У Барселоні рідко дощ. Пекучий брук. Ми йшли старезних стін уздовж З вузлом із рук. Троянди пахли п’янко так І грів пісок. І кастаньєти чітко в такт – Цок-цок, цок-цок… Серед розжарених цеглин Майолік гра. Ти цілував. Це чув один Пісок між трав. Минає спека уночі… І […]
Біле обличчя. Очі – блакить. Зима-чарівниця у північ не спить. Кроки лишає на полотні. Тихо співає колючі пісні. Срібне намисто.Вишня-уста. Йде норовисто косу розпліта, горда дівиця поміж людьми… Холодом сниться привид зими. Альона Ус
Покосили покоси, Зорали у полі. Сивий чуб , сиві коси, А ще праці доволі! Не зібрали врожаю. Роботу лишили. Полетіли до раю. У жнива відпочили. Ох татусику, татку, Худенький, змарнілий, У холодній могилі Рученята зложили. .. Зимували ми зиму. Діждалися літа. Пам’ятаємо днину, Коли Вами віджито. .. Так багато змінилось. […]
Гарна кімната. Просторе віконце. Квітка маленька милується сонцем. вдивляється пильно у світ білий Божий, Що діється в день весняний, погожий. Кімнатна рослинка нічого не знає, Усе їй цікаво, добра виглядає. У небі блакитнім хмаринки пухнасті, веселка привітна кольором щастя. Сонячні зайчики у краплинках роси весело скачуть, не бояться грози. СмішАть, […]
А моя хата скраю… Низенька біленька Біля синього гаю, Де стежка тоненька. Ще тут річка і луки, І поле-море льон! Тут мелодії звуки Із життям в унісон. Соловейко щебече , Танцюють жита. Листочками плеще Трава молода . Тут пахне дитинством Мрія і казка. Тут батьківське слово , Мамина ласка . […]
З’явилася на небі темна хмара І вітер знявся сильний та рвучкий. Зчинили із пилюки й бруду галас, І дощ пішов —– землі ж не промочив . А інколи з маленької хмарини Проллється злива, наче із відра. Пере завзято всі полотна днини , Сріблить всю зелень крапелька-вода. Не думайте, що злива […]
дається , недавно бруньки наливались, Зелені листочки були. У дзеркалі-річці верба милувалась На пишнії віти свої. Роса світанкова — каміння коштовне, Виблискує сяйвом кришталь . Тумани імлисті — то вбрання шовкове, Біла небесна вуаль. Тендітна, вродлива верба розцвітає, Заздрять тополі здаля. І вітер проміння їй в коси вплітає, Несуть аромати […]
У ввечері біжи на луки, Щоб погуляти у тумані, Там між трави почуєш звуки, Які малюють нові грані. Імла покрила все навколо, Не на землі вже – десь у хмарах, Лише цвіркун виводить соло, Як на весні його кохала Циганка -муха чорнокоса. Із ним фламенко танцювала, Вогонь топтала, сильна […]
Дарунок із неба, Малесеньке диво, Чисте зернятко – квітка життя розцвіла. Турбота є в тебе, Важливе є діло , Космос тримать – в любові плекати маля. Гарненьке, беззубе Вдивляється щиро В мамині очі – вітрила свого корабля . Покинути треба, Що є не важливо. Діти хороші – старість спокійна твоя. […]
– Де взялися ті перші зморшки?! Їх старанно ховаю кремом. Молодою побути ще б трішки , Та волосся вкривається димом. Ти коханий… А я старію. .. Не така як була у двадцять. Вже стає не суттєво, що мрію Повернутися знову в юнацтво. – Ти, кохана, дивися в очі! Хай […]
Я біди свої відпущу, Я не буду із ними гратись. Перетну я власну межу І знов вгору буду здійматись. Під горою крячуть круки, Розкривають напищені крила. Не потрібно впускати руки: Надувати власні вітрила! І хоч важко змінити себе, Ще й людей, що ходять по колу: Хтось із себе великий цабе, […]
Тихо гойдалася ніч у чеканні, Місяць затаєно мружився в даль: Все ще приховане в подих стрічання, Все ще заніжене тонко в вуаль. Музика кликала якось звабливо, Тіні горнулись у зоряний злет, Тільки дерева зітхали примхливо, Десь гомонів від душі очерет… Блискавка гордо вела візерунки, Грім намагався закашляти в […]
Краса природи надихає Тут спокій і повітря чисте Пустої метушні не має І ми покинули вже місто. Колише вітер трави й листя, Хмарки пливуть собі поволі, Лоскоче берег хвиля чиста, На сонці ніжимося голі Літній день тепло дарує І виблискує на сонці Лист зелений як смарагди, Милі квіти у долонці […]
Мій вечір розмережив небеса: Від лісу взяв зеленую краплину, У річки – чисту-чисту, як роса, У літа – найпишнішу намистину. Узори білосніжної краси З пелюсток дарували йому квіти, А жовтого той вечір попросив У соняха, щоб зорі запалити. Земля передала йому щедрот І дощ – свою сріблясту вишиванку, […]
Лети ж бо за мрією заново Щоб дійсність жорстку віднайти І все що було́ – стане маревом І всесвіт, і дійсність і ти
І знов пройду́ть епохи цілі І після мене хтось так само Життям замучиться безцільним Посеред мрій, посеред драми
Любов шукати - як голку по всім світі, Голку, що лежить в зеленім цвіті, У цвіті світлім і яскравім, У цвіті тихім й різнобарвнім. Любов шукати - таємницю відкривати, Таємницю світу розгадати, А в світі таємниць є море, А любов, як кришталь прозора. І як знайдеш її, знайдеш незнану, Пізнаєш […]
Людина має шлях І лишень один, Але який він то буде... Ніхто не знає всіх билин. Бо кожен сам собі - господар, Кожен шука́ свою дорогу, Та, чомусь, одне питання, Яка дорога, яка то змога! Невже не бачите, Ех... Не зріте! Що сам світ себе не змінить, А тільки шлях, […]