Травневий день добігав свого кінця. Та і сам травень вже майже прощався з весною. Ольга, молода дівчина років шістнадцяти, сиділа в кімнаті, за книгою, і уже вкотре перечитувала 28 параграф підручника історії. Готувалася до державних іспитів. Денна спека вже спала. За вікном легенький вітерець лагідно перебирав листочки на старій липі, […]
Оповідання
184 posts
Літо не тільки спекотна пора, а й час для відпочинку багатьом школярам, адже не потрібно ходити до школи і вчити нудні домашні завдання. Максимко дуже любив приїздити до своєї бабусі в гості на канікули . Степи, луки, лани, ліси, ріки, озера – все було до вподоби малому Максимкові. А […]
Дотягнутись до зірок і просто, і складно водночас. А він це зміг зробити. Досягнути своєї мети. Зараз, їдучи додому, пригадував події і думав, що все ж таки його мета залишилася лише мрією. ****************************************************** П’ята планета сузір’я Ориноко зустріла його пусткою. Він вийшов із шатлу, повільно ступив на поверхню. Озирнувся. У […]
У моєї бабусі є кіт Васько. Він не ангорський і не сіамський, а просто український кіт- рудий з білими лапами. Васько дуже хитрун і ласун. Коли на кухні запахне чимось смачненьким, він тут як тут, і починає прохати- лапкою чіпає мене за ноги, дивиться у очі та голосно муркоче. Він […]
Настала осінь. Дні все більше і більше ставали коротшими, а ночі холоднішими. Наближалася гроза. Зайчик Капустянчик поспішав додому. Він біг через поле. Втомлений і голодний, він сів на хвильку перепочити, щоб перевести власний дух. Роззираючись довкола Капустянчик побачив поле на якому росло кілька качанів капусти. – Оце так поталанило! – […]
1* ..город окутала снежным покрывалом кудесница зимушка-зима.. на тротуарах по протоптанным дорожкам двигались туда-сюда люди.. он любил наблюдать с высоты десятого этажа..когда было время.. а сейчас его привалило внезапно много.. ..Новый год наступил..за ним неожиданная простуда.. обещанных сюрпризов в личной жизни не наблюдалось.. нет..он не был одинок..у него есть дочь..внученька..зять толковый.. ну нет […]
Я – Каштан. Добрий, гарний, великий пес. Моя мама – вівчарка, а батько – звичайний дворняга, тому я успадкував від матері гарну статуру, високий зріст, дзвінкий голос, а від батька взяв каштановий окрас, схожість на морді. До недавнього часу я жив собі з Господарем у селі, і ніякого горя не […]
Татусю, ріднесенький мій! Я ще ніколи не писала тобі листів… Ми звикли поспіхом говорити з тобою по мобільному… І то дуже рідко… Та й звичайних листів я ніколи в своєму житті ще не писала, хіба що есемески. Але мама сказала, що лист треба написати саме сьогодні, бо завтра ми […]
Метелик втомлено сів на польову квітку склавши свої великі розкішні крила. Де він тільки не бував і що не бачив. Він міг запросто розповісти цікаві історії кожному жучкові чи павучкові, кожній пташині та звірині, та на жаль поділитися власними емоціями йому було ні з ким. Метелик не мав друзів. Перепочивши […]
Стояв літній сонячний день.Хлопчик лежав в полі,трава наче ковдра вкривала його,і хлопчину було ледь-ледь помітно.Його солом’яне волосся перелевалося золотом на сонці. Хлопчика звали Михайлом.Це був гарний малюк із зеленкуватими очима,світлим поглядом і посмішкою,яка виражала захоплення всім,що було довкола.Михайлик випромінював величезну кількість любові,доброти й дитячої безпосередньості.Бувало підбіжить до своєї матусі,попроситься на […]
Любов-кохання, зустрічі, розлука – здавалося б банальна історія. Та це частина реальності, від якої нікуди не сховатись; котрою жили і дихали люди; котра залишила на молодих серцях вічно ниючі рани. Любов, за яку заплачено високу ціну. А було це не так вже й давно, якщо звичайно не вимірювати час дитячими […]
Погожого, весняного дня на малолюдному, високому мості сидів на інвалідному візку не старий, безногий чоловік. Своїми міцними, добре натренованими руками він пензлем щось виводив на папері. Тепле сонце ще не пекло по-літньому, але вже яскраво засліплювало очі. Вдивляючись у височінь неба і за небокрай, чоловік примружившись надів окуляри і продовжив […]
В село до материних родичів, що мешкали на Сумщині, ми приїхали надвечір, і доки дорослі цілувалися й раділи зустрічі, я прислухалася до шарудіння біля печі, де на низькому ліжку лежав й щось бубонів хлопчик років шести. “Бабо, – канючив він, – йди до мене, бабо!” – І через хвилину ображено: […]
Перед тим, як мені йти до школи, мама запросила до нас жити бабусю Ганну з Сумщини. Бабуся не відмовилася, і я добре пам`ятаю, як вона війшла в нашу сім`ю. сім`ї. Бабуся була ще не стара, бадьора, але за традицією мешканця села, прибула з величезною зеленою дерев`яною валізою, замкнутою залізною скобою, […]
Маленька Надійка гралася улюбленими іграшками. У її уяві був ідеальний світ: світ, якому немає підлості, злості, самотності і пустоти. Дівчинка не знала жодного значення цих слів, але вона прагнула бути щирою і відкритою до людей. Маленькими рученятами, Надійка перебирала дрібні деталі дитячого конструктора і голосно смілась під пісеньку, яка […]
«Коли я стану дорослий, робитиму все, що захочу!». Всі в дитинстві так говорять, напевно. Я теж колись так говорив. Думав, що коли подорослішаю, лягатиму спати після опівночі… чи навіть далеко після опівночі.., а може, зовсім не лягатиму. Буду їсти все, що забажається і дивитимусь телевізор досхочу. Ну, в дитинстві, ясна […]
Я, літо і папір Від нього пахло скловатою, потом і будівничим брудом. Такий жалкий, зморений, на старій і облупленій «Україні»… Замість обідньої перерви він припхався до мене. Я дивилася на нього і не розуміла, як з вчорашнього вечора, він міг так подурніти. Постоявши біля скрипучої хвіртки, помовчавши, він попросив […]
В моєму місті надто швидко зустрічали прихід осені. Інколи здається, що осінь спершу з’являлася в людях, а вже потім у місті, яке всі називають Дрогобичем. Всі, але не я. Осінь проникала у серця, заглядала у вікна та лукаво посміхалась. За нею біг молодик – вітрюган. Могло війнути так, що ледве […]