Зима розплакалась раптово, Не в силі втримати печаль, Краса згасає поступово, Й лягає смутком під вуаль. В потоках сліз Весна прилине, Щоб відігріти все живе, Й кохання вічне лебедине В цю мить у душах спалахне. Вона розбудить Мавку ніжну, І в ліс покличе Лукаша, Аби відчув любов безгрішну, В ту […]
Iнтимна лірика
530 posts
Промайнув так швидко час, І невпинно летить життя. Немає більше нас, Є тільки ти і тільки я. А може нас і не було, А то були лиш мої мрії. І тепле літо промайнуло, А осінь вбила всі надії. Та чому не можу я забути Твій погляд і твої слова, Чому […]
“монолог” Рожеве сонце на горизонті, Лягає спати день… А мої вірші десь там на фронті Старих закинутих пісень. Кому розкажеш – не повірить, Не прочитає останній вірш Написаний в такому стилі, Якого в світі нема більш, Не зрозуміє останню сповідь Мовою глухонімих… Рожеве сонце на горизонті – Пора спочити, заходить […]
Чи знаєш ти, що воно таке – кохання? Чи знаєш, як те почуття болить?.. Чи знаєш – вбиває, навіть не чекання – Все губить, завше – не здійснена мить… Чи знаєш ти – весь той хміль та смуток – Що окриляє й водночас, десь тягне вниз… Наразі – лиш […]
Твоя девочка в нюдовых лодочках Любит короткие платьица. И помады минимум на губах. Ты же знаешь: ей нравится нравится. От тебя ведь глаза светятся, И походка как будто летящая. Временами, наверно, не верится, Что твоя совсем вся. Настоящая. Да, прямая, всегда в глаза. И молчать никогда не станет. Лишь вперёд—никогда […]
А когда-то у нас будет дочь С кучеряшками золотыми. Вся на папу похожа точь в точь. И глаза будут тоже большими. Как-нибудь я проснусь—тебя нет. Гляну—ты, крадучись на носочках, Подойдешь, не включив даже свет, Посмотреть, не проснулась ли дочка. Мы по новой пройдем этот путь: Первый крик, первый зуб, первый […]
Друга ночі, крізь сон прозвучало: тинь-динь. Я розплющила очі, беру телефон. Повідомлення: “Рідна, мене не покинь…” Невже пишеш? Це ти потривожив мій сон? Мабуть, зовсім тобі на душі заболіло. Певно, спати ночами тепер розучився. Я тебе забувати себе не навчила, Ти з тих пір слабким духом, ймовірно, зробився. Нащо в […]
Тобі наснилося, що ти мені чужий. Тобі на мить здалося, що все втрачено. І, наче марив, коли чув десь голос мій, Бо ми ночами один одного не бачимо. Якби щоночі подих відчували, Якби торкалися долонь долоні,— Пильніше б Янголи охороняли. Та поки жити мусимо в страхів полоні. А пам’ятаєш, як […]
Ну чого ти зажурений знов? Я тебе назавжди покохала. Ти сказав: в мені щастя знайшов. Ну, а я в тобі долю впізнала. І, нехай, вже роки пролетіли. Ми зустрілися—це головне. Я з тобою, у серці, мій милий. Смуток, він—тимчасовий. Мине. Пригадай мої сяючі очі. Загораються лиш від тебе. Як не […]
Коли сумуєш, просто напиши! Старокитайські п’ятистопні ши, Французькі альба чи японські танка… Це виклик мій, салонна забаганка. Пограємо з тобою в буриме?! Слова зітчемо в’яззю макраме У техніці плетіння кавандолі, Де кожен вузлик мов цілунок долі. Якщо не хочеш дотиком пера, Тоді на схилах сивого Дніпра Кристалами ранкового серпанка, Чи […]
Когда по телу льётся дрожь, Слегка подкашивая ноги, Когда летишь, а не идешь, И благодарно шепчешь Богу… Когда счастливая молчишь, Купаясь в собственном дыханьи, Когда средь ночи всё не спишь Вот в этом трепетном молчаньи… Когда, дождавшись вновь звонка, С любовью сердце замирает, И нежно тянется рука – […]
Незнакомый скрипач вдруг присел под окном, И неспетые ноты расправили крылья, А скрипач долго-долго все пел об одном – Чтоб любовь не была придорожною пылью. Мягко струны касались несбыточных грез, Скрипка пела незримой души глубиною. Кто же тайну для скрипки с мечтою принес? Тот, кто был опьянен твоих глаз […]
А, хочеш, як поезію, мазками Картину на збентеженій воді? Нехай і кине хтось у неї камінь, Потоне він, як решта. О, тоді На брижах тих сяйнуть права на мене, Розпуститься каштановий сатин Ошатного волосся на рамена Твої, немов казковий серпантин. Танцюючи сузір’ями додолу У фарбах попливе єство – це ж […]
Дозволь собі хоч трішечки мене! Зійди з доріжки, замкненої колом, У лісі справ, що виріс частоколом, Тому що верхи й вічність промине! Віддай наказ – і стишаться хорти, Спини коня, послаб йому попругу, Іди один в невидиму їм смугу – У світ, куди в сю ніч усім кортить! […]
Впервые мне трудно говорить. Впервые я чувствую намного больше, чем могу сказать. Нет слов… Точнее они есть, но они ничто в сравнении с моими чувствами: они пусты, они просты, они ничтожно малы и не достичь им этой высоты! Ту радость, когда ты вошел в дом Не описать словами, жестами, пером […]
Ласковый и теплый вечер, Солнце уж ложится спать. Ты идешь ко мне на встречу, А луна хочет вставать. Ты приходишь, лай собаки Это сообщает мне. Я из дома, как из мрака Вновь лечу к одном тебе. Радость в сердце возрастает. Приближаюсь я к тебе. Поцелуй возобновляет Чувства нежные во мне. […]
Для всех влюбленных созданы рассветы. Чтоб их встречать с улыбкой на лице. И открывать же все запреты и секреты. Летая в сонных облаках, подобно тишине. Яркими красками встречает ветер солнце. Разносит крики чаек над морским песком. И рассыпает блики солнечных червонцев, Завязывая волны все морским узлом. На полотне […]