Добро і світло незримо сіються в душі. Це так важливо, коли молитви, як легкі вірші. Ніщо так не хвилює благодаттю, як любов. І вже з надією в мені не просто сльози й кров. Господи, милість і мудрість Твої джерельні! Господи, п’ю не відкривши і грішні вуста! Господи, слався во вік! […]
Monthly Archives: Травень 2019
94 posts
Земля вже дихає весною, наче із сонця розсипає цвіт, він поведе всіх за собою, запрошуючи в небо у політ. Політ зовсім коротким вийде: на висоту квіткового стебла, знизу із чорного земелля з цибульки квіточка росла. І ось вона вже сяє сонцем жовтеньких ніжних пелюсток, це крокус виростав так […]
Буйство красок и цветов, весна продолжается вновь и дождиком обильным льёт, ветки вишен вниз согнёт. Зашатаются за дверью розы, а ветки деревьев клонит ветер до земли, где уже полно травы. Это мая лишь начало, дождями повстречает, уже вишни отцвели и деревья алычи. Зашатал густые ветки яблонь и […]
Естетика і магнетизм – палає вечора сюрприз, палає сонце з горизонтом і стало місто сонним. Хмар потужних бриз не затуляє сонечка сюрприз, останніми засвітить променями, що ковзають понад гаями. В небо тягнулись дому башти і намагались зачепити хмари, та швидко нічка наступає, за горизонтом диск зникає. Падає […]
Тихо бродить в краї ніч, сон приходить їй навстріч, усім скаже: “Люлі-бай, спи, землице, засинай. Засни, земле, у цю ніч і скидай тривоги з пліч, нехай у земельку йдуть і зернятком проростуть.” А як проросте зерно – будуть плоди і зело, зростуть трави і квітки для земної, для […]
Так легко сломать свои крылья. Так легко просто взять и упасть. Так легко все становиться былью. Так легко из Вселенной пропасть. Так легко умереть от боли, Даже, если нет видимых ран. Так легко решиться воли. Так легко попасть в чей-то капкан. Так легко в пропасть сорваться. Разбиться на […]
Ранкове місто Пісня зі змістом З дощу краплисто П”ю “ля-мінор”, На непогоду Із переходу Влучно моргає Пан Світлофор. Місто ранкове – Сяйво шовкове, Промінчик блиснув Листом тополь… Ласкавим світлом Радо розквітне Сонячне місто Мрійливих доль. 21.04.2019. (фото в день написання)
Мрії у снах купалися До зорі, Ніби душі торкалися Кришталі ́. Тихо хвилини гинули В небуття, Спогадами нахлинули Почуття. Полум’я загорілося Десь в душі ́, Сповіді закортілося У вірші. Вшиті у серце гранули Назавжди… Тільки хвилини танули В нікуди ́.
Вдихаю аромат твоєї кави І нишком заглядаю крізь фіранку, А поряд – розхвильовано-ласкавий Серпанок зачарованого ранку. Я п’ю її, спокусливо-гарячу, І гріюся долонями на дотик, За склом уже сюжет якийсь неначе – Я смак його відчути геть не проти! Вже граю отим кавовим бездонням, Пелюстками виструнчуючи мрію, І віршами торкаюсь […]
Покладіть цукерку до кави! Я солодке не їм, хай буде. Хай за просто, заради забави… Хоч на мить його серце забуде…. Хоч на мить життям посмакую, Бо із ним – мовби з перцем чилі. Я із ним любить ризикую, Та без нього тепер вже не вмію… Покладіть цукерку до кави… […]
Чуттєва й ніжна, ти, немов свята, У білій сукні－ти вже наречена, Спадає ніжно з пліч твоїх фата, І все лунає рідна лиш для тебе. Здійнявся вітер, і він враз притих, Немає права він війнуть на тебе. На небо глянь і просто посміхнись. І сонце знов всміхається для тебе. […]
Вона живе у серці кожної людини, Вона наповнена у просторі краси, Поезія живе і у дитини, Яка в житті себе не встигла віднайти. Вона наповнена незмінною красою, Птахами , що у вирій відліта, Та нотами незламної любові, Поезія－в душі твоїй жива. Вона живе у крихітнім сердечку, У музиці […]
А у дітей такі мрійливі оченята, Які лиш вперше пізнають цей світ. А у дітей такі маленькі рученята, Які тримають сильно матерів. Від їхньої уcмішки－ми хочим посміхатись, Від сліз, серденько сильно в нас тремтить, Вони ніколи не дадуть засумувати, Така є неповторна мить!
За нашу волю йшли у бій солдати, За нашу волю проливали кров За нашу Україну щиру і завзяту , Уже не раз їм воювати довелось. І вже не раз у руки брали зброю , Ішли на Схід за Україну воювать, За рідну неньку , доньку та дружину, Щоб мали […]
В той день, коли зустрілись ми з тобою , У ніжних білих просторах зими, З тобою розмовляли ми доволі, Моє серденько зміг заполонить. З’єднались наші долі та серця, В один єдиний вічний механізм, Ти знаєш, а з тобою, стала я весна, Прекрасний принц із моїх снів. Я вдячна […]
Єдиним подихом звичайного повітря, Ковтком яскравого життя І мріями , що мальвами розквітли, Я вірю й йду у майбуття. Іду вперед… Я розпускаю крила І власної я мрії досягну. У мене є достатньо сили, В реальність ціль переверну. Ми все життя себе шукаєм , У всьому… Хто насправді ми? Та […]
Гойдає день на вітах сонце, Читає йому казку на ніч. Він став для нього охоронцем, Йому говорить : ” На добраніч”. Гойдає день на вітах сонце, Лунає пісня колискова. Вмостився промінь незнайомцем, На травах ніжних і шовкових.
А знаешь мама, он так мило спит, Я этот сон всю ночь оберегаю. А знаешь мама, за него порой моя душа болит, Когда не рядом он, я по нему скучаю. А знаешь мама, он такой родной, И на душе покой, когда он рядом. И сердце греет он своим теплом, Когда […]