Последняя страница Закончился роман И ноль не единица Пустой самообман Насильно мил не будешь Вот истина проста Напрасно его любишь И злишься неспроста И снова двое в соре И снова на разрыв И сковано в неволе Души твоей порыв Не хочет он мириться Развею я туман Последняя страница Закончился роман.
любов
3084 posts
Познай любовь! Познай ее! Жалеть ты будешь меньше Чем не познаешь нечего, И жизнь вся станет легче. Пускай моря себе плывут, Пускай ручьи спешат все. Познай ее! Года пройдут! Познай и будет счастье! Ведь что непознанно, увы, Понять никто не сможет. А ты познай! Познай, живи! И возразить, никто не […]
Дождь стучит, седой холодный дождь И ты идешь, и вновь тебя проймает дрожь И в сердце тяжелые капли стучат И нежно из луж только звезды глядят. Только в лужах огоньки глаз горят И на их мотыльки легко летят. Да только твой мотылек смотрит на дождь Она смотрит в окно любит […]
Ну вот и ночь покрыта серебром И дети спят и полночь за окном Ну что пойдем поговорим вдвоем А может кофе или чай попьем Вот день прошел, ненастный день Полон забот, решений, разных дел Устала ты, похожая на тень И ты наверно отдохнуть хотел А дети спят, что снится им […]
Любить устали сердце и душа И будто ты сума сошла Не думаешь о нем? Не знаешь ничего? Гори оно огнем! Ты все же не его! Как раньше его хотелось, Как в небесах мечталось, пелось… Но вот дела, но вот беда. Не думал он, не знает он. Ему […]
Солнце золотыми нитями грело землю, веяло теплом. Пело мое сердце соловьем, не ведая о том… Птицы разливали трели по садах словно, солнечный свет расплывается по всему свету, проникая в каждую щель. Сказочно порхали мотыльки в парках, как осколки разноцветных звезд, утерянных после вьюжной ночи. Вдали сада в конце аллеи рос […]
Улыбки солнца свет Вуалью ночь окутала в сердцах Меня здесь нет И не было. Лишь страх Скребется тихо в уголках души Ты свет надежды не туши Прошу тебя живи, дыши, Нельзя сказать – ты напиши. Но только не молчи Но только не вздыхай И если хватит мочи Вдохни по глубже […]
Ты много в жизни повидала, В свои невинные года. Я помню все, что ты сказала, Кого ты ждала иногда Насколько знаю, ты дождалась И если помню это он Хочу, чтоб ты все время улыбалась Чтоб было явью, а не сон.
В стихах я напишу рассказ Он о любви, и он о нас И свет твоих прекрасных глаз Меня согреет в этот час. Так вот: с чего начать историю свою Да просто я тебя… люблю… Души моей тревожный тон Поет с твоею в унисон. А что слова? Они немы, […]
Бывает странно когда грусть Внезапно так коснется струн души Ты молча скажешь, ну и пусть Один, среди ночной тиши И непонятно где и как Приятной будет эта грусть. Воспоминания вот так Всплывут сами собой и пусть. Ты улыбнешься не спеша Задумаешься на мгновенье И лишь одним добром дыша […]
Я намалюю тобі небо, всіма волошками літніх цілунків, і більше нічого не треба, лише зізнань твої візерунки. Лише гаптоване щастя і небо, і волошками писані вірші, і більше нічого не треба, і небо в очах сміливіше.
Твого тихого раю грішниця, у полоні твоїх очей, пишу сповідь, так солодко пишеться, і вечорію біля ніжних плечей. Твого тихого раю грішниця, хай розкажуть вишні про нас, як серця стають ніжними птицями, і співає небо романс.
Ти мовчки куриш у ніч полохливу, Дощ охопив тебе вогким полоном. Гарячий, втомлений, дуже щасливий, Мовчиш і вдихаєш дим на балконі. Ліниво скрутилась на ліжку з утоми, Щедро наповнена, любий, тобою, П”яна від щастя, грайлива і сонна Вдихаю дим з ароматом любові. Бісики хитрі у погляді грають, Кличуть […]
Присвячується Р.Є Тисячоліття третє на порозі – Змінилися часи, змінивсь і світ. Нічого вже не знайдеш на дорозі. Тяжкі часи! Та що ж тепер робить? О! Як же розпаскудилися ми! Не хвалим Бога, а розбої чинем. Занапастився світ! А ким? Людьми! О Боже милий! Таки й ми загинем! Та ти […]
Долаючи з Батурина дорогу на Крим турецький й Запорізьку січ, стрів біля річки кобзаря старого козацький сотник Дума віч-на-віч. Сидів сліпець на березі крутому і піснеслів наспівував сумний. Давно старий не мав сім’ї і дому, тож душу укладав в переказ свій. Перебирав співець бандури струни і над […]
Закрий вікно, мене поранив протяг, По обличчі міцним ударом кулака. Зачекай, кохана, зупинемо цей потяг, Бо ти в мені так часто бачиш дурака. Сідай, востаннє побалакаєм про наше… Щось я тобі, а ти мені – побудем тихо. А знаєш, люба, надоїла ця душа пропаща, Що поглинала вічно всі твої стихійні […]
Мене пробач, що я така з тобою, у тобі… Що випробовую на міць моральні сили, Коли, в нікому невідомій боротьбі, Відлюдники-амбіції терори пережили. Знаю, що важко бачити релігію в мені І суперечити чужим уявленням про вічне… Ти б всім оту конфесію представити хотів, Щоб висміяти світ брехливий і цинічний. Бо […]
Шепотіти для тебе слова по буквах Під небом вечірньо-червоним, убогим… І цілувати б вічність на твоїх губах, Щоб більше на світі не хотілось нічого. Помовчати з тобою хвилину, Щоб згодом забути як вмів говорити, Бо ти – саме “та” найкраща людина, Яку неможливо колись розлюбити. Мені б міцно тебе обіймати, […]