« І все таки і в мене були сни                                 Про тих істот, що щасливіші смертних…»           […]

                        «Вічності ти передав, що вічне                          А землі, що земне…»                                   […]

                              «Та ось вже дзвенить                                 на ристалищах світу                         […]

                                «Все повз. Спостерігай і зрозумій                                   Виднокіл ковтає море й сушу,               […]

                             «Вітер з іншого, нетутешнього світу,                                Вітер висоти піднімає, тримає                         […]

                                 «Та згине все зло по весні                                    В пустищі дзеркала-ока,                 […]

                                        «Місяць блідо-медовий                                           ліг на сонний схил…»       […]