Якщо мій світ розвалиться на труски, І шкереберть піде все за тобою – Не оглядаючись іди, мене відпустить, Коли замовкне сум в розмовах із юрбою. Якщо весь горизонт потоне у тумані, Бо сталось так, як не очікував ніхто – Ти йди, куди зібралась, без прощання, Щоб згодом я не взнав […]
любов
ТРЕМТ Буває… так важко дібрати слова́ː Крізь душу неначе застрягли чуття І хвилі натомлені в небо звива До зорь занебесних. То – мо́є життя, Яке смутком Бога світ мрій сповива. На пензлі художника – нитка буття, А пульс лицедія – це маска […]
Пуста кімната, пусті стіни і гуркіт машин за вікном, Темна кімната, темні стіни, бокал наповнений вином. Одна сльоза, одна причина та сотні божевільних думок. Один погляд, один дотик і ти дістанеш навіть до зірок. Слова правдиві, слова щирі й немає масок на лиці. Єдиний крок, єдиний вчинок і мрія у […]
В майстерні – тиша. Вікна всі закриті. Надворі під дощем зітхає айстра. Такій, на диво мужній, Маргариті Свого вдалося врятувати майстра… Містичний бал лунає відголоссям. Вона мовчить і світло не вмикає. Змарніле, наче сніг, його волосся Рука жіноча лагідно торкає: «Засни й на сни уваги не звертай. А я тепер […]
Закричала птаха в полі, Заридала мати. Вже не доля на цим світі Сина цілувати. Вже нема надії більше В очі подивитись. І лишилося одне: Тільки помолитись. Роки йдуть, і не змінилось. Все його чекає. І не хоче розуміти, Що в живих немає. Що не вернеться додому, Не піде до церкви. […]
Напевно, не варто писати тобі листи. Читати уявні твої й поготів не варто. Складаю в шухляду, і знову рахую втрати. Усі — неважливі. Болиш у мені лиш ти. Голодним щуром невідомість шматує дні: За що покарав ти? Навіщо отак покинув? Картається серце: «Я винна… я винна… винна!..» А розум нечутно […]
Пройти хотя бы раз По краешку твоей судьбы… (с) Леонид Дербенев Лёгким касаньем солнечных тёплых губ Каждый рассвет ложится в мою копилку. Бойко звеня, заливисто дни бегут. Шепчутся рифмы, стайками вьются пылко. Ты где-то есть… И солнце поёт внутри! Поит меня густым золотистым светом. Пульсом в висках рождается новый ритм. […]
Добридень принцесо, дозвольте сказати, Сьогодні в палаці відбудеться бал. Ну, що ж, ви, маленька, не треба мовчати, Сам принц запросив Вас на цей карнавал. Не хочете на бал? Тоді зіграємо спектакль? Де головні актори - Ви і я. Спершу наповнимо ми келихи побляклі, Щоби не втратити прекрасний смак життя. Сценарій […]
Вулицею твого життя уже не вперше, Звучать одні й ті ж самі кроки… Скоро стане зовсім легше... Якщо засвоїш ти життєві ці уроки. Зроби яскравим ти своє життя, Не дивлячись на темні кольори... Хай серце твоє лиш радіє - це затям. І переступай через власні контури.. Меланхолію відкинь подалі.. І […]
Моє літо немов посварилось із сонцем, І вранці я бачу перехожих в пальто. Тепер не поспиш із відкритим віконцем І каву тепер п'є зі мною - ніхто. Мені без тебе наввть кава не п'ється, А якщо навіть п'ється - то вона - це не те. Вона крізь серце діряве проллється […]
Ти прочитаєш цього́ вірша обов'язково, а потім трішечки подумаєш про мене. Не викидай дарма душі моєї слово, Воно приховує в собі те почуття шалене. А я про тебе думаю не трішки, Ти у думках моїх ховаєшся весь день. Говориш про свою приховану усмішку, Повір, вона - найкраща із натхнень. Мені […]
Я намалюю небо голубе, Де нема місця жодній чорній хмарі , Поблизу селище розкинулось мале , Де не потрібно жить в печалі! Я намалюю квіти запашні , Що радувати око будуть людям , Веселочку грайливу ,що в журбі Нестиме гарний настрій усім людям! Я намалюю зоряную ніч , Де кожна […]
Дівчино, станьте для мене Алісою, Ми вип'ємо з вами зеленого чаю з мелісою. Разом привідкриємо стару завісу Прекрасну завісу Неповторної Країни Див. Ми разом швиденько туди заліземо, Не маючи грошей, документів і навіть візи... Я подарую тобі печиво із написом "З'їж мене" Якщо чесно, то цього я сам тебе і […]
Тебе, на жаль, не знала і не знаю, Бо ти живеш у мріях і бажаннях. Приходиш потай коли засинаю На ліжко сядеш тихо, зовсім скраю, А потім десь зникаєш прямо зрання. Так іноді торкаєшся волосся, Слова шепочеш ніжні і казкові. Ти тішиш мене тим, що все вдалося І наче те […]
Яскравим світлом в сірості ночей Коли весь Всесвіт хворий божевіллям, Коли лютують злоба і свавілля, Наснився ти… Твій час назад тече… Все навкруги безглуздо і химерно. Все тлінно: люди, пам”ятники, віра. Земля волає передсмертним риком звіра…́ Ти змахуєш з плечей космічну скверну. В багно любов безжально затоптали Вже люди, як […]
Найжахли́віше те, що так, як тоді – не виходить Найпечальніше те, що я вірю в щасливі закінчення Що мене з цього русла чіпкого ніяк не виводить Хоч у крайнощі падай, хоч в відчаї Нам залишився попіл – ні пробачень, ні писаних істин Засинаємо в різних пустелях, ніби забуті Я ненавиджу […]
Я ушел от тебя на рассвете, Ты, свернувшись клубочком спала. Так спят только счастливые дети. Ох, какой ты красивой была! Лучик солнца скользил по подушке, Чуть касаясь прекрасных волос. Щебетали синички-подружки, Меня лаем провел старый пес. Я бежал, упиваясь весною, Нет, я будто на крыльях летел. И весь мир был […]
За любовь можно все отдать? И страну навсегда оставить? И друзей лишь в сети читать? Но на что-то ведь нужно ставить… И опять за ее теплом Каждый раз через все океаны Покидаешь свой отчий дом, Пролетаешь чужие страны. За ее беззаботный смех И за искры в глазах глубоких Ты опять […]