ЖІНКА Я щасливий, що знаю тебе. Сам Бог призначив стати тебе моєю. А ще – серцем землі, хоч саме ти колись створено з ребра Адама, точніше – твоїх предків. Але ім’я твоє досі залишається незмінним: – «Мати всього живого». Твоє серце – від Бога, твоя ціна – більша від перл. […]
кохання
2509 posts
Самотні береги Обіймали дике море. Разом хотіли бути ми, Але цього не станеться ніколи. Холодний вітер зігрівав, Мою давно зівялу душу. Ти мене напевне кохав, Та все одно залишив. Обійми останій раз, Подивись мені услід. Як швидко летить час, І повільно тане лід. Самотні береги Зберігали нашу […]
Така безмежна, бездоганна, неземна, Первісною прекрасна чистотою, Неначе діамант прозора та міцна Прийшла любов лебідкою святою. Не час, а ні розлука, заметіль Не стануть засторогою в путі, Коли вона прекрасна як Ґазель В ваші серця захоче увійти. Вона дівочо-ніжна, як дитина Розкриє вікна заспаних повік, Щоб ти її назвав навік […]
Ти так боявся моїх сліз – Дивися, більше я не плачу. І не лякайся моїх слів – Вони нічого вже не значать… Усе пройшло, без вороття… Мости в минуле догоріли. Ні сподівань, ні каяття – Від болю серце заніміло… ©Світлана Березяк
З тобою – справжня: без ілюзій, сьогодні, зараз – кожну мить. Не вороги ми і не друзі, і серце пташкою тремтить. Ми тут, на узбережжі світу, де всі шляхи зійшлись в один, де згаслі зорі знову квітнуть бездушним маревом хвилин… ©Світлана Березняк
...Твоїх дотиків свіжі опіки ще лишилися на руках… Ти полинув в буденні клопоти й заблукав у своїх думках: я чекаю – не повертаєшся, я гукаю, а ти – німий… Роздоріжжями мрій скитаєшся зовсім близький… і геть чужий… ©Світлана Березняк
А ти не цілуєш заплакані очі, і поруч не будеш безсонної ночі. Немов паралелі, далекі та дальні… І падають снігом надії останні… ©Світлана Березняк
Пройде, минеться, доболить, згорить, дожевріє, зотліє, спливе, пролине, відлетить, зійде, сльозою дозоріє, а потім раптом спалахне у серці мукою п’янкою!.. Прониже, спалить, надихне, і знов затужить […]
А за вікном ще сипле білий сніг, Співає вітер ніжно колискову. Чи на яву…Чи може уві сні, Ти приходи, моя любове, знову. Я розпалю стареньку нашу піч, Для жару ще додам сухе поліно. Лише тобі в цю тиху-тиху ніч Розкажу те, що так давно боліло. Відкрию душу, виплачу весь біль, […]
Верни мені віру! Благаю, будь ласка, верни. Зітри безнадію, благаю, спини чорні дні. Посій у душі моїй квітів духмяних кущі. Хай квітнуть до рання, і зорям дарують вірші. Дарма, що від холоду стигнуть суглоби і час, Я й досі чекаю дощів і єдиний наш вальс! Я й досі надію плекаю, […]
Ви не розбудите людину, Яка вдає, що міцно спить, І хто забуть знайшов причину – Ви не примусите любить! Чи може бути щось гіркіше, Ніж зрада щирих почуттів? Той, кому вірив ти найбільше, Тебе так запросто зганьбив! Мілкої зради не буває – Незримо проростає цвіль! Не зрадить тільки той, хто […]
«Вітрила» Повір для мене ти вітрила І вітер що жене у далечінь Для мене душу ти свою відкрила І я в злетів у синю височінь Повір мені заглянувши у очі Чи бачиш в них, хоч крапельку брехні? Для нас замало було просто ночі Коли погасли зоряні вогні […]
..лиш справжнє кохання дарує нам крила.. ..окрилює так..що себе не впізнаєш.. ..вселяє надію..серця зігріває.. ..і ти в почуття це всеціло пірнаєш.. ..варто кохати та бути коханим.. ..це почуття робить душі щиріші.. ..серце наповнює ніжність та ласка.. ..мрії збуваються найзаповітніші.. ..бажаю щоб кожен міг щиро кохати.. ..та бути коханим..що дуже важливо.. […]
Так хочеться почути тишу, Точніше голос твій у тишині. Можливо я про це ніколи не напишу, А лиш закину свої спроби у багні. Так хочеться до тебе доторкнутись, І просто зазирнути вглиб очей. І носом в шию міцно-міцно вткнутись, І провести багато так ночей. Так хочеться з тобою […]
Таких як ти, обвітрених життям, Із досвідом кохань і перетворень, Шукає зморена, поетова душа, В пориві ночі, для п’янких повторень. В таких як ти, померли рани днів, Такі глибокі, мов яри у полі І хто до мене твої руки грів, І хто розказував тобі про зорі? В тобі одній, затихла […]
Ніжно голубі очі попереду мене, Твій аромат вже минувшого літа. Я й досі хочу грати джентльмена, Та ти уже не моя Афродіта. Усі мости які ішли в минуле зникли, Вони уже давно усі згоріли. Тай ми уже окремо жити звикли, Й один без одного напевне б постаріли. Укриє час мов […]
Різні міста за вікном, тай нехай… В мене Тернопіль, в тебе Гонконг чи Китай. Різні думки в голові, різне бачення, Не помагає ні інтернет ні телебачення… Так хочеться сісти на авіа лайн, Прошепотіти усім до побачення. Не рятує мене вже ні кава ні чай, Минуле не має великого значення. Але […]