Года идут, меняя все вокруг И осень желтым листом опадет Но ты мой друг, мой настоящий друг И это факт, и он не пропадет. Не забывай меня… Когда сугробами укроется земля, Й ручьями весело звеня Придет весна. Не забывай меня! Когда дождем умоется земля, А ветер волны трав расчешет, Ты […]
про життя
Авторська пісня Милує осінь краєвидами І ароматом стиглих трав, За мною ти заплачеш квітами, Що я з любов`ю дарував… Туман, наче білизна, стелиться, І буревій вербу зламав, І все прекрасне не повернеться, Що я в очах твоїх впізнав! Твій світ з глибокими озерами І кришталевії струмки, І твої привиди з […]
Закутатись думками самоти, Зігрітися під ковдрою розлуки, І мовчки, залишаючи сліди Ковтати сльози від цієї муки. Людині так потрібна теплота, Душевний спокій, радість,небайдужість. Людина рідна у житті завжди одна Повинна із людиною набутись. Нехай пройдуть роки і час мине. І зрілість змінить юність так невчасно. А старість змусить […]
Скидає осінь королівські шати, І є щось символічне в цьому дійстві… Ми любим тих, хто нас примушує страждати, Ми – діти, недолюблені в дитинстві!
Ні, не даремні наші сльози і благання, І щире молитовне каяття – Лиш на різниці втіхи і страждання Ми відчуваєм повноту свого життя!
У гордості багато є ознак, Ніщо не ублажить її утробу! Образа у людини викликає рак, Страх викликає сечокам’яну хворобу. Сльозиться небо у рясних зірках — І кожна зірка Богові покірна! Лікує душу й тіло Божий страх, Любов душевна і нелицемірна! Шукає човен серед хвиль маяк, Спіткнувся кінь, бо загубив підкову… […]
Біжиш в віках за обрій голубий, Мов юна на світанні дівчина, Допоки з двох закоханих хоча б один живий – Історія кохання незакінчена!..
Молитву вітер шепотів, Блищали грози, мов люстерця… Те серце, що не має слів, – Дорожче, ніж слова без серця!
..Чарівна Осінь.. ..а в душі весна.. ..тамує подих – ..щастя..віри..днини.. ..природа горнеться і пошепки віта.. ..на Многії Літа і без зупину.. ..Бажанням час збуватися сповна. ..і віра кріпла щоб.. ..і доля посміхалась.. ..чарівний погляд.. ..бо в душі весна.. ..і загадковий – все враз поєдналось.. ..Хай щастя множиться.. ..хай буде буде […]
На місто ліг сріблястий теплий сніг, Ріка під лозами густими оніміла… Ми звершуємо подвиги для тих, Кому до нас немає зовсім діла! А нас по-справжньому кохають саме ті, Яким ми і без подвигів потрібні, І визирають десь на самоті, Загорнуті у сутінки вечірні… Ми не цінуємо відверте і святе, Пронизані […]
Дощі, дощі, вже котрий день дощі, Плекаю я надію – все минеться, Але то лиш пігулки для душі, До того ж ще й шкідливі натщесерце. А час невпинний, бо на те він час, Щоби наплутати хвилини і сторіччя, В книжках його нема рядків про нас, Хоч на обкладинці й були […]
Тщеславні Бога забувають – Спустошує добро цей гріх! Тщеславні люди уявляють, Що всі в захопленні від них! Тщеславний мріє кожний будень, І, як папуга говіркий, Його якийсь похвалить дурень – І не такий вже він дурний! Шукає панства і гетьманства, Навшпиньки козликом танцює, В людині стільки марнославства – Наскільки розуму […]
Впаде сльозина, наче зірка, поряд, Зупине яструб в небі свій політ… Любов в душі на все міняє погляд, Преображаючи довкола цілий світ! Одне лиш треба — щиро в це повірить, Але глибоке самолюбство не дає, І біс гордині іронічно зуби шкірить, І в вічі нам презирливо плює!
Є в тім багато нашої вини, Що рідні береги недоля рве, Але, на жаль, в молитвах просим ми Змінить обставини життя – а не себе!
В житті, немов на театральній сцені, Завжди у когось на очах живеш. Чим більше оплески стають тобі приємні, Тим більше одержимим ти стаєш! А хто всім серцем Бога прославляє, Тому Бог духа мудрості дає І в святості зрости благословляє, І вписує у лицарство Своє! А в марнославного завжди лиха дорога […]
Минеться все, та все минеться Гірке, підступне і примарне, І пекло зрештою уп’ється, І тартар врешті-решт розтане! Молитва — найсильніша зброя! Не дай своїй душі заснути! Молись, чи воля, чи неволя, Щоб Царство Боже осягнути! Молись за батька і за мати, Молись за тих, які волають І руки крізь пекельні […]
Вертається душа до рідного порога, Де вогник ще не згас за шторкою в вікні… Любов – це не ім’я, Любов – це сутність Бога, Це Його Кров за нас пролита на Хресті! Сорочку вишивала дівчина легкокрила, Сіяв натільний хрестик на ній, мов золотий… Душа, що не страждала, не може буть […]