Всевышний, я за все Благодарю! И в эту ночь, под шепот звездопада Прошу хранить того, кого люблю, Мне больше ничего не надо… Храни его от мелочных людей, От подлых слов и всякого напастья. Пошли ему лишь преданных друзей И к его дому не пусти ненастье. Дай сил ему всегда вперёд […]
Я к тебе опоздала на жизнь, На десяток лунных затмений, На широких просторах страны, Разминулись лишь на мгновение. Среди улиц, в больших городах, Я на тысячи лиц опоздала… Мы бродили в разных местах Но не там, к сожалению, искала. Заблудившись в последних снегах, Мне казалось твой след потеряла. Но в […]
Умирает любовь не от возраста, Умирает совсем не от времени. Не имеет она срока годности, Как и места для третьего мнения. Умирает любовь от молчания, Убиваем мы ложью доверие… Вновь пустые даём обещания – Получаем в ответ лицемерие. Умирает любовь от предательства. Когда больше уж нет уважения – Очень низко […]
Я пишу Вам письмо, а за окнами зимняя сказка. Всё укроет она серебристым, лохматым ковром, Разрисует вокруг перламутром и белою краской, И обнимет весь мир снежно-чистым огромным крылом. Я пишу Вам о том, что засыпаны в парках аллеи, Может быть мы когда-нибудь там погуляем вдвоём… Словно ватой пушистой украсит декабрь […]
Ніжно голубі очі попереду мене, Твій аромат вже минувшого літа. Я й досі хочу грати джентльмена, Та ти уже не моя Афродіта. Усі мости які ішли в минуле зникли, Вони уже давно усі згоріли. Тай ми уже окремо жити звикли, Й один без одного напевне б постаріли. Укриє час мов […]
Не зраджу, не боюся, бо люблю, Люблю свою країну до нестями. І кожний день я Господа молю, Прошу для неї щастя і талану. Нехай почують ті, що вже глухі До болю, що чужим він не буває! Вербові гілки, хоч які тонкі, Складіть докупи- хто переламає?! Роз’єднані, зневірені, слабкі- Це не […]
Я не поет, і не історик, Я не психолог і не музикант. Не друг тобі, і аж ніяк не ворог, Но я не дам тобі просрати свій талант. Я не художник, і від Бога не творець Не маю я тих здібностей чудових… Але мої слова лікують хворих, І тих людей […]
Різні міста за вікном, тай нехай… В мене Тернопіль, в тебе Гонконг чи Китай. Різні думки в голові, різне бачення, Не помагає ні інтернет ні телебачення… Так хочеться сісти на авіа лайн, Прошепотіти усім до побачення. Не рятує мене вже ні кава ні чай, Минуле не має великого значення. Але […]
Як сказати тобі ці слова? Коли кругом іде голова. Я напишу це тут, на папері, У вже звичній для себе манері. Як сказати тобі ці слова? Коли навколо лиш старі закриті двері. Розмова наче справа судова, А я в ній свідок, тільки на партері. Як сказати тобі ці слова? Коли […]
Стою на перехресті двох доріг, Направо рай, ну а наліво гріх. Не можу я здолати той поріг, А в голові моїй крізь сльози сміх. На грудях хрестик, наче оберіг, Не знаю чи програв, чи переміг. Не знаю я чи правильно обрав, Єдину й вірну з безлічі доріг. Уже на дворі […]
Білет на літак в одну сторону, Валіза речами наповнена. В кишені лише два жетони, І старенька карта поповнення. Дивлюся на фото твої із Верони, Ти на них така гарна і втомлена. Дві душі розділяють аеропорти й перони, Дві душі, та одна з них вже зломлена. Поспадали іржаві медалі й корони, […]
Я не хочу нічого писати, Я не хочу нічого казати. Я не хочу щоб ви про це знали, Іноді краще просто не знати. Я так не хочу забігати на перед, І так не хочу бути на остатку. Я просто хочу йти собі вперед, І послідовні дії по порядку. Я так […]
Моя п`ятнадцята зима… Чого чекати, милая, від тебе ? Що прилетиш до мене крадькома , Поселишся у душу не веселу. Моя п`ятнадцята зима… В душі: війна, протистояння. Лети до мене , серденько , сама, Щоб я відчув жагу твого кохання. Моя п`ятнадцята зима… Моя коханка… І моя кохана
Не бережемо людей, і часом ображаєм, Словами-кулями прострілюєм серця. А потім пізно, дуже пізно відчуваєм, Що й не бува дорожчого лиця. А ви ідете десь туди, Звідки з собою нас вже не гукнете, І не прийдете до любимої ріки. За руку ніжно-ніжно не візьмете. Часом так легко образити людину, І […]
Ти знаєш, так хочеться тобі сказати, Про те, що не дає ночами спати. Про біль який таїться тихо в серці, І душу змушує чимдуж ридати. Ти знаєш, так хочеться тобі сказати, Про ті думки що будять нас ночами. Так хочеться на допомогу звати, Але мій крик не чути за […]
Я зітру всі кордони між нами І пройду кілометри доріг , Щоб увічнитись в погляді з Вами, Щоб почути весняний Ваш сміх. Всі сніги розтоплю на планеті І дістанусь небесних зірок. Їх вплету між словами в сонеті. Піднесу Вам лавровий вінок. І у сонячнім вальсі сплетемось У п’янких ароматах весни. […]
Навчившись пробачати- ти живеш, Забувши всі образи- ти літаєш. Когось з собою по житті ведеш, Від когось своє серце закриваєш. Чекаєш на весну- сади цвітуть, Приходить осінь- листя обпадає. Роки несамовито далі йдуть, Ніхто не знає що його чекає. Як цвіт черешні нас життя п”янить, Кохаємо, втрачаємо чи плачем. Наше […]
Як бувають ромашки у літі, А з ліричних рядочків- сонет. Я не знаю хто вигадав в світі, Що буває людина-поет. А в поета в думках арсенал, Різних здогадок, тайн і фантазій, І кружляє в словах карнавал, Неймовірних для світу оказій. Серед барв кольорів, серед квітів, Відчайдушний до болю естет. Я […]