Нас оточує світ незнайомців, Не плануємо навіть дружити, Лиш розглядуємо тих скитальців, Що мандрують полями жита. І ті імпульси, що струмують, Розсікають полотна простору. Ігнорують. Вбивають. Рятують. Все частіше… лишаються осторонь. Однак, з’єднані тонкими нитками, Що натягнуті, мов стальні струни. Доторкнувшись душі відбитками, Ми все ж здатні почуть чужі лУни. […]
Daily Archives: 25.11.2020
11 posts
. . ЦВІТ МАТЕРИНКИ . . Прочитала оце недавно, уже вкотре, у “РІДНОМУ СЛОВІ” статтю АНАТОЛІЯ МОКРЕНКА “ЦВІТ І КОРІНЬ МАТЕРИНКИ”, і серце якось по-особливому защеміло – і радісно, і сумно, ніби його обвіяло чимось рідним, близьким, моїм, […]
Може зробити тобі кави з молоком? Поговорити нам, про те, що наболіло. Відкрити душу повністю, цілком Хоча всередині давно перегоріло Якщо захочеш, трішки помовчим Життя важке, повір мені, я знаю Наперекір добру, чомусь грішим Ти знаєш, я щоночі помираю. Згасаю свічкою, що тліє на вікні, Коли мороз малює […]
Пиротехника на тонких . Душно. Пыльно. И насос декабрь Дождь в бетон цепляется угрюмо Вопрошает в мира фестиваль Человек на корабле у трюма . И бушует саванн оголив Кровные пески свои седые Небо в зеркале красуется как мим А столетья с кодой вдруг немые . Музыка приглушена новьем Парным сонмом, […]
. Помаши мне спустя многоточья И пусть ветер нашепчет волнам Как взрываются ритмы в клочья Несинхронных помех имам . Как целуются рыбы с небом В отражении тысячи звезд На губах стонет имя «Геб-Ом» Прислонился чертог из грёз . До чего цельнокроено дивно Хороводами норн. шаман И лишь зрячему сердце видно […]
Капель . Капель ноябрьская смеясь бежит по лужам Целует листья сладкой влагой напитав Стирает ластиком следы с земли. Им чужда И путешествует с ветрами осознав . А иногда сопит себе под теплым одеялом Полений шорох музой, книжный перебор И зонтики в коллекции идут парадом Люшера пятна на прогулке. Коридор . Намок […]
У зоряних садах Квітнуть лілії І червоних троянд Золотисті лінії… 2 Дерева зоряні Схиляють віття І гарцюють коні З 18-го століття… 3 Зоряні люди Живуть у садах, У них зоряні руки І душа в небесах… 4 І зоряні очі У зоряних людей… Цей сон […]
В городе было жарко, и каменные скамьи из серых превращались в желтые, а потом в раскаленно-красные, и могли расплавиться, если бы их не накрывала ковром чья-то заботливая рука. Фонтаны с водой били тонкими струйками, но из них почти никто не пил, потому что вода была теплой и не утоляла жажду. […]
Сіру-сіру кожушину Нині має листопад. Зустрічать холодну зиму Він, здається ще не рад. Хризантеми квітнуть білі, Жовті також ще цвітуть. А як прийдуть заметілі Як же квітам бідним буть? Опадуть пелюстки ніжні, Як притисне морозець. Зачекай, зимонько трішки, Не студи їхніх сердець. 2020 р.
Пам’яті батька Сьогодні моєму батькові виповнилося б 90 років… Тато народився в небагатій родині, тому до тяжкої роботи доводилось звикати з самого малечку. Я мало пам’ятаю з його дитинства, бо за його життя сама була дитиною і шукала в нього любові та ласки, яку він мені віддавав сповна, оскільки я […]
. . І В А Н К О – “ДОЛЯ КАТЕРИНИ” – Частина 3 . .У великому мальовничому селі на березі широкої річки ДНІСТЕР із чудовими краєвидами жили – зустрічалися парубок ВАСИЛЬ та вродлива ГАННУСЯ. Кохання поміж ними було таким палким і шаленим, вірним і […]