Як тільки сонечко пригріло,Весна співає свій романс,А віти з радісним відтінком,Поважний стелять реверанс. Життя немовби розквітає,Вже більше світла і тепла,Зійшла веселка небокраєм,Торкнулась щирого єства. Яка краса, ось глянь навколо,Ти чуєш, дихає земля,Блакить небесна…під покровом,Кохання… квіти… ти і я.
кохання
2509 posts
Вона задумалась у тиші,Життя гортала без зупинки,Тьмяніли в прикрості зіниці,Коли знаходила помилки. Мабуть, любити не уміла,Чомусь подумала про себе,Душа вразлива і несміла,Та що ж колотиться так серце? Це чорний янгол враз з’явився,Тобі розумний ось учитель,Напевно роздумів рабиня,Наставник буду і цілитель. Додам відвертого сарказму,Байдужість, впевненість…до речі,Спокуси, рідкого таланту,Замків нема у цій […]
Оставьте мне хоть что-нибудь на память, Улыбку, взгляд, дыханье наконец, Угасший в чреслах дикий темперамент, Безумный нрав и смех, как образец. Летите с Богом, ветер странствий в помощь, На крыльях крашеных, седых волос. Союз наш сгнил, как перезревший овощ, И я устал любить вас на износ. Решенье вами принято – […]
Невже стосунки романтичні,Лишень екзамени на зрілість?Незгоди тягнемо по крихті,Щоб перевірити на міцність. Нехай у кожного характер,А стільки в поглядах різниці,Погано жінці; рій уявлень,Йому, подумати б у тиші. Зліпили з різного нас тіста,Хіба це привід до вагання?Вогонь запалює лиш іскра,І знову пристрасть … і бажання.
Напевно прямо в серце,Попало влучне слово,Хоч зараз теплий червень,Душа ж покрилась льодом. Навіщо ранить душу,Укривши тінню зорі?Чому розбурхав бурю,Коли у домі спокій? Почуй же спів незвичний,Це жайвір вище хмари,Вставай, сьогодні милий,Змінити треба барви. Іскриться ніжно щастя,Грайливе сонце – доказ,Від того світла й сяйва,З росою зникне осад.
Тривожний сон розбудить на світанку Ти вжe давно бурлиш в моій крові. Я вибіжу стрічати тeбe зранку Босоніж … по нeскошeній траві. І бігтиму допоки сили станe До того, хто тривожив моі сни. Здаля впізнаю я лицe коханe В тім полі, дe колишуться льони. А ти всміхатимeшся синіми очима І […]
Зима на серці й холод,Хоча пролинув травень,Думки підступні тоскно,Гнітять відлунням вражень. Зітхала біля клена,Втішали ніжні верби,Звучала, мабуть, флейта,Та чулось бились глеки. Якщо з’явилась інша,Відтак нема кохання,Нехай чудова нічка,Йому дарує щастя. Себе любити треба,Навіщо зайвий відчай,Тому на рингу, певна,Бої мене не тішать. Палають зорі ясно,Вітрець лоскоче личко,Чомусь уже не страшно,Назвать байдужість […]
Кохаю… із тобою знай, відкрита,Сказати це, знайшлася десь сміливість,Змінилася сповна, в тім є причина,Віднині оживають сни мрійливі. Емоції злетіли аж до неба,Так начебто з’явилися враз крила,Для щастя відкриваються тенета,Нехай лиш день один, як я хотіла!
На Марс задивлялась Венера,Давно запримітивши погляд,Його виділяла манера,Зорити очима поодаль. Як ближче на зорянім небі,Стрічались вони, то промінням,Торкалися, ніби на злеті,Адоніс… його Афродіта. Стрімкі почуття розгорілись,Узрів наполегливий мрійник,У дивнім міжзорянім світлі,Жіночого стану відтінки. Чекає момент пломенистий,З’єднання планет чимскоріше,Обійме кохану, а зблиски,Розсипле на щастя враз вітер!
