. . ТАК ПАХНЕ НІЖНО ЧАРІВНИЙ ЖАСМИН . .Одного дня, весною на світанку . .Я глянула в своє улюблене вікно, – . .Травневий дощик із самого ранку . .Ішов – моросив, як і ГОСПОДОМ дано. . .Трава зелена тішилась – раділа, . .Виблискувала тисячами диво-барв, […]
Monthly Archives: Травень 2020
605 posts
У хаті пахне пирогами, Варення з вишень на столі. В гостях я нібито у мами, Все так, як ми були малі. Весела мама і щаслива, У очі дивиться мені. В вікно заглядує калина, Обоє раді ми весні. Ну як живеш?- мене спитала. А в мене сльози полились. Мою руку в […]
Я кончиками пальцев Коснусь твоей души… Я постараюсь нежно Тебе не навредить… Я буду осторожно Дыхание ловить… И верить, что возможно, В судьбу любовь впустить…
Раз на раз ніколи не приходиться, Сонце сходить не в один і той же час. Дороги у житті не часто сходяться, Ми це спостерігали і не раз. Коли про щось ми мріяли, бажали, Виходило, як зАвжди навпаки, Але свої надії знову будували, І вірили уперто у казки.. Коли у боротьбі […]
В житті, не взнавши насолоди, Не скуштувавши щастя, яке є, Бредуть, забувши про свободу, Хоч болю шлях цей завдає… Це – дві душі, безвинні, ніжні, чисті, Колись були торкнулися руки, Приречені долать шляхи тернисті, Не день один, не місяць, а роки. Тернистий шлях нелегкий, заметілі. Дурне завзяття забиває дух. Як […]
Ой, летіла горлиця, Натомила крила, Дотвого пригорнуся Я плеча, мій милий. Ой,летіла горлиця, Сіла біля хати, Серденько не втомиться Любити й кохати. Ой, горлице, горлице, Ніжності пташино, Душа заспокоїться, Як Його зустріну. А торкнеться сонечко Дощу павутини, Я, мов тая горлиця До тебе прилину. 2016 р.
Он должен был служить преградой, Скрывать ваш быт, хранить покой. Народ прозвал его оградой, Ошибочно, ведь род мужской. Высокий, стройный, неприступный, Он словно вырос из земли, Чтоб оградить ваш мир преступный От копошащихся в пыли. ………………………………………………………………………………………………………… Однако сам забор в недоуменьи, Кого он все же должен охранять? Кого спасти […]
Змінився клімат, змінились люди. Ніщо не вічне на землі. Зими такої вже не буде Як пам’ятається мені. Не буду більше молодою І знов до школи не піду. І не такою вже ходою Я на підборах гідно йду. Але в душі немає смутку. І блиск очей іще не згас. […]
Змінився клімат, змінились люди. Ніщо не вічне на землі. Зими такої вже не буде Як пам’ятається мені. Не буду більше молодою І знов до школи не піду. І не такою вже ходою Я на підборах гідно йду. Але в душі немає смутку. І блиск очей іще не згас. Життєвих не […]
Щось коїться у цьому світі, Неспокій душу огорта. І у калиновім суцвітті Якась тривога пророста. То дощ, то сніг, то сонце світить. І у новинах маячня. Ніхто відразу й не помітить Як світ обплутує брехня. Яких іще подій чекати ? Війна вже є. Посуха жде ? Цей рік […]
. . ВОЛОШКИ. СИНІ ОЧІ СТЕПІВ, ТИХЕ НЕБО ЛУГІВ… . .Як зворушливо, щиро, ніжно написала про ВОЛОШКИ АНАСТАСІЯ ПОЛІЩУК: . .СИНІ ОЧІ СТЕПІВ, ТИХЕ НЕБО ЛУГІВ. . .ВОЛОШКИ. . .РІЧКОВІ ПЕЛЮСТКИ, ЛАЗУРОВІ СТРУМКИ. . .ВОЛОШКИ. . .ЗОРІ ЩЕДРИХ ПШЕНИЦЬ, НАРЕЧЕНІ КРИНИЦЬ. . .ВОЛОШКИ. . […]
Гриць з Семеном сумували Та печаль їх відійшла, Бо ідея цирк створити В їхні голови прийшла. Жонглювати не уміють І ніхто не акробат Тож завзято розпочали Порося дресирувать. З клітки вивели на волю — Небо синє, світлий день: “Перестрибни, поросятко Через палицю лишень.” Порося хвостом крутнуло — Щира радість на […]
іди угору смійся плач і у слова складай думки великий копай сонця м’яч люби і людство і книжки в смарагді чистому трави лежи шукай у хмарах знак роби що хочеш а живи бо мертвих духом повно й так
Коли тільки розцвіли конвалії, І пропахла рано хвоєю роса, Він мене так ніжно взяв за талію, І в душі моїй розбурхалась гроза. Я його кохати не збиралася! Серце зрадницько здалося у полон. Та лиш дві долоні роз‘єдналися, На бадужість вбивчу обернувсь вогонь. Я в його обіймах загубилася, Але […]
Всё одно мне теперь, И зима, и зной лета, Потому что я встретил тебя, Жизнь моя любовью согрета, Целым стало для нас *ты и я*, Не заметны слепые тревоги, Потерялся привкус к беде, И курок любви на взводе, И пол шага осталось к мечте, Поровнее немного дорога, В моём доме […]