Заросте стежка – і не знайдеш волі, Упаде мережка на чужому полі, Та, яку ночами вишивала мати… Комусь треба жити, а тобі? Вмирати? Заросте стежка – проклади дорогу. Щиро, мов уперше звернися до Бога. Не смій, не здавайся… духом вмій злітати! Доля невідома і краще не знати… 03.02.2019
Розкажу вам люди, що таке кохання. Це не просто слово. Вірите чи ні? Це коли із вами з вечора до рання Є одна людина наяву і в сні. Що таке кохання? Це в обіймах руки, Це коли два серця б’ються в унісон. Хоч кохання має близькості й розлуки, Наче скло […]
Коли я плакала – вона страждала, Відчувала серця стук та біль. Коли раділа – обіймала. Душею линула у рій. Коли зневірилась – підняла, Мене мов ангел з-під землі. Золоті слова мені сказала: ,,Не тануть хай крила у вогні!” Закарбувала в серці, зберегла немов молитву, Сказане слово, цінну пораду. Вміла виграти […]
Загадати б бажання, Повірити в диво Хтось загадує кохання, Хтось мріє мрійливо. Дехто достатку бажає, Інші – талантів, Хто вдосталь має, Не вистачає хіба що пуантів! Комусь мариться автівка, Іншим – “долляри” Комусь сниться готівка, Іншим – Канари! Мрії у кожного різні, яскраві, А комусь і цього замало! Є мрії […]
Чи маєш ти право, людино, скаржитися на життя? Ти подивися на світ очима дитини! Думки хай погані линуть в небуття! Чи маєш ти право, людино, бажати більшого, ніж дав тобі Творець? Нарікання хай вдалеч полинуть! Він один має бути взірець! Чи маєш ти право, людино, опуститися низько і руки? Коли […]
Плаче небо ще з ночі рясними дощами, На столі в тебе вкотре схолонув мій чай. Ніби кішка-пробігла розлука між нами. Як без тебе тепер я? Прошу, не питай… Знаєш, сонце без тебе горить та не гріє, І обійми твої замінили вітри. Знову день промайнув і уже вечоріє, Ти не плач […]
1 Якщо в косметичці у дівчини лежить чорна губна помада це перші дзвіночки, які кажуть, що щось тут не те, а якщо у тій же косметичці спостерігається лише чорна помада – це клініка, – так думають прості середньостатистичні люди з міцними та непохитними ідеалами життя, які їм нав’язали батьки, а […]
..а туманы съедают снега.. ..мжичет воздух и пахнет весной.. ..вновь вдали чернеют берега.. ..ну такой вот февраль..такой.. ..хитрый малый..отбросил снега.. ..погонял облака..солнце вынул.. ..задышала под землей трын-трава.. ..”да неужто пора??”..время сдвинул.. ..тихо-тихо!!..всем сидеть..не бежать.. ..это так..низкий старт..подготовка.. ..ещё пару сот быстрых лопат.. ..не прошла ведь за зря тренировка.. ..ещё будет […]
Тобою я живу й тобою марю , Як марить літняя земля дощем. Тебе люблю, як небо любить хмару, Горю тобою, наче сонце днем. Я скучив за тобою серед ночі, Як сумно зорям в місячній імлі. Тобі в коханні признавався в очі, Коли босоніж бігли по землі… А зараз ми розлучені […]
Сніжить під лютневі колеса порепаний присмуток, і бризки лоскочуть моє оцинковане пузо, зітхає турбіна від гірко-солоного присмаку, і стогне педаль, як нервове тягло попід грузом. Роз’ятрений вітер ворожить віршовані писанки, а клімат-контроль надиктовує в’ялену прозу. Вітри, певно, марять. Не час. Не трапунок для фентезі. Куди її тягне у цю снігову […]
Нічого зайвого, нічник, свіча, долоні І долітає музика із потаємних стін. Зайшов й надовго залишився у полоні, Спостерігаєш, як стікає парафін. Тіло шовкове, пахне шоколадом. Повільні рухи затамовують буття. Усі думки й проблеми зорепадом Кудись летять з буденного життя. Повний релакс, свобода, воля, мрія. І вдих, і видих ти вже […]
Привіт, щирі друзі, привіт ! В житті ще бувають свята ! Ми тут через скільки літ… Ви – поряд, і я – багата ! Штовхалися на перонах, Летіли, спішили, йшли… Томилися в телефонах, На фото старих жили. В далекім барвистім краї Лишилися дні погідні… І зморшок нахабні зграї Знаходять обличчя […]
Як змінилося в світі усе! Не скажу, що я змінам не рада. Та накотить, бува, та зрадлива сльоза промайне. І загонить життя у куток, де ховається змучена правда, Й сприйняття й розуміння її вже нарешті осяє мене. Зрозумію колись те, що вірити людям не треба, Бо залишать в душі […]
Народилось дитя, чистотою прийшовши до свiту Ще не знає грiха, ще не бачить примарних спокус, Потiшає батькiв неповторнiстю Божого цвiту …Ще далеким є той, неминучий, змiїний укус Час свiй хiд розпочав розкриваючи книгу життєву, Вже вiдомий дитинi каприз, з волi власних батькiв, Помiж брiвок смiливо несе забаганку маттєву, В кулачках […]
І образ мій в тобі немов застиг, І солов’ї гніздо у моїх грудях звили… Ми завжди бачим світ очима тих, Кого ми усім серцем полюбили! І чути було флейту чарівну, В гаю струмки під снігом щебетали – Я й досі, моя мила, не збагну, Коли твої вуста моїми стали!
Я злітаю в небо крильми В більш незвідані світи. Бачу зорі й вогні сині Всіх галактик світових. Пролітаю в їхнім світлі І в туманах зоряних, Бачу Бога, бачу крила Своїх янголів святих. Досить очі лиш закрити Й янголи приходять враз, Забирають вверх на крилах В різнобарвних кольорах. Кольори такі яскраві, […]
То наше все – всі наші матері І найтепліші рідні іхні душі, Хай буде мир на нашій всій Землі І мамина любов живе у всіхніх душах. 12.05.2018
Ти знай, що янгол є у тебе – То матінка лине з небес, Що любить тебе й допоможе, І крильми підтримає скрізь. То мами душа із тобою Крокує крізь всі ці літа. Не плач, моє любе-серденько, Матусі це душу карта. І серце не край, моя люба. Нехай твої очки горять […]