Як земля втікає з-під ніг Коли зайві усі слова Якщо крутиться голова Хто підтримає у весні? Як земля двиготить з-під ніг І вже марно казати щось Де пробігти посеред рос? Хто заступить на твій поріг Як квітує ота весна Там далеко як подих мрій Так безмежно як помах вій Тільки […]
Monthly Archives: Травень 2020
605 posts
Холодний вечір тулиться до хати, Повільно входять вечір, ніч… Думки, як вас заколихати, Чому ви розлетілись врізнобіч? Я пригорну до себе вас, зігрію, Ви відпочиньте, ляжу поруч й я. Від вас сховаю сокровенні мрії, А вам було і досить, думки, й дня. Знов вітер кида краплі у вікно, Віконні очі […]
Подих колише тишу, Подих у неба синь Здійметься стрімко птахом Краплею впаде вниз. Подих розкрає хмару Промінь розсіє мрії Плекані неба оком Над полотном землі. Вишиє літо тиша Власні пісні – веселки Вітер знесе додолу І заховає на дні.
Троянди пелюстки і сойки спів І мрії знову ляжуть на пороги Веселки арки, джерела розлив Усі скарби покинуто під ноги Солодкий сон і відгомін зірок Не здатне серце бачити заграву Цвітіння пишнота і тихий крок Такі терпкі, такі пахучі трави Чому слова вже не звучать мені Манливими і щедрими скарбами? […]
У кутку Непомітним, маленьким Зачаїлося слово, Що шукала давно І заснуло забуте, Без тривог і турботи. Не знайти. Чи ж ще будуть шукати? Час засипав пилком І впізнати вже зась, Що потрібним було, Необхідним. Загуло вже давно Те вітрисько гучне, Що нанесло слова. І Його. Те маленьке. В кутку.
Мы становимся старше И конечно мудрей. Делим правду от фальши, Жестко делим людей. Тех, кто вовсе не нужен, «И зачем же вам я?» Видим тех ,кто «простужен», И кто счастлив без «Бла» Тех , кто в спину ударит, Наперед забежит.. И улыбку подарит, Спросит: « Как? Не болит?» Душ мы […]
Як ресторан не жде на “Ревізора”, Так і хабарник не очікує “підстав”, Мала дитина все тягне до рота І тільки кіт мій пам’ятає вогню жар.
Жив сіренький котик Мурчик Лагідний і тихий, Він нікого не чіпав, Навіть малу мишку. У дворі собі гуляв, На сонечку грівся, До рибалок прибігав – Недалеко ж річка. Сяде й дивиться пильненько Як ловиться рибка, Хто впіймає величеньку, А наш Мурчик стиха Підкрадеться, підбігає, Навкруг озирнеться, Тоді лапками хапає Рибку […]
Скажу тобі багата я безмежно, Я бачу сонце, квіти й небеса, Цілує промінь вранці обережно, Й чарує погляд враннішня роса. Я чую дивні птахів серенади, Це все для мене створено в цю мить, Дарує небо з перлів міріади, А запах трав дурманить і п’янить. Чи можна все за гроші це […]
. . ЖИТТЯ – ЦЕ НЕПОВТОРНА МИТЬ! . .Життя прекрасне! Життя – це неповторна мить! . .Це дар від ГОСПОДА для кожної людини. . .Життя прожити – добре! Життя не зупинить! . .І цінувать його потрібно щохвилини. . .Життя – веселку бачити в небі голубім, . .Зустріти […]
Весна така красива, Господи! В садах не чути самоти, а осінь знову ставить досліди, і поливає ті сади. За комір лізе прохолодою, стирає з неба голубе, і утішається негодою, і квіти поспіхом скубе.
Між деревами-золотом вікна блакиті неба, Поміж листом, що сяє іще на верхівках останнім вогнем, Загорається мрія і кличе вона до себе Криком птаха, який вже зібрався у вирії, з нами то щем. Промінь сонця ховається поміж гіллястих понурих і ще потаємних дерев, Відшукати між гіллям все важче його посеред мокрої […]
Ледь чутно музика десь грає, Летять акорди із вікна. Чомусь мелодія так крає, Чи, може, то співа весна? Ці переливи тонкі, ніжні, Зі мною слухає й душа. Вони мені, неначе рідні. Весняна музика втіша. Але в думках вже тепле літо, Весни залишився лиш крок. Тепла її ще недопито, На двох […]
“Місяць май” Місяць май, зимова куртка теплий чай То дощ, то сніг ну зазвичай Десь світить сонце через край Ще й вітер рве, хоч утікай А був же травень теплий, світлий І настрій мав ласкавий, літній Куди він зник? Де загубився? Календарем хтось помилився… Це підлі Мая племена […]
“Мені без тебе сумно” Мені без тебе сумно Чомусь болить душа І скажуть не розумно Писати ці слова Та плакати дощами Мені не довелось Всеж мокрі твої очі Цю сіль проллють чогось Мені без тебе сумно Каштани відцвіли У місті цьому шумно Я хочу утекти Сховатися у кронах Старих, живих […]
Нам здається так легко все виходить в казках: Всіх драконів побив й маєш приз на руках, І принцеса цілує, як в справжнісіньких снах, Тільки в світі реальному – трошки не так! Та насправді, той лицар, що битись прийшов, Купу кісток людських вже в печері знайшов, Бо не перший він був, […]