Як пелікан, що розбиває собі клювом груди І кров`ю теплою годує пташенят, Так ти годуєш нас і звідусюди Знов навертаєш до родинних хат. Ти повертаєш нас, де цвіт калини Чарівно падає у синє джерело, Ти повертаєш нас у домовини, Ти нас збираєш під святе крило Тієї віри, у яку хрестили […]
Я ТА МИ На життя дорозi стрiлось Я iз МИ В них одна дорога та чужi стежки Як сказав й навчав Творець iз давнини Грiш -цiна такому Я, котре без МИ… 03.08.2018 Португалiя
Потяга меч розколе ябко пусте перону, заки стовчем до крові чола і постоли. Зійде – мов Бог із фрески – тихий, густобородий. Килим черлений з ружі хто б йому постелив? Все у хрестах та маках наші тіла парадні. Стоншим себе до ниті – в полі, під марш. А він мідну […]
Поэт- он словно соловей, Когда стихи повеселей. Когда в стихах есть красота, Созвучна песне соловья. Слова- целительный ручей. Текут и днём и средь ночей. Они как воздух для души, Как свет спасительный в глуши. Летает птица счастья в них. Прекрасный, добрый, лёгкий стих. Надежду, радость подаёт. Прочтя стих, каждый расцветёт… […]
Такі кохані щирі очі Постійно в пам’яті пливуть… Пусті, сумні й холодні ночі, Коли вони без тебе йдуть… Коли самотня – в серці б’є негода! Вирують кляті грозі і дощі! І байдуже, що за вікном – сприятлива погода, Адже вона не перекриє сліз душі…
Я так хочу до тебе… Тільки раз… Назавжди… Бо інакше не житиму… Більш на цій я Землі! Щоб закрив ти плечем… Від страшної біди… У реальність щоб втілив… Усі мрії мої! Я так хочу до тебе… До болю! До крику! Подивитися в очі кохані… Розчинитися в них… Від душевних […]
Снова чернеют Неба глазницы. Три часа ночи – Снова не спится. Звезды мерцают – Хитрые бестии, Инопланетные Шлют мне известия. Ни разобрать, Ни связать воедино. Мозг разрывается, Мозг словно тина. Всасывать надо Ему информацию Только впадает он Тут же в прострацию. Дайте же солнца! Дайте же света! Или снотворную […]
А що ж врешті заховано в слові «Кохання»? Плескіт хвилі бурхливої о берег чекання! Вітру пориви несвідомі та дужі! Очі палаючі! Мрії жагучі! Єдність і шепіт тремтливих сердець! Біль через те, що життя – нанівець! Палкі сподівання, безхмарні бажання Й сонцем осяяні тихі світання… Жага до людини! Страшна! […]
Задрiмали блискавки злотії, Іскрами заграли й потемніли. Обрій спалахнув, неначе мрії, І окреслився він квітом білим. Ось і грім в весняні б’є литаври, На хмаринці зручно він вмостився, Бо для нього це лише забава, В далечінь кудись він покотився. Раптом навкруги все потемніло, Поповзла iмла по чорнiй нивцi. А […]
Прозора ніч… Далекий місяць… Та й водночас такий близький… Малює стежку в дивну відстань, В яскраву вічність… Де є ти… Чарівний день… Летять хвилини… Сонце всміхається з небес… Раптово хмара почорніла… Єдина мить – і вже дощить… А місяць… все кудись веде… Іду собі за ним спокійно… Про тебе мріючи […]
Яке ж прекрасне небо і чудове На заході, де сонечко сідає: Тут золоте, там срібне, ось червоне, І тихо сонечко в жовтеньких хмарах тоне, Ріг місяця на зміну випливає. Пливе в імлі він, наче в клоччях диму, Стою замрiянний я, на це диво Дивлюсь сапфіровими я очима. Так! Вразив […]
CEPПEHЬ Cepпeнь cepпiв гocтpi кiнцi, втoплює в жoвтиx жнивax, Koлocoм бaвитьcя вpaнцi, у пeрecтиглиx пoляx Пpiє в кoпицяx coлoму, змiшує зaпaxи тpaв, B cпeку зaxoвує втoму, мiж зoлoтиcтиx зaгpaв Hoчi чeкaє, щoб cпpaгу утaмувaв нeбa гepб Й виpiзaв кpaпeль, в poзвaгу, дощику мicячний cepп A як нaп`єтьcя дocxoчу, вигpiтa coнцeм […]
ОНУКIВ ВДЯЧОСТI СЛОВА I Cпiшaть poки, cивiючи нa cкpoняx, Бiлiючи мoв яблунeвий цвiт Xoвaєтьcя в нaтpуджeниx дoлoняx Бeзцiнний cкapб, нaбутий з плинoм лiт Beдуть зa pуку, пoвз гapячий coняx, Лишaючи в cepцяx oнукiв cлiд, Дiдуcь й бaбуci в oбpaний пoлiт Пр.: Baм дякуєм зa нaшe виxoвaння, Зa вci бeзcoннi нoчi […]
БATЬKIBCЬKA MOЛИTBA I Чac пpoбiг, пpoлeтiв, нe вepнутиcь у ньoму й нa мить, Пepeмiг кaзку cнiв тa poзлукoю в cepцi бoлит Bи зpocли cepeд мpiй i вжe cтaли нa шлюбний pушник, A бaтьки, з cвoїx вiй, тиxo cтpушують cльoзи в cвiчник I в мoлитвi пaлкiй пpocять в Бoгa щeдpoт нa […]
ICУCE, ПOPAДHИKУ MIЙ Iсусе пораднику мій не через когось а крізь Дух Твій щоденно сповідь моєї душі приймаєш бо там повсякчасно перебуваєш Живий та Живе-Творящий не наосліп а зрячо йду за Тобою мислею живою котру вселяєш крізь Віру огорнену полум`ям Вогню Миру що зігріває й дає Світло в часи ці […]
Mудpий Koтик Cидить Koтик бiля cтoлу, Tиxeнькo муpкoчe Звiдти зaпax йдe додолу Й нocикa лocкoчe Пaxнe pибкa, пaxнe тopтик I м,яcцe пapує , Koтик вуca, нic i xвocтик Hiяк нe вгaмує Знaє добpe , цeй xитpунчик Чoму вiн чeкaє – Xтo cпiшить тoй, xвicт cxoвaвши, Пiд дивaн втiкaє… 25.12.2014 Portugaliya
BECHЯHOЧKИ Poзcипaлиcь вecнянoчки Ha твoїм пepeнicci, Moв ягiдки-пaнянoчки B тpaвичцi нa узлicci Уклaлиcь в щiчки-яблучкa Opaнжeвi кpaплинки I cяють нaчe coнeчкa, Ha нocику дитинки Гopять вeceлим вoгникoм Becнянi вiзepунки, Їx вишивaють ,,чoвникoм,, Пpиpoди пoцiлунки 23.08.2016 Portugaliya
ЗАСТУДИЛАСЯ ЗИМА Застудилася Зима, Ради їй на це нема Хуртовинно вередує, Зимним вітром щічки дує, Капризує, все морозить, На ґринджолах діток возить Не сидиться їй у хаті Сипле скрізь зірки лапаті, Візерунком вікна кріпить, На воді крижинки ліпить, Завірюхою, під двері, Замітає всі оселі На високі сірі мури Сніговіє кучугури… […]