Давай, мы запасёмся лишь мечтами, Собрав их аккуратно в наших снах, Отправимся в неведомые дали, Чтоб наслаждаться ветром на устах. Без разницы куда несёт дорога - Извилиста, терниста иль темна, Держась за руки, не страшна тревога И каждый день улыбчива душа. Изысканно рассыпанные звёзды Подмигивают ночью с высока, И бело-серые […]
ностальгія
1314 posts
Зірки в дитинстві сяяли ніжніше, Серця очікували вишніх одкровень!.. Одна година для дитини більше, Ніж для старого чоловіка цілий день!
…Куда-то мечтанья мои улетели, и время, казалось, свернулось спиралью, растаяла осень в декабрьской метели, осеннее — в прошлом, размытом печалью… Зима ослепила снегов белизною, покоем наполнила мир бирюзовым, укутав поля и луга тишиною, леса обезжизнив морозом суровым… Сугробы вокруг, всё замёрзло, уснуло, лишь скука, холодного солнца сиянье… В душе, словно […]
Під тином щедро мальви зацвіти, дівчатами на сонці запишались, а в лузі чутно тихий гул бджоли – з моїм дитