Цей дощ, як ти, – раптова і неждана, Прийшла – пішла, а я усе чекаю… Хто ти мені – друг, ворог чи кохана? Ні я, ні ти, ніхто того не знає… Цей дощ, як я, – несмілий і холодний, То припускає, то ураз стихає… Чиї він душі утопив сьогодні? Ні […]
Monthly Archives: Вересень 2020
Обійдемося без ілюзій? А дзуськи! Увесь Всесвіт примарний, Розбитий на друзки. А ми в ньому – лиш привиди, Тіні людей, Які могли б колись БУТИ, Якби собі це дозволили. Якби себе приневолили Зрозуміти, Що ті «довбані кури» – лиш привід Сказати собі: «Я – привид»…
Звичайна драма, де Печаль і Осінь Вбирають в смуток теплі душі снів. Старенька Мати сиві зорі просить, Щоб повернули їй її синів. Від колотнеч і сірих буднів міста… Від правд гірких й солодкої брехні… Старенька Мати просить сиве листя, Щоб повернуло їй її синів. Звичайна драма – Мати […]
1 Це не осінь дощить Це плаче дощами Моя самотня душа, Яка перетворилась в камінь, Але душа моя жива… 2 Це не осінь дощить, Це люди голосять І на кусень хліба просять, Зустрічаючи Божий день Іменем Ісуса Христа! 3 […]
Що означає слово “патріот”? Хто він такий, чому так зветься? Звісно, той, хто йде на фронт І у окопі на кордоні б’ється. Той, хто справедливості шукає І мітингує під дверми Тієї влади, що не знає В житті ніякої біди. Той, хто працює беззупинно, Допомога своїм близьким У цюю […]
На кожній кухні бувало, й не раз, І добре підтвердять те стіни, Як шкодували про втрачений шанс Убогості жертви постійні… На кожній кухні бувало, на жаль, Умивались слізьми без надії Слабкі душі, пірнаючи вдаль Думками у втрачені мрії. На моїй кухні бувало, й не раз В теплих дотиках […]
1 Я відкриваю блакитний Світ І Світ відкриває мене, На схилі розтрощених літ Побачив я море священне… 2 Побачив я браму золоту Небесного Нового Єрусалиму, Де поклоняються Ісусу Христу – України […]
Гуде над шляхом електричний струм, моргає з неба одинока Тесла. Неначе пошесть, визріває сум: в ріці валют ми погубили весла. А за селом колоситься трава. У ній хлопчак, немов казковий хобіт, жене гусят. “Сірку, не відставай!” Втечуть в капусту — от вже буде клопіт! Міста важніють розсипом крамниць. Пейпас, дедлайни, […]
Я ухожу в осеннюю аллею… Бреду неспешно, листьями шурша… И ни о чём я больше не жалею, Осенний блюз поёт моя душа… Я ухожу… Походкою неспешной… Лишь на мгновенье взгляд остановлю… Подумаю: “Не стану ведь, как прежде… Тебя забуду… Боль перетерплю…” Осенний блюз… Но я не унываю… Одно закончилось, другое […]
Важкими крилами злетіли птахи в небо І погуділи в далечінь за небокрай. Вони повернуться, ми тільки у це віримо І ти, рідненький мій, додому повертай. Тяжким осадом на серці погляд мліє І тривога б’ється – рветься… ну і хай. Не барись і не прощайся – все зітреться, Тільки ти […]
Чи ти пам’ятаєш, Чи пригадуєш, як воно було раніше? В світі обмеженого числа кольорів Вицвілих фарб, рідкісних крапок яскравих Більше схожих на мішені В коричневій шкільній формі З червоними плямами на шиях Ми були веселі як діти завжди і всюди Навіть ті, чий вирок – одвічне табірне життя Нам пощастило […]
МНЕНИЕ – У вас вовсе не толстая собака, – внезапно обратилась ко мне женщина, как будто мы продолжали прерванный разговор. – Она мощная, – женщина собрала в руку поводок своей собаки, и в ладони осталось еще место для пары крупных яблок. – Кобель должен быть крепким. Факт. – Это сука… […]
1 Галасують нічні потяги І здригаються залізні рельси, У просторі страху люди Забули, що вони орли… 2 Чорні дерева- струни, Де вітер сурмить акорди І сьогодні помирають люди – Короновірусу жертви… 3 Невже це пророцтво Христа? І кара людям за […]
Листопад, він так схожий на душу, Що стоїть без прикрас на вітрах. Хто ж цілунками сльози осушить? Чи обійми відкриє, мов птах? Листопад, із берізок мережки – Чорні нитки гілок в небесах. І засипана відчаєм стежка, І кохання, що є лише в снах… Листопад… і прозора самотність Шарфом кутає твоє […]
Березы шелест, липы цвет, Что в старом парке у забора, Напомнят лето и рассвет – Тот, что вернется, но не скоро. Здесь ночи день уже не рад, Хоть в небе встретились их взгляды. Не так давно цветущий сад Надел осенние наряды. Чуть теплый воздух словно пьян. А за рекой – […]
Я все життя тебе чекала, Як перший промінь навесні. І як зима степи вкривала, Ночами снився ти мені. Я все життя тебе кохала, Я знала – поряд всі не ті. І пристрасть як до себе звала, Я лиш блукала в самоті. Я все життя тебе хотіла, Завмерти щастям […]
Моя позиция – молчать, Ни покаянья ни призыва. Удобно очень выживать У бессловесного обрыва. Молчать повсюду и везде, Ответить молча на угрозы, Молчать на суше и в воде, Молчать где умирают грезы. Молчать и ждать, что все пройдет, Молчать про королей и климат, Молчать – пусть правда власть возьмёт, Молчать […]