Пісня про сліпого хлопчика Рожева кулька плаває в калюжі, Під теплим дощичком Спочили білі ружі, І мов дівчатка роздягнулись просто неба, Та тільки сумно, Що всього цього не треба Сліпому хлопчику в вікні! Сліпому хлопчику в вікні… Для нього світ не є, Він вас не знає, Хіба що інколи […]
Daily Archives: 19.08.2018
72 posts
Вечір опустився. Небо зеленіє, І густі тумани простяглись в степах. Я іду в долину, в серцi є надiя, Я такий щасливий, наче вільний птах. Я гадаю думку про життя щасливе; Де б мені сьогодні знов заночувать? На зеленім небі хмари, наче […]
Авторська пісня Міста сірий малюнок І хрести у тумані… Ми ковтаємо смуток У місцевій кав`ярні. Я журу серця свого Розповів би вам палко, Але що вам до того, Незнайома панянко? Ви невільно знімали Шкіряні рукавички, Вас не відволікали Швидкісні електрички. І така була зайва За вікном уся будність, І […]
Знаєш, час нікого не лікує. І нікому він не гоїть рани. Час с тобою не сумує. І не сушить сліз океани. Час не змусить тебе піднятись. Час не змусить тебе далі піти. Він не допоможе в гріхах своїх зізнатись. Зробити можеш це лиш ти. Час не зігріє тебе зимою. Не […]
Давай, сыграй со мною в покер. – Сказала Смерть мне перед сном, – Ну что молчишь? Рискни шутливый джокер! – Твердила все да об одном. Улыбалась все своим оскалом, Раскрывая черный балахон. И усевшись за столом, Услышать мне дала, колоды мрачный звон. Манила все меня рукой костлявой, И огоньком, в […]
Отчего так сердце страдает? Отчего ему не спиться опять? Отчего оно не засыпает? О ком не хочет ничего знать? Отчего так сердце страдает? Отчего так больно ему? Отчего же оно умирает? Почему не живется ему одному? Отчего так сердце страдает? Почему бродит оно в глуши? Одиноким волком где-то шагает, Задевая […]
Поверни в моє серце весну. Поверни все добро, що ти вкрав. Я тебе, за весь біль не прощу. Не прощу за те, що життя моє зламав. Поверни в моє серце тепло, Щоб воно знову зігрітись змогло. Щоб зібрало по шматочкам своє розбите скло. І зернятко віри в ньому знову проросло. […]
Если есть пришельцы, То они придумали Шахматы и кое-что еще. Я не сумасшедший, Не напился кюммеля*, Просто этой мыслью восхищен!Где-то в Антарктиде Есть большая впадина, Спутник, пролетая, в ней объект В обьектив увидел: Там она – громадина Прячется. А, может, это бред? Но одно я знаю, Что сидят в правительстве […]
Мир потрясающих идей, Мир недосказанных речей, Ты появился и исчез, В судьбинушке моей. Померк луны уставший блеск, И сумрак сквозь порез небес Цедил кровь раненной зари, Мой мир, шепни мне песнь. И жил я с нею с той поры, Но прозвучал нежданный взрыв И все мечты и мысли все Взрывной […]
Мир застыл, как цветная открытка, В тучу катится обод луны. Абрикосы в крахмальной присыпке. И поселок ночной приуныл. Оттого, что грядут перемены? Что его бесподобный наряд, К сожаленью великому, тленный – И придется его потерять? Эх, и я становлюсь все старее – Проседь инеем на волосах… И подобно воздушному змею […]
Медленно я увядаю, Опадают мои лепестки. Я не боюсь! Я вас уверяю, Не разлетится мое сердце на куски. Медленно лепестки опадают, А потом гниют на холодной земле. Розы тоже страдают, Когда почивают они во мгле. Сейчас я с вами прощаюсь, Уже не буду радовать своей красотой. Знайте, что я улыбаюсь, […]
Ні! Ти тільки не кохай. Не дивись мені так палко в очі. Краще, мене не знай І не чіпай мої самотні ночі. Не торкайся! Душі моєї струн. Не руйнуй мою мелодію сумну. Я знаю, що ти, ще той хитрун, Але залиш мене в полоні мого сну. Не чіпай! В серці, […]
Згадуємо тоді, коли вже нема – коли сльози вже просто вода, а кадрів нових вже не знімеш – з полиці стару плівку хіба візьмеш… Ми не боги, але можемо все змінити – хоча й живемо щоб втрачати, а не творити… І принесуть тоді нам щастя зірки від якого вже ніколи […]
А вони мені кажуть: немає нічого вічного, бо розторочиш за виточки серце – і не болить… Я ж чекатиму, заки ти море човнами вичовгаєш. А чи стопчеш асфальти і трави об постоли. А вони хороводять, як старість до шкіри братиметься, як стрілятимеш птиць – вище горла і наповал. Та мені не […]
Біль провокує рани І серце від нього щемить. Терпіння відкручую крани. На щастя залишилась мить. Я тебе не тримала. Ти сам залишитись схотів. С тобою щастя не спіймала, А крик душі, від болю, сам зомлів. Я тебе колись так довго чекала, А ти, навіть мене не бажав. С тобою ще […]
Через колючий сніг, Через пекучий холод. Ішла сумна, не учувши ніг, З очима сірими, як голод. Навкруг лиш сніг, лиш біла пуща, І більш нічого. І шкірить ікла смерті паща, Поруч нікого. Замучена та сильна йде, І бореться зі снігом напролом. Вона все вірить, вірить, що знайде, Хоч хижку теплу, […]
Війна. За вікнами зриваються гранати, І чути постріли, стріляють автомати. Бомблять будинки, школи, дитсадки, Дитина плачить – батько без руки. Везуть до матері порожню домовину, А вона думає, що то хова дитину. Чекає жінка чоловіка вдома, Він зниклий безвісті і доля невідома. Сестра ридає, брат її в полоні, Ще молода […]
Серце у п’ятки утікає, Коли я думаю про долю України. Коли її син вражий роздирає, Лякаючи, що лишить лиш руїни. Тоді так хочеться отого супостата, О Боже не карай, але убити. Отого, що виконує роль ката, Щоб націю квітучу погубити. Бо зло не може пахощів терпіти, Йому не милі цвіту […]