Сонце – вухастий заєць Малює знаки на жовтій глині, Якої торкались руки людей, Що вдягнені в торішні зимові сни Замість полотняного одягу, Що взуті в личаки лабіринтів, Що плетені з кори хлібного дерева, Яке посадив пастух Таргітай. Діти глеків-клепсидр: Їм жити серед жита та єресі, Серед хаток без вікон і […]
час
11 posts
12.10.2021(22:00) Зупинися, час!… Пролітає час.. мов блискавка у небі, Наздогнать його, – ніхто іще не зміг.. Насолода жити.. бачить ясне небо.. Хочеться пройти багато ще доріг… Юність промайнула наче легкий вітер, Сивина в волосся проситься щодня.. Підростають діти.. вже дорослі […]
Коли чекаєш, так багато часу, І так повільно скапує він з вій, Як миро з древнього іконостасу У церкві дерев’яній, родовій… Коли ти наодинці – мало місця Лише твоїй самотності й думкам… І так багато підвіконню місяця… І так багато холоду шибкам… І так тобі байдуже, хто сьогодні Порвав струну, […]
«Не час минає, а минаєм ми…» Ліна Костенко Не час минає. То минаєм ми… І скоро тільки сни від нас залишаться. І люди інші після нас прийдуть, Нові книжки і музика напишуться… Не час минає… Небуття – для нас, Чи встигли ми побути тут щасливими? Чи ти для себе спогадів […]
Матінко моя, як голубка біла. Радість і любов в серці берегла і турботи денні кожен день носила, але тяжка доля на твій вік була. Руки твої ніжні і ласкавий погляд серце й душу завжди зігрівав мені. Чи в весняні ночі, а чи в зимній холод, чи в дощі осінні, […]
Сказав кум авторитетно: -Я знаю”комбінацію”… Як про випивку секретно “Зв’якнуть”інформацію. Жінок щоб наших переграть (Ольгу та Гафію);- Напої будем…шифрувать(!) Як…поліграфію… Горілку книгой назвемо, А пиво-журналом (Таємно вип’єм,закусимо Рибою та салом)… Ось прийшла неділя Й пролунав дзвінок: -Що там на дозвіллі Робить мій кумок? Забігай на годинку […]
Ти боїшся бездітності, Я – бездарності, В цьому натовпі голосінь, Не розчути, не роздивитися Чогось більшого звичних вмінь. Ну, наприклад, скажімо – вірності, Чи від неї, шляхом терпінь, Зрозуміти, що день для вічності – Від колони захмарена тінь. Розворушити в часі виткане, Власне ж дике поняття час, Щоб не міряти […]
О чем мы говорим? О времени, О смыслах бытия, необратимости, О мыслях, что в твоем родились темени, О свете, темноте, необходимости Любить Но кажется, что в этой данности Все те же возгласы и поиски, И разорвется красный занавес Под громкий треск землетрясения Любви. Так правду не понять без истины, – […]
тобі дозволено Богом складати якісь вірши. розпоряджатись життям як тобі заманеться і хтозна як. любити жінок і горілку, сало, із м”ясом борщі. трактувати зло і добро абстрактно, відсторонено, з байдужістю, абияк. тримати в кишені ключ від вагомих дверей у духовний храм. і дріб”зкове вважати величним. величне… – мілким. полюбляти розмови […]