Ти пам‘ятаєш мій голос? Скажи потрібне слово – і я повернусь. Мої нові друзі створені з трав та диму; Які звірі живуть у їхніх головах? Тепер я просто марнославна дивачка, Що танцює з божевільним королем. На світанку від нас лишаться Уривки молитов Стародавнім монстрам І сліди нічної поезії.
Daily Archives: 28.04.2020
28 posts
У світанку цього сонний я диригент, Кожну ноту вивожду спочатку… В ніч казкових химер розганяю ущент, Залишаючи образ на згадку… Наливаю в горня підбадьорливий чай, Сходить сонце в шматочках лимону… Теплі промені злегка торкнуться плеча І неначе дбайливо огорнуть… Як на ниточку низку дрібних намистин, Звуки ранку збираю в сонату… […]
Глава 11 “Запобіжна міра” Андрія не було вже майже годину. Сидівши в автомобілі, я думала над своїми вчинками. Невже, через мою роботу загинули люди? Потрібно зателефонувати Івану. Вирішила я і не знайшовши в кишені телефон, згадала, що він так і лежить в кріслі в готельному номері. Мені нічого не залишалося, […]
А на долині пасуться корови, Водицю з маленької річечки п”ють, А, значить село виживає потроху, Тут люди працюють, кохають, живуть. Та долі єднають, народжують діток, Вирощують хліб та плекають сади. Бо тут навіть сонце яскравіше світить, Всміхається місяць з-за хмар молодий. Повітря тут свіже, настояне влітку На травах цілющих.Ти тільки […]
. . О, КВІТЕНЬ, ЯК ТЕБЕ НЕ ЛЮБИТИ! . .О, Квітень, Квітень, як тебе не любити . .ГОСПОДНЬОЮ квітневою порою. . .І так хочеться і мріяти, і жити, . .І веселковою впиватись грою. . .Весна прекрасна іде, Весна квітує, . .Палітру розмальовує […]
Я зустріла Тебе, хоч і не сподівалась. Поступ Твій я пізнаю із тисяч людей. По-шляхетному усміхом ми розмінялись. Це вітання просте варте сотні ночей. Тих ночей, що приходять з пустими руками, Бо ховають мій сон у торбини свої. І наповнюють простір сумними думками, І ти сам із собою проводиш […]
Тебе вдихав із димом, Одурманений твоєю був красою. Сотні раз втикав від тебе, Та мене вертала, ти – сльозою Твій голос досі мозок проїдає, Перед очима досі образ твій. При першій зустрічі напевне, Програв тобі двобій. Ти – крик, ти – емоції мої, І сльози, страх і слабість. […]
Випадкова зустріч нас тоді звела Ти була так чиста,ніжна і свята. Я кохав і вирив у всі твої слова, Ти була для мене як вічність ціла. Ти втікала й знову вертала назад. Я ж чекав і вирив що для тебе друг. Хоч ночами марив і хворів,любив- Ти не зрозуміла а […]