Не ангел я й далеко не свята, Я грішна жінка, грішна і безсила. Не один раз була людьми розп’ята, Та милості ніколи не просила. Тріумф, падіння, злети і фіаско, Кинджали в спину,камені під ноги. Ніхто не знає як бувало важко, Та я не збилась з власної дороги. Я бачила як […]
Daily Archives: 19.08.2018
72 posts
И создан я из тысячи клинков, Твой мир, твоей души зеркальный. Сколько же было несбыточных снов До этих слов прощальных. И создан я из тысячи клинков, Что бы быть надеждой и опорой. В войне, к которой я всегда готов И идти готов всегда своей дорогой. Я тень в твоей душе, […]
Вот и окончилось лето… А с ним и теплые дни… Но, может, ещё не поздно, И возвратятся они?! Ведь осень тоже не плохо?! Чем завинила она? Тем, что подуло прохладой?! Или, все близко зима?! Нет… наша осень прекрасна! Она – “золотая пора”. Природа в ярких красках, И собран весь урожай! […]
Розбилась чашка… Ох,погана прикмета! Може,пронесе? * * * Нахилилася акація – до землі! Ще тримається1 * * * Тебе не стало… Але світ не змінився. Йому байдуже… * * * Літні яблука падають ще на траву, пізні – на листя. * * * Зелений колір у чорний переходить. Вже близько […]
Я не чекаю тих листів, Котрі мені колись писав. Я не чекаю ніжних слів, Тих, які на ухо ти мені шептав. Я не чекаю вже на тебе. Давно ти зник. Забути час. Я стараюсь жити вже для себе Серед бурхливих, брехливих гримас. Я не чекаю вже на щастя. Моє пішло […]
Сьогодні в храмі батюшка молився За те, щоб увесь світ Преобразився! Щоб тих, кому самотньо і немило, Святе Фаворське Світло осінило! Сьогодні в храмі батюшка молився, Щоб від хвороби дід Івась зцілився, Щоб в тьоті Олі не хворів Макарчик, Щоб в серці кожного горів святий каганчик Взаємного терпіння і любові, […]
Мистер Мак-Кинли жил-не тужил в Украине, с подданных собирал налоги, любил оккультных наложниц. Но быстро унёс свои ноги он за киевские пороги, избежав поликлиник – славный мистер Мак-Кинли. Всё, как на детской картинке: бежит мистер Мак-Кинли, что есть сил развивает скорость в кремлёвскую звёздную полость. * * * Это вам […]
Никуда не беги – всё равно убьют, всё равно изнасилуют полый труп, заколотят гроб и опустят вниз в самое пекло, в сюрреализм. Никуда не беги – в этом и суть, такие как ты беспробудно ссут. Много разной херни за душой, но на все вопросы одно только “шо?” Никуда не беги, […]
Чужие прикинулись своими, хотя по сути они свиньи, залезшие в чужой монастырь, чтоб при случае что-нибудь стырить. Чужие пришли, расположились, рисуясь мышцами и сухожильем, говорят “это наше исконное, мы пришли сюда не с калашом, а с иконою” и тут же стреляют навскидку в украинца, в украинку. Они пришли со своим […]
Прокинувшись з важкою головою, Не поспішай відразу до люстерця, Бо косметичний догляд за собою Потрібно починати з свого серця! Нехай косметика у тебе елітарна, Якщо молитва в серці не зоріє – Краса твоя сумнівна і примарна – Нікого вона в світі не зігріє!
Стелилась стежечка гладка, Цвіли під вікнами барвінки… Від тридцяти до сорока – Це пік привабливості жінки. Зриває вітер пелюсткИ, Хоча ця п’єса драматична, Але на світі є жінки, Привабливість яких довічна!
А знаєш – мабуть ти права, Буває все не випадково, Колись несказані слова, Навряд чи скажемо ми знову. Навряд чи дасть нам метушня, Бути відвертими з собою, Не спочиваючи ні дня, В міфічних пошуках покою…
Не торкаючись трав, не лишивши сліда в порохняві доріг, уникаючи поглядів вікнами розокулярених міст, у сідлі він летить і ніколи йому не завершити біг, поки знов на шляху не постане з віків той обпалений ліс. Стрічний вітер вплітає сваволю в вуздечку коня. Дно зіниць – зцементований відчаєм […]
Сьогодні знов Наснилась мені мама. Усміхнене обличчя, очі голубі І руки ніжні, лагідні її… Вона мене так ніжно обіймала. Дитиною я почувалася ві сні… І так мені спокійно стало. Від щастя я раділа – Так хороше із мамою було. ,,Як справи, доню?”- в мене запитала. ,, Як зараз там живе […]
Я вишиваю нитками безсоння цнотливий ранок знову, наче вперше. Хоч місяць мандрів небом не завершив і краплі ночі ще на підвіконні. У голку засиляю перший промінь – хрупкИй, сором’язливий і тендітний. В чеканні чуда у порі досвітній стоять ліси, сумні і нерухомі. Рожеву нитку покладу на обрій, осоння ясно […]
Ви поки не спішіть Поринати у осінь. Хай вона ще поки Коси нам не сріблить. Бо ще літо панує… Ще і трави в покосах. Та ще й справ залишилось Багато зробить. Не спішіть, не спішіть! Ще лише тільки серпень. Його дні золоті смакувати Ми будем до дна. Світить сонце ще […]
1) Французьких грізних королів спасіння, В’язниця сильних духом тих плавців, Які монарха течію веління Збороти намагались без бійців. Нове сміливе прийде покоління Свідомих та мрійливих бунтарів. Воно посіє рівності насіння, Очистить гру від всіх брудних гравців. Та поки повз паризького собору Проходить ситий чинний пан - васал, В провулках зустрічають […]
Літній дощ за вікном моїм знов шелестить. Діамантові краплі з зеленого листя стікають. Візерунки веселі на прозорому склі оживають. Я дивлюся на дощ… і сумні мої думи зникають… Літній дощик несе рятівну прохолоду з собою. Напуває змучені трави і дерева водою рясною. І земля після літньої спеки тепер тріумфує […]