С Войны возможно ли вернуться С такой душой, как и была? Забыть! В забвение обернуться Уже не выйдет – никогда! И под весенние раскаты! Когда нежданный, первый гром Ты вспоминаешь взрыв гранаты Там друг… остывший за углом В тиши под звёздами, ночами Заснёшь – привидится тебе Солдаты, стройными рядами Остались […]
знов мене кличуть гори..знову чекають Карпати.. знову Ворохта усіх нас збирає щоб об’єднати.. щоб згуртувати..здружити..піснею..словом..думками.. мандрами..суперактивами..новими й старими стежками.. знову чекаю на зустріч..подих до завмирання.. Карпати..Ворохта – завжди!!..вам мої щирі вітання.. мрії сповна збуваються..знов навкруги чарівність.. бажання й можливість єднаються..щоби пізнати осяйність.. знов мене кличуть гори..ріки..ліси..полонини.. як добре..що все це […]
а осень топчется на низком старте.. рывок под вечер..а днем покой.. и снова солнце..и Бабье лето.. и снова парки пестрят листвой.. еще не осень..в душе не осень.. и солнце дарит еще тепло.. и лист зеленый желтеть не хочет.. не понимает что лето прошло.. то здесь..то там листва краснеет.. листва желтеет […]
Якщо друг раптом став не друг, І не ворог – а просто так, Не дивись йому в очі вже, Помолись, хай Господь береже. І якщо ти відчув в цю мить, Що від зради душа болить, Не лікуй безнадійно час, Бо довіри вогонь погас. Якщо разом іти у путь, У краї, […]
Ми стояли удвох під дощем, Й сум небес падав тихо під ноги, Мить сховалась під чорним плащем, Й день розлігся на мокрі дороги. Ти тримав парасольку в руці, І магічно дивився на мене, Й краплі сліз чи дощу на щоці Почуття оживляли шалене. Дощ пішов геть далеко від нас, Й […]
Намалюй мене квіткою в полі, На широкому полотні, І далекії дзвони ранкові Відспівають Канон по мені! Зацвірінькає весело пташка І розвіє сумні почуття, Нехай квітка ця буде – Ромашка, Одинока, як моє життя!
Де синіх квітів водоспад, Де в небі зорі, мов намисто, По сходах днів збіжи назад – Тебе чекає там дитинство! Воно змарніло від розлуки, Як те покинуте дитя, А ти візьми його на руки, Верни йому своє життя! І більш нікуди не спіши, Дорослим чи багатшим будь – В собі […]
На Україні йде війна! Давно мовчать зозулі в лузі… У чорнім списку імена, Яких вже не покличуть друзі! На Україні йде війна – Війна йде не за Україну… Ось ще одна прийшла труна І стогін материнський: “Сину!!!”. Далеко котиться луна, Мигтять вогні свої й ворожі… На Україні йде війна – […]
Не знаю я, чи мають квіти душу Одну на всіх, чи в кожної своя. Чому саме тебе, тебе любити мушу? Не знаю я, хоч вбий, не знаю я!.. Чому одні весною, інші в літі Цвітуть собі, пишаються в садах? Чому ти стала найдорожча в світі І пелюстки твоїх жоржин в […]
В траурній компанії самотності І меланхолічної печалі Я сховавсь від світу, мов монах. Безпощадний дух невідворотності Моторошних і страшних реалій Оселився у моїх думках. Демони осінньої депресії В закутках похмурої кімнати Затаїлися й сидять без дій. У обіймах ревної експресії Можна було цілу вічність спати В тиші незворушній та німій…
«Батьку Отамане» Ой не хочу, в чужім краю жити Ой не хочу, за Вкраїною тужити Чорний ворон, душу рве під небокраєм У сирих окопах, за країну помираєм Розірвали, мою бідну Україну Ті собаки, зроблять з неї лиш руїну Де ж ти батьку? Де ж ти пане отамане? Причаївся, […]
Десь на гілці павутинка Зачепилась крадькома, Мов на нитці намистинку Літо в крапельці трима. Літо бабине ласкаве Ллеться запахом з садів, Й на гіллі калини кетяг, Мов троянди кущ зацвів. В квітнику цвітуть жоржини, І синіє морозець, Лиш дозрілий плід шипшини, Мов далекий острівець. Літо бабине ласкаве Сад одягне у […]
Не кличе літо осінь гонорливу На свій прощальний творчий бенефіс, Гукає мить у далечінь щасливу, Аби знайти останній компроміс Воно блука по вулицях грайливо, Лоскоче листя ніжно вітерцем, І посмішку дарує жартівливо, Й в минуле йде спокійно мандрівцем. Вже чути кроки осені виразно, А літо домальовує пейзаж, Позують верби трепетно […]
Моє щастя сховалось у посмішці доні, У слові «здоровий» від старшого сина, У сріблі волосся на маминій скроні, Моє щастя – міцна і велика родина. Під вечірню казку засина моє щастя, Коли важко, за руку міцно тримає, І цілує цальці, цілує зап’ястя, Біль з моєї душі забирає. І […]
Ти плачеш?.. Плачеш… Не соромся сліз. Ти вистояв в смертельному бою. Жахи із небуття ти переніс. І ось… Побачив донечку свою. Що нам оті прогнози лікарів? Тримай маленьку ручечку в долоні. Ти Смерть кістляву взяв – і обдурив. Життя – це усмішка малесенької доні. Мовчать жалобою затиснуті уста Чекав […]
«Не мовчи» Не мовчи, коли є що сказати Так буває, що стало запізно Не старайся душі приховати Вона поглядом палить так грізно Цілував ті вуста, потонувши Закохався, бездумний хлопчисько Та напевне, ти зовсім забувся Що та осінь, крадеться так близько Жовтий лист падав сумно додолу Він вкривав ту похмуру алею Хоч померло […]
«Двом рабам» Давай кудись сховаємось від світу? Лиш ти і я, навіщо решта нам? Довіримо своє життя лиш вітру І в океані білим кораблям Давай сховаємось в проміння сонця Що гріє так світанком у вікно Знайшла своєму сну ти охоронця Впустивши в свою душу мов вино І зникнув цілий […]
Я пройду по опалому листю, Поблукаю в батьківськім садку, Очі мами живі й променисті Між гіллям мов зловлю нашвидку. Пригадаю як ненька садила Молоденьке й тонке деревце, Й коли яблуня вперше вродила, Мов світилось від щастя лице. Приторкнуся до кожної гілки, Обійму її стовбур міцний, Й пролунає у звуках сопілки […]