Под солнцем купола сверкают серебряными яркими боками, серые тучи мощными бывают, а белые вперёд пускают. Тройной волною уплывали, вдогонку с ними серые плывут и будто белоснежные спасались: возьмут да и догонят вдруг. Перед грозою – тихое зеркалье, лишь томный ветер шевелит берёз рисованную чёткость, дрожащее смирение осин. Здесь не одни […]
Daily Archives: 21.08.2018
56 posts
Авторська пісня Знаю я, як тепер Одиноко тобі, Як ти плачеш ві сні, Скільки в тебе тривог… Я тебе вже простив, Я не скривджу, ні, ні, Я тебе вже простив, І Простив тебе Бог. Я тебе ще люблю, Безіменний твій син, Розіп’ятий без сліз, Без хреста, без жалю! Я тобі […]
Я подарую тобі ласку віршем, До твоїх скронь, мов серцем, доторкнусь… Я голосом до тебе найніжнішим, — Якщо покличеш, мила, — відгукнусь! Я з чарівних озер несу лілею. І щоб не канути мені в густій імлі, — Не забувай! Гори мені свічею, Палай мені в вечірньому вікні!
…В садах изобилье, и в бархатном море по-летнему волны с ветрами играют, но осень пришла и появятся вскоре заботы иные, уже ожидают дискуссии, споры, проблемы, решенья, успехи, прорывы, борьба, неудачи, мирской суеты бесконечной ветвленья, грядущие планы, мечтанья, задачи… …И вот уже листья в саду пожелтели, осенние ветры листву обрывают, последние […]
…Лишь только утихла последняя вьюга, лучи сквозь свинцовые тучи пробились, весна, словно птица, летящая с юга, спешит к нам… Вот, почки уже распустились, подснежник качнул ветру в такт головою, а в небе — вернувшихся птиц вереницы, летящие клинышком вслед за весною, распахано поле, ждёт зёрна пшеницы… …Тепло, не вернутся пурга […]
Моя ілюзіє, моя далека пані! Дим над дахами мені очі виїв, Зло перейшло усі можливі грані, І не впізнала б ти блакитний Київ. Руді каштани, безнадійні схили, Трамвай – скрипаль забув свій полонез, І відчуття, що нас усіх убили, Так ніби образ чудотворний щез! І Захід щурить свої очі хижі, […]
Я вновь на распутье, меж двух направлений, двояки превратной судьбы пируэты… В чём суть непонятных моих раздвоений, какие нужны мне сегодня ответы? В плену у вопросов я сложных, извечных: Что ближе мне — тьма иль сияние света? В чём смысл расслоений моих бесконечных, дилемма хоть как-то решаема эта? И стоит […]
Меж прошлым и будущим грани размыты, и нам непонятно бывает порою, действительно ль прошлого вехи забыты иль здесь они, всплыв ипостасью иною… Всё будет, как прежде, и лица всё те же, ведь новое — то, что уже позабылось и кажется новым всё реже и реже, пока не исчезнет… Так что […]
Дымкой затянуло зимнюю дорогу, призрачно начало, нет и окончанья… С жизнью одинокой свыкнусь понемногу, здесь мои заботы, мысли и желанья… Не любить мне осень в золотом убранстве, не дышать цветами и дорожной пылью, больше не носиться птицею в пространстве, не ходить за сказкой, следовать за былью… В час, когда нахлынут […]
Тепер я буду вести себе як стерво Як остання жінка на цій землі Невимушено, в стані <мертво> Полишу на спомин звичні звички свої Я не любитиму тих, хто не любить Навіть тих, хто кохає, до біса зішлю Мені набридло писати про губи Про твої, які в кожен вірш тулю Я […]
Вона не вивчала акценти на вина Перед іконою не била поклін Стаючи кожного дня на коліна Не знала жодної із чотирьох сторін Не було тебе, як на небі покою Статево зім”ятою пристрастю рук Своїм приреченням як землею слабкою Не признавала на відстань розлук Поклонявшись богам ієрархій забутих Знімавши силами хрести […]
Поезія природи таємнича… Завчасні не потрібні їй чернетки. Бог накладає риси на обличчя По тій красі, яку плекали предки. Спадковості закони не зламать, Хоч це питання кожного бентежить, Але яка ти будеш в сорок п’ять — Це, безумовно, вже від нас залежить!
Мете на двОрі сніжна хуртовина… Хоч ти багач, хоч обездолений бідняк, Ніхто так щиро не обійме, як дитина, З такою ніжною любов’ю – просто так!
Сімейний добробут у вірі плекати потрібно, До Божого слова увагу дитини схилИть, Дитя — це не посуд, заповнить який необхідно, Дитя — це вогонь, який треба батькам запалИть!
А вона знову починає жити, Без твоїх слів, обману і без тебе. Вона не буде плакати, тужити, Вона живе! Живе тепер для себе. Не страшно починати все з початку, Не страшно залишатись в самоті. Куди поділось те дурне дівчатко? Що рахувало сльози в темноті. Вона нарешті починає жити, […]
Забудь про мене всі погані спогади, Душа втомилась, дай перепочити. Залиш позаду всі погані здогади, Ніхто не знає, як потрібно жити. Своїм судом мене ти не суди, Тобі моє життя не пережити. З тобою була щирою завжди, Тобі нема за що мене судити. Кохання лиш у тебе я […]
Авторська пісня Зірки ховають соромливо свої очі, Чи він забув тебе, чи бачити не хоче, Та серце слухає, не рипнуть в сінях двері, А, може, кинутися птицею зі скелі?! І ти запалиш свічку лагідно рукою, І образ плаче чудодійний над тобою, Пречисте світло на лице прекрасне лине, І ти це […]
Авторська пісня Ой, ходила ж я до баби Шури, Щоб писали мій портрет з натури, Щоб за моє face конкурували Українські глянцеві журнали. Щоб багаті і круті любили, До Парижу, в Турцію возили, Щоб за мене в мерсах гризли пальці Наші найнародніші обранці!.. Баба Шура яйцями катала, За ліве плече […]