Що хочете кажіть, та квіти не німі – У квітів є своя квіткова мова, І зовсім не причулася мені Між ними найтаємніша розмова… Це були вірші, шепіт зізнання В любові, що не втратила надію, І тихо плакав безталанний я, І шкодував, що так писать не вмію! І що не вмію […]
про життя
4693 posts
Как жаль, что память не убить! Она одна нам жизнь калечит… Как больно помнить всё и жить! С нелепой фразой:”Время лечит” Легко казаться озорным.. . Но помнить горести утраты И быть с наружи заводным Закрыв рукою, циферблаты А вечерами в тишине.. . Смотреть «забытые» картинки Как там, смеялись, в январе Остались сказкой фотоснимки Лишь, за […]
А у моїй душі -зима, І кохання в моїм серці вже давно нема. Не зрадіють мой очі й приходу весни, Тепер бачу я щоночі чорно- білі сни… Наче й поруч ти зі мною,та тебе нема, Не говоримо з тобою, між нами стіна. Лише вранці кинеш скупо ти мені:-Привіт. А солодких […]
Авторська пісня Афон не спить, молитвою палають Ущелини й скелясті береги, Його монастирі тебе вітають І сиплють в очі срібнії сніги… Афон не спить! Афон вночі співає! І то такий благословенний спів, Що срібний місяць в небі завмирає, І сльози аж бринять у гір з-під брів! Афон солодкий сон оберігає […]
«Португалія» Засина одинокою мама І кололи їй очі, чужі лиш міста Кілька років , не стало як тата І тремтять її тихо вуста Засина одинокою мама Так чека довгождано дзвінка Та дзвінок довгожданий обманить В трубці скажуть, пробачте не та Помилилися номером просто Серце кров’ю палюче лилось І думок […]
Чарівна посмішка у Насті, Гнучкий, мов у калини, стан, Червона нитка на зап`ясті – Кабалістичний талісман. Це від бой-френда подарунок, З яким стосунки вже тісні, Але нема таких пігулок, Що врятували б від брехні! І не поможе знак магічний, І небо жалість не проллє, Коли коханець симпатичний Дівоче серце розіб’є! […]
Вийшов диякон серед церкви, Каже: « Пакі – пакі! », Та ніхто його не чує, Всі стоять ніякі! Чи то люди собі марять, Чи біс їх розводить, Кожного своя думка Поза храмом водить. Тоді диякон як затягне: – Пундики із сиром! Стали люди ся хрестити, Стали усім миром. А тоді […]
Він ніколи її не любив. Просто, тоді була війна. Просто, він ще був молодим. Просто… була молодою вона. Та не просто все далі було. Хлопець він все ж порядний був, Сина своїм таки признав, Але він її не любив. І життя в них не з медом було. Кожен […]
Щоб зірку впізнати, Треба зіркою бути, Щоб в ній пролунати, Її щоб почути!.. Палай, моя зірко! Палати не страшно, Люби мене гірко, Люби недосяжно! Я вірю в суцвіття, Я космос плекаю, Я тисячоліття Твій вибух чекаю… Взірвешся жахною, До себе поманиш, І вже не ясною, А чорною станеш. І не […]
Ішов по вулиці закоханий жебрак, В колінцях його брюк були дірки, Пом`ятим був його старий піджак, Але в душі у нього сяяли зірки!
Я не готова к осени, пойми. Как стрекоза из байки у Крылова, Я рада лету, я к нему готова. Но время забавляется людьми. И осень вдруг по коже полоснула Дождем осенним, залила мечты, Разворошила пожелтевшие листы Тех писем. Холодом могильным сводит скулы. Одно спасенье. Вечер. Чашка чая. Твои глаза […]
..тишина.. ..мы молчим.. ..ты молчишь.. ..только сердце рвет душу до боли.. ..ты..наверно.. опять спешишь.. ..отмолчаться от ветра в поле.. ..не молчи на меня!!.. не молчи.. ..сушит губы гнетущий выдох.. ..тишина.. ..продолжаем.. молчим.. ..не уходим.. ..страдаем.. ..любим.. \мысли вдогонку\от мужского лица\ 2014
Авторська пісня Ніби сонце затулили хмари, Затулили очі всім доляри, В шелесті зеленої купюри Чуємо музичні увертюри! І цілують, наче свого ненька, У овалі Франкліна тихенько, Зі сльозами, як лягають спати Наші патрійоти демократи. Бо любов то штука є приємна, Хоч і не завжди вона взаємна, І бувають іноді й […]
«Земля — колыбель человечества, но нельзя вечно оставаться в колыбели…» (К.Э.Циолковский) Тесна нам ныне наша колыбель… Похоже, наконец мы повзрослели, и гложет нас теперь иная цель — побег из надоевшей колыбели… Готовы ль мы Вселенную познать? Меж звёзд готовы ль вечно мы скитаться? И сможем ли Вселенной частью стать иль […]
Тернистые дороги не для нас… Мы — пленники диванного безделья, нам важен личной прочности запас, себя не любим разве что с похмелья… Купаемся в цитатах мудрецов, в объятиях любимых пустозвонства, в болоте непонятных, умных слов, в тумане философского пижонства… Всё знаем мы: кого и кто бомбил, согласно новостному сериалу, и […]
…Когда-нибудь, быть может, я вернусь к тебе… Мой путь уже давно отмерян, с него мне не свернуть, но я очнусь, быть может, я для жизни не потерян… Мне хочется опять побыть юнцом, желанья нет мудрее быть, умнее, не хочется быть вечным беглецом, я хрупок слишком, ты меня прочнее… Лишь ты […]
Зірка впала, мов слізка в озерце – І засяяло плесо на мить… Подаруйте дівчинці серце, Що в лікарні «серцевій» лежить! Треба ж було нещасній дитині, Крім недужного серцебиття, Народитись в нещасній країні, Де знецінено вбогих життя. Де злиденна у вчителя доля, Де з трибуни вищить ідіот, Де у кріслі міністра […]
Без правил мечтала я жить. Без правил мечтала любить. Я просто хотела быть, А горести и обиды все забыть. Я просто хотела быть счастливой И с кем-то счастье своё разделить. Я знаю, что осталась ранимой, Но нельзя так просто, душу мою убить. Я знаю, что правила не раз нарушала. А […]