доля
14 posts
Рожевими пасмамиНадвечір’я креслить небо.Ось-ось хмари згаснутьІ день забуде про тебе,А ти пам’ятатимеш ясно,Бо сьогодні здійснив свою мрію,Зважившись стежку прокластиТам, де всі не зуміли.Ти торував її крок за кроком,Зминаючи всі перепони,Збираючи кпиниТа сміх поза оком. Ти падав. Це теж бувало.Плакав, зневірявся,А мрія тебе рятувала. Колючки, подряпини,Навіть камені в спину.Хтось на шляху […]
Такая тишина…. Слышно как тикают часы на стене и шум города за окном стал ещё громче чем обычно. Тишина и присутствие в полумраке комнаты двух любящих людей, которые смотрят друг на друга с печалью и виной, они оба знают что это момент расставания-прощания и утраты того что их объединяло. Без […]
Дай Боже всім і сили, і тепла. На кожен крок – здоров’я і натхнення. Щоб наша Доля світлою була, Благословенна.
Спасибі, доле, ти мене знайшла! І я насправді стала щасливіша. Сьогодні вже не та, яка була… Зате складаю золотисті вірші.
Долі, долі, щастя й долі хочу тобі моя доню. Щастя й доля, як те сонце хай ввійдуть в твоє віконце. Принесу чебрець і м’яту Щоб було добра багато Покладу у купіль зілля Щоб було твоє весілля Ще нарву любистку трохи Щоб любили люди добрі Принесу все на світанні Щоб була […]
Відьмаче, то не я тебе шукала. Нас доля і призначення звели. Ти той, кого в житті не вистачало. Тоді чому ми знову розійшлись? Відьмаче, ми ніколи не зумієм Забути і не згадувати нас. Що є між нами? Може, зрозумієм, Коли побачимося знову. А в цей час, Відьмаче мій, до тебе […]
В окошках луж блестит луна – Как ожерелье для дождя. Я наблюдаю, как она, За тем, как ты живёшь одна: Включаешь свет, когда темно – Тебе не страшно, нет, И гасишь, расплескав вино, Умыв от слёз рассвет. Как варишь кофе по утрам. И ставишь чашки – две… Вдвоем не просыпаться […]
Мы все хотим причастны быть к чему-то, Большому, вечному, не ведая призванья, В себе, ни то, что множит фатум скуку, Без должного, но тщетного сомненья, Что в нас таланта меньше чем находим, В других. Но хуже, что глаза свои отводим, От зеркала, что может на мгновенье, Открыть в лохмотьях нас […]
Сорочку доньці мати вишивала Ще ранньої, досвітньої пори. В нитки шовкові душу виливала, Щоб грали, мов веселка, кольори. Червоний – то кохання незрадливе, Зелене листя – щастя у сім`ї, Жовтогарячий, щоб була щаслива І біди обминали дім її. Проходить по сорочці й чорна нитка, Та тут її найменше є, аби […]
Тітка Кармочка ходила, з собою звірка водила: білого такого, з хвостом і пушного. А пухнаста та звірюка – гіркого досвіду наука, а як досвід не вивчаєш, то власним чолом шибаєш. Тітка Карма отака: з гумором і свавільна, з Немезидою дружила і про справи тріскотіла. Вона тупцяє і […]
Годі зітхати про еру жорстоку – Людство інакших собі не знайшло. Різні народи стрічали щороку Звичну весну – і поліпшене зло. Гори постійно віталися з горем. Чи не щоднини стогнав небосхил. Десь римувалися морок і море, Криза та крига (поглянь, скільки брил!). Поділ – як попіл. А тиша […]
Друга ночі, крізь сон прозвучало: тинь-динь. Я розплющила очі, беру телефон. Повідомлення: “Рідна, мене не покинь…” Невже пишеш? Це ти потривожив мій сон? Мабуть, зовсім тобі на душі заболіло. Певно, спати ночами тепер розучився. Я тебе забувати себе не навчила, Ти з тих пір слабким духом, ймовірно, зробився. Нащо в […]
Захочеш – запросиш, Варення начаклуєш – пригостиш, Долі моєї чаклун Минулої і майбутньої… Але він… В наступне життя не окликає підвестися, Осінні абрикоси не збирає… Красуня не готує з них повидло… Але вона… Красуня марить про гірке насіння …чиєїсь вроди і… аквамарину Ій вистачає у світанках серпня… […]