕБЕ КАЖЕТСЯ ЧТО ТЫ НИЧЕГО НЕ ЗНАЧИШЬ И ОТ ТЕБЯ НЕ ЗАВИСИТ НИЧЕГО КОГДА ДЕЙСТВОВАТЬ ТЫ НАЧНЕШЬ ПРОСТО ВСПОМНИ УЛЫБКУ РЕБЕНКА СВОЕГО ДЕТИ НИКОГДА НЕ ВРУТ ОНИ ЖЕ НЕ ВЗРОСЛЫЕ КАК […]