Лунає дзвін, лунає ще раз, І в серці звук він відбива, Навколо цвіт, навколо гомін Вкриває вулиці й поля. Лунає дзвін, далеко йде, Аж хмари повставали в мить, І в голові одне гуде - Це мій край, хай дух бринить... Нехай дзвін очі відкрива, Бо в серці пісня завелася: Це […]
Рідна ненька моя, Ти свободи шукала, І кожна дитина твоя, До мрії скрізь сльози вела. І настала вона, Настала година ясна́я, Коли вільні небо й поля, Коли сонце теплом розсвіта́є. Ти встала з колін, Ти усіх об'єднала, І в серці й в душі, Слід про себе назавжди зостала.
Моє життя, Господь, у Твоїх долонях, Моє серце, Боже, в Твоїх руках. Кожен подих Ти даруєш з любов’ю, І я вдячна за це повсякчас. Ти мене підійняв і пробачив, Увійшов в моє серце на вік. І тепер, мої очі не плачуть, І душа нині вже не болить. Тільки зараз, Господь, […]
Білий лебідь кружля над водою Довго, довго … з рання до зорі. В тій воді він печаль свою, Свою тугу…. утопить прагнув раз й назавжди. А цей лебідь є сином той жінки, Котра сидить одна, край вікна, У старенькій, пошарпаній хаті, Що видніє десь там, край села…. В неї серце […]
*** Мій трамвайчик життя вирушає в далеку дорогу. Розпрощався з вокзалом лиш тільки один пасажир. А скільки зупинок? Скільки в житті цім зупинок? І якби не втратить єдиний свій орієнтир. Я минаю степи, минаю засмучені пущі, Зупиняюсь лиш там, де потреба в частинці душі. І рушаємо знов у майбутнє, […]
Твій парфум думки бентежить Нічний світ за нами стежить Тепла ніч нас огортає і навіює думки… Дивний смак літньої ночі Манить нас вогнями місто Все розкажуть твої очі Сукня, діамант, намисто… Ніч народжує чекання І тремтить несамовите В голові моїй бажання Від очей людських закрите.. Мчить таксі і ми готові […]
Стільки сонячних днів попереду! Стільки радісних злив! Так хочеться Бігти, руки розвівши, берегом, Усміхатись містам й околицям. Хочу радість хапати жменями, Зберігати нейронами, м*язами. А усе, що стирає й жме мене Я скидатиму геть одразу. В кожнім світлі – барвисті промені, В кожнім дні є краплинки радості. Їх […]
Хочу написати ще один вірш, Розказати, як було усе насправді, Він не був з тих, що гірш, Він був з тих, що найкращі. Закрутив усе листопад, – лиш його звинуватим, Так вийшло, – на жаль,- не буду брехати… ми готові були до змін, І.., ніби, не було чого боятись, Нашого […]
Я вокзал, я давно в этом городе, Поезда, паровозы, дрезины, В моем железобетонном коробе Вижу искренних чувств картины. Провожают, встречают, бомжуют, Уезжают надолго, порой в никуда, Туристы, и те, кого командируют, Приезжают любимые. Я наблюдал. Мы часто теряем людей навсегда, Из жизни, из вида, из близких, Я вокзал. […]
Музей, экскурсия, галдеж у входа, Зашли во внутрь – тишина… И голос гида под округлым сводом, Нам повествует, как прошла война. В соседнем зале статуи и бюсты, Кресты, колоны, золотые вензеля. Зал оружейный, там людей не густо, Среди клинков преинтересный экземпляр. Вокруг мечи, мачете, кортики и сабли, С […]
За велич й надбання минулим літам Всю шану й повагу я жінці віддам. Бо жінка – чарівна Богиня земна, Кохання, натхнення і згусток добра. Щоб продовження дати нашим родам, Через чари її пішов з раю Адам. В битвах за неї наносили рани. За вроду жіночу точилися драми… Жінки надихали бійців […]
Я видел тараканов в твоей голове, И знаю их всех почти поименно, Я видел без грима, с утра, в неглиже, Уставшею видел и разъярённой. Я видел безумной тебя на луне, Ты к звездам лететь собиралась, И пьющей вино на полу, в полутьме, Грустила, как помню и улыбалась. По […]
Поєднались в щасті люблячі два серця Затишок сімейний ангел їх гойда… Почуття ці світлі, сріблом у озерці Виграють і сяють, як свята вода. Подарунки долі їм приніс лелека Сяйвом заясніла материнства суть… Подарунок Божий, мрія їх далека Посадили квіти… в радості цвітуть… Райдужно зростає втіха у родині Їм батьки дарують […]
Ніхто в житті не знає долі наперед… З ким вірність жде, а де чекати зради… Хто стане другом нам, хто радість відбере, а хто у час сумний додасть розради. Хто знищить все прекрасне… Хто усе віддасть,… розділить хліб, і слово тепле скаже. Хто руку допомоги в час важкий подасть, а […]
Звучить розчулено струна В обіймах ніжного мажору – Це щедро ділиться вона Всім сокровенним у цю пору. І у мереживі вітрів, І у збентеженості квіту Вона тому, хто чути вмів, Дарує витонченість світу. Несе у дотику долонь Якусь чарівну нескінченність, Щоби забрати з підвіконь Припалу пилом всю буденність. […]
порівно допливти до одного берега, сховатися за однією мушлею. не маючи жодного стерлінга, ділитися всім, обмінюватися душами. дихати одним повітрям. так, щоб кисню порівно. вранці літати з вітром, ввечері милуватися горами. схибитися на одному космосі, захворіти спільними мріями. залишатися дітьми дорослими з божевільними вчинками й діями. не розчепитися тільки б […]