Літній дощ за вікном моїм знов шелестить. Діамантові краплі з зеленого листя стікають. Візерунки веселі на прозорому склі оживають. Я дивлюся на дощ… і сумні мої думи зникають… Літній дощик несе рятівну прохолоду з собою. Напуває змучені трави і дерева водою рясною. І земля після літньої спеки тепер тріумфує […]
Троянди роси, наче сльози, гублять, Є серед них прекрасна і предивна!.. Та жінка тільки, яку ніжно люблять, Лиш може буть по справжньому чарІвна!
Кіт лежить на підвіконні, Гріється на сонці. Чеше лапою за вухом, Погляда в віконце. Кіт лежить собі і мріє Про гарний сніданок. Він не їв ще від учора А вже пізній ранок. Мишка виглянула з нірки, Тихо зашкреблася… Кіт ліниво повернувся: ,,Що? Зловить? Нізащо! Ні, трудитись я […]
Якщо б закохувались ми з закритими очима, Серця б змогли довічно так кохати! І чули б крила білі за плечима, Одна умова лиш – не підглядати!
..я тебя не буду.. уводить.. ..не бойся.. ..будь как был.. живи.. ..люби..храни.. ..мне не надо много.. ..мне б вдохнуть.. прижаться.. ..я в тебе останусь.. в памяти..в крови.. ..пусть года проходят.. следом..чередою.. ..жизнь-она такая.. ждешь.. ..и мимо всё.. ..только память сердца с нами остается.. ..только память взгляда.. вдох- ..в нем всё моё.. ..улыбнешься свету.. […]
..таке відчуття..що ти поряд.. ..я дотик душі відчуваю.. ..шукаю очима твій погляд.. ..і серце на мить завмирає.. ..та поряд навкруг сотні душ.. ..що в пошуках мрію чекають.. ..благаю..ти тишу поруш.. ..я голос твій серцем впізнаю.. ..у відповідь тиша мовчить.. ..птахи навіть спів зачаїли.. ..лиш серце в тій тиші болить.. ..чому ж […]
Доколе прозябать в этой юдоли, двигаться со всеми в общей колее, доходящей тебе до колен, стучаться головой об Лену, Наташу, Полину, Марьяну, презирающих тебя равно, что в Кривом Роге, что в Ровно, ибо не бронебойный, не зубатый и жить с тобой, соответственно, не баунти, по шкале двенадцатибальной где-то на пятёрочку, […]
Невеста… Сколько нежности и красоты! Ты одна лишь такая сегодня. Нет подобных таких как ты! Сколько слов не сказанных ранее о твоей любви и обаянии, о неприступности и чистоты, о тайне твоей и желаниях… Лишь одному ты готова доверится, Подарит жизнь навеки ему, И будешь верить и надеяться, В любви […]
Онкохворий до лікаря прийшов на прийом, Довго той медичну картку листав за столом. -Скільки років хворієте?, в хворого спитав, -Вісім років, сказав хворий, як до Вас попав. -Дивно, лікар зауважив, – щаслива людина, А то кажуть, на низькому рівні у нас медицина. -Більше всього я нещасний, хворий відказав, -Всі збереження, […]
На дне небесного графина Зари колышется портвейн. И нити судеб мать-богиня Мотает на катушку дней.И у подножья Иггдрасиля* Прядёт она веретеном, А времена летят на крыльях В теченьи этом вековом. *Иггдрасиль (также Игдразил, швед. Yggdrasills, Yggdrasil) — Мировое дерево (дерево жизни) в германо-скандинавской мифологии — исполинский ясень (или тис), в […]
Штормять садiв зеленi хвилi, На вітах яблука висять. Цим літом ви, плоди, вродились! Це – найцiннiший лiта скарб! Я вас прошу, мої сади, Ви кожен рік родіть плоди, Щоб яблука були і груші, І солов’ї б співали дужче, А сад із вітром би затихли І занiмiли би вiд втiхи. […]
Вадим Ферзь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Нарешті наступило літо, Наповнене духмяним квітом, Пора, усе, що тільки влітку Робити треба все, як слід; Піти і зачинити […]
Дышало море неспокойноВ шаманящей вечерней мгле,И опьяненные озономМы на огромном корабле. А буруны страшны, огромны,Напасть готовы. Быть беде!Не затопили б судно волны!Корабль – песчинка на воде! И словно повернулось времяНа миллиарды лет назад,Где омывали воды землюИ были островки тогда. Ты видишь, видишь как ничтожныМы перед бурей! Словно гневНа нас обрушивался […]
Привлечь её вниманье – нет надежды, Досуг свой провожу в тоске, как прежде, И маску безразличия надев, Я презираю лицемерных дев, Они не стоят даже рваной гривны! Их лица – как заря, в сердцах – пустыня, Слова, как майский мёд, текут из губ, Потом змеиным жалом подло жгут! Увы, обманывался […]
І світ затих, І небеса голублять Вишневий квіт, І гілочка гойдається… Прощають тільки тих, Кого насправді люблять! А з іншими? – А з іншими прощаються!
З-за Дніпра вже насунули хмари, І віщає над Києвом дзвін… Не татари на Лавру напали, А на матір підняв руку син! Виступає сльоза на іконі, А під мурами крики юрби, Не печуть срібняки у долоні – Йде луна: «Розіпни! Розіпни!» В‘ється прапор над містом продажно, В смс прийшов підлий наказ. […]
Здорові діти — милість Божа тільки, Бо якщо глянуть на гріхи батьків, То діти всі повинні буть каліки, Тому не кидайте пустих на вітер слів! І не приймайте милість цю за довжне, І, притискаючи голівки до грудей, Приносьте покаяніє не ложне, Моліться серцем за своїх дітей!
“Вона, не я” Ти будеш нас порівнювати з нею, По кольору очей, по довжині волосся. У мене темне в неї , як колосся, Та я не буду більше вже твоєю. Ми з нею не похожі, навіть трішки, Ні поглядом, ні сміхом, ні думками. А вона ловить рибу черв’яками? Засмучених доводить […]