Чомусь складається в житті все так Що слів важливих не встигаємо сказати… Не вистачає часу на близьких Ціни не знаємо, допоки не почнем втрачати. Та з-поміж всіх людей, що поряд з нами, Найменше приділяємо уваги мамі! Людині, – завдяки якій, прийшли в цей світ! Робили перші кроки, слово вимовляли… В […]
Daily Archives: 22.10.2020
Во мне нет грусти, сожаленья И я не злюсь, не плачу, не смеюсь И не приходит вдохновенье Я только жду, когда проснусь. Мне снится сон цветной и явный Пришла любовь и солнца свет. Такой земной необычайный Когда-то ты сказал «привет!» В одну секунду – все не важно. В […]
Жарко-парко – наче літо, навкруги гуляють діти і ясніють береги, качечки – туди-сюди. Тут гуляє вільний вітер, сухий лист ганяв по світу, хитав вітер гілочки, облітав міські дахи. Зазвучали качечки: “Кахи-кахи!” і “Кахи!” І отак вони співали, візерунками ганяли. А лебедів дві парочки вивчали береги, закінчується літечко […]
СПИНИ МЕНЕ Спини мене, коли я йтИму, Коли ні слова не почуєш ти. Спини, немов малу дитину, Або… назавжди відпусти… Спини мене у відчаю й тривозі, Коли казатиму не те. Спини мене на пів дорозі Й не відпускай мене уже… Коли ридатиме душа Зумій спинити мої сльози. Зроби, […]
“Манекени” Ми манекени з тобою у ритмі музики, Що розриває наші вушні перетинки. Ми на запястках в’язали вузлики, Пили в холоднечу чайні пакетики. Посипались фрази на голову інеєм, Я знав, що зима вже доволі близько. Планети усі я назву твоїм іменем, Між нашими почуттями давно […]
“Словосполученя” Я навчив би тебе любити Та із тебе поганий учень Бо ти вмієш лише солити Почуття із словосполучень І я міг би тобі пробачити Усі витівки і провини Та вже краще тебе не бачити Наче сірої речовини Ти слова мої, усі витерла Що […]
“Вибори” А я до виборів, не лізу Бо нафіга воно мені Вже тридцять років нові лиця Та всеодно, ми всі на дні Щоразу лише обіцянки А потім тиша, років п’ять І величезні ті лапшинки У нас на вухах знов висять Тому у вибори не лізу […]
Світлий літній ранок. Ледь помітне сонечко простягає свої легенькі промені до красивого триповерхового будинку. Великий двір тане в ніжних пахощах квітів. Свіжа трава в садку виблискує всіма кольорами веселки, а краплинки ранкової роси блищать діамантами. На нещодавно пофарбованій лавці сидить тринадцятирічний юнак. Йому нудно і він трохи хитає ногами, втупивши […]
Тримали хмари небо на долонях, І ліс скидав старий, пожовклий лах, За тим селом, де розпускався сонях, І прорізала річка давній шлях. Пливла журба, холодна і безсила, І жовтень був, і середа була, За тим селом, де пам’ять оніміла І, як той сонях, тихо відцвіла.
В этом Богом забытом мире, пусть важным будет одно: чтобы любимые были живы, остальное ещё наживем. И в этом сложном мире, пусть горе обходит долой. Цвета жизни, как на яркой картине, все плохое забыто давно. Пусть в этом тревожном мире снимается боль как рукой. Залпы смеха звучат в квартире, Чтобы […]
Выхожу – вдыхаю, Весна… – понимаю… Распахну – открою, Радости не скрою… Вычеркну – забуду, Но поверю в чудо… И не так бывает… – отряхну колени… Что нас не ломает – Делает сильнее.
Горіла свічка на столі, Маленький вогник мерехтів. Побуть окремо, мить на волі, Він відірватися хотів. Довічно зв’язаним не бути, Роздумував він так собі: Мені лиш трішки погуляти, І повернусь назад тоді. Додолу капав віск поволі, А свічка сумувала трохи Їй, – разом, затишно доволі А цього він не розумів. Для […]
Осень-это… Это мысли за чашечкой чая Тёплый плед и хорошая книга Душа в эту пору ранима… Стесняясь в воде отражения, Раздетая от поцелуя Приходит к нам осень, колдуя… Отверженная и живая, В зеркале видит красоты Но мы идиоты… Не принимаем, что дано, Не ценим все то, что имеем По- этому […]
…..Будь на зв’язку…… І щоб не сталося в житті Будь на зв’язку сам із собою. Бо все потрібно пережить тобі І оживеш ти ранньою весною… Яка б біда не спутувала долю, Які б дощі не омивали шлях- Потрібно у кулак зібрати волю І йти на зустріч крізь свій переляк… […]
….Душа кредитів не дає…. Кредит довіри вичерпав себе, Немає віри вже нікому. Немає емоцій на взліт І треба вірити собі однОму… Душа моя-не благодійний фонд, Ліміт вже вичерпали в нуль. І кожен день,немов на фронт Ти утікаєш із під куль. Душа кредит не може дати, Баланс вже вичерпав […]
Не питай…. Не питай,що не так зі мною, Бо життя починається знов. Я програла у цьОму двобою, Та війна не пролиє кров… “Чому очі не сяють сяйвом?”- Не запитуй цьогО мене. Знаєш…чому не квітнуть мої мальви? Тому що не було давно тебе… Не питай,”чому обстригла коси?” Бо немає […]