Вічна тиша в лісі панувала, Та лиш до цього дня, Тихенька пісня тишу розірвала Та ще якась незрозуміла метушня. Аж ось майнула сукня між дерев, І пісня чулась голосніше, Та ще й додався дивний рев, Навколо стало холодніше. Та що ж це коїться навколо? Невже повстали мертвеці? І раптом в […]
заблукалі (блукачі )вовчиця і прянощі (аніме) ОР1 укр переклад переклад by dominik de Ukraine переклад з японської (хоча перекладено на ангельську) Стежиною малою заблукала я Ночі не перемогти Запізнілою іскрою бавлячи(балуючи) Серце біжало геть Але сьогодні я розведу вогня в ясную даль прямуючи Помани мене за стежиною дня Що привело […]
І Словом… прямі паралельні не пересікаються. В жодній теорії на геометричній плоскості, за умови коли художник не засвідчить ідею умовності в перспективі. І лінії сходяться, за плечима його фігур. Словом, фігури, його приближені до химерного світу прямуючи, прямою виходять з часом на схвильований серпантин. З тим, фігура перетинається з паралельними […]
Осяяла зоря ранкова,Умить зачарувала погляд,Зробилася душа безвольна,О жінко, ти моя Мадонна! На вітрові вихрилось плаття,Торкнулося руки матроса,Уперше і в момент кохання,Неначе обійняв він сонце. Надія промайнула близько,Хто знає, як ім’я красуні?На палубі сміялись нишком,Вона ж із капітаном в шлюбі. ****** Сьогодні неспокійне море,Втікали галасливі чайки,Дощ болісно нутро полоще,Змиває почуття по […]
Лиш подумки подамся в мандри,Враз зорі миготять утішно,Так ніби незвичайні мальви,Розсіялись по небу вітром. На відстані хіба мовчання,Насправді… особлива мова,Розкрилася бодай троянда,Бо щирість ця душі знайома. А ніжності потік безмежний,Полине промінцем довіри,Зворушливі життя моменти,Відтак… без будь-яких обітниць. Відвертістю себе здивую,Все ж бесіди… такі розкуті,Мов випила п’янкого трунку…Тож магії кохання бути!
З тобою витаю… є крила,Мрійливо кружляю над плесом,Мов чайка, хитаюсь на хвилі,А потім ступаю на лезо. Ти вітер! Підхопиш грайливо,Теплом обігрієш і знову,Повієш холодним поривом,Бо любиш відчути свободу. Вразливе сердечко у пташки,Та зможе сказати відверто,Зберуться ж насуплені хмари,Й устелять грозою пів неба. Навіщо стихії журити?Душі в благодаті потреба,Їй добре парити […]
Так віддано тримаєтесь за спогад,Що болісно душа пережила,Та підступи знаходите і розпач,Й не чуєте свого серцебиття. Не треба відрікатися кохання,Сьогодні почуття, до вас прийшло,Незгоди, чи даремне сподівання,В минуле відійшло, як не було. Тож трепетно збирайте у намисто,Весняний цвіт і вранішню росу,Що справжнє, виглядає дивовижно,Ви тільки довіряйте відчуттю.
Коли зійдуть зорі на небі,Вони побачать мою печаль,За тобою сумую навіть,Мовчання накинувши вуаль. Невже зовсім не відчуваєш,Як же ніжно співає душа,У свого серця не спитаєш,Чому притихло це почуття. Зберегти щоби все вдалосяВтихомириш свої пориви,Бо мудрості в тиші знайшлося,Щоб внести в життя корективи.
– Богиня, не жінка! – Бешкетне дівчисько… Лиш мить відділяє пантеру від кішки! – Ви янгол небесний! – А як щодо перцю? У демона янгол ура́з оберне́ться, як “коники” сво́ї пока́жу тобі! Чи янгола в ме́ні побачиш тоді? – Хворію я вами… – Та що ти! Давно? Сказати по правді, […]