Ми бились як кришталь на друзки Або як скло… У кого що в ціні. Ховали в гранях іскри вогняні. Сплітали нерви у міцні мотузки. Ми бачили ту сторону грози, Де замість грому тиша і світанки. І кавою обмежили сніданки, Ми програвали в обмін на призи. Ми бачили розлом тисячоліть, Прямі […]
Daily Archives: 19.08.2020
72 posts
Серпень збирає бурхливі оплески. Осінь тримає дистанцію. Рвуться стоп-крани в останнім поїзді – хтось пропустив свою станцію. Дощ висихає іще під хмарами, а на землі тільки спека зливами. Люди вдягнули броню із байдужості, квіти лишились вразливими. Цінності дрібно і після зірочки, а цінам – вітрини з бігбордами. Всі в соцмережах […]
Спаса!..і яблучним соком Пахнуть серпневі уста Осінь сховалась під боком Й пише вітання в листах. Спаса!!. і вибушне груша – Смак міардів зірок. Серпень уклав усю душу В поле, у ліс, у садок. Спаса!!! і кетяги п”яні В серце вливають вино. Білі, червоні, румяні – Смачно, тому всеодно. Спаса!!!! спекотно, […]
Медами яблуками Маківкою сивию За образом Прощалось літо Завіями мріями Пилом в захристі Хрещеним Тремтіло світло Туманом вересом Сумом тихим За брамою Стоїть вже осінь Піснями віршем Пером лелечим Писаним Пустити просить
Якщо я твій Всесвіт, то сльози мої то дощ – поодинокі краплини чи злива стіною. І всюди, куди б ти не йшов, я поруч з тобою. І скільки б не пересік ти доріг чи площ, той дощ нагадає тобі, що я все ж жива. Що я відчуваю, хоча для тебе […]
– Мама, а я умею рисовать? – спросила, как – то маленькая снежинка у зимы.- А ты полети в мир людей и нарисуй их мечты – ответила королева зима. – Но ведь не все верят в мечты. – Сказала снежинка – Все мечтают снежка – ответила снежная королева, только бояться […]
У літерах, в транскрипціях, У розділових знаках, По дещицях, фрагментах, По крихтах Збирати тебе, Розкиданого межи львівських топонімів. Впізнавати, кликати, вітатися… Розходитися. Відчайдушно кліпну очима, Наче від вії гострої, Так від твоїх текстів, Де коми всі й апострофи Мені першій, певно, так чіпко в’їдаються. Так і від родимок на шиї […]
Я не надихаюсь дощем, хоч скільки літа не залиш. На повні груди і зі мною вже лабіринтом пам’яті летиш. По спогадам дитинства безтурботна мить, босоніж навздогін по росяній траві, тебе вже не спинить. Згадай, як щиро дивувались веселковому промінню, вже в котрий раз, та все ж немов видінню. Ще не […]
Что есть плохо знаем, что похвально можем, но на деле глупы, два плюс два не сложим. День за днём колышит, засыпает совесть тут страниц не вырвать, это вам не повесть. Оправданий прорва душу успокоит, соизмерив цену, что чего не стоит. По былым ошибкам сердце не заноет, в море лжи, как […]
ПРИМХЛИВА ПРИНЦЕСА. Жили в одній далекій країні. Король з Королевою. І була в них донька, вона ще не вміла ходити. Якось дівчинка спала сама в своєму ліжечку, коли З явилася в кімнаті молода, зла жінка. Вона почала ходити навколо і розчиняти вікна в кімнаті. Потім стала навколішки, здійняла руки до […]
Как часто люди замечают красоту вокруг себя? А вообще хотят ли? Погружённые в свои дела, проблемы, даже не пытаются открыть глаза. Лу не был таким… Он всегда умел смотреть вокруг себя, да так, что забывал обо всём на свете. Дядюшка постоянно говорил, что он витает в облаках. Но Лу знал, […]
Якщо ви прийдете ввечері на луг перед Руднею, то побачите, як зі старовинного Мичеська спускається туман. Він наче живий, ліниво і впевнено рухається від древньої частини міста і тягне свої щупальця до Радомишля, що стоїть на пагорбі. Як уважно придивитися до нього, то на хвильку може здатися, що в тумані […]
По землі простирається дим І вкриває зруйноване місто. І ховає усе. А над ним Лебедина лунає вже пісня. І завмерло усе. Лише дим Обійме вербу тиху, плакучу. Біля міста – струмок, за яким Наче змій, шелестить плющ повзучий. Хмарно, димно. І попіл-пісок Темні вулиці тихо вкриває. На руїнах забутий вінок […]
Туманна осінь в вікна зазирає І крадькома дощі до міста кличе. А журавлі у вирій відлітають І в небі сірім сумно так курличуть. Туманна осінь холодом лякає, Багряно-жовтим листя розфарбує І рано-вранці роси назбирає. З жовтневим вітром у лісах танцює. День кожний швидко пролітає. Настане вечір. Він холодний, свіжий. Сміється […]
Відходить серпень. Спеку забирає. Нечутно осінь в місто прилітає І прохолодний вітер, свіжий та медовий, Жовтогаряче листя позриває знову. Запахне осінь сумом, карамеллю, Гарячим чаєм, дивом, аквареллю, Цукерками і теплим шоколадом, Барвисто-неймовірним листопадом. Американо терпким пахне осінь, Обійми теплі пам’ятаю й досі. Свободою запахне небо синє… Згасає швидко ніжний день […]
Where there’s a blue fog… Behind a river through a field, A bright star shines That carries hope… It informs that Calmness will come into the heart, Only memories will fly, a saint A saint vision that people will not break, They will go firmly to their goal… And there […]
Birds sit down on branches of a tree They don’t know who planted it They sit down because it is And it doesn’t belong to anyone. Under a tree Eve walks, She wears a fern-colour dress, She gathers yellowish apples to bring them for Adam to taste. Adam doesn’t know […]
I can forgive you everything but your absence. You, like a tea leave, got dissolved in my cup And you blurred with a cinnamon cobweb of roads. I try to recall your face, but in vain, You are just a brown tea stain. I can forgive you everything but your […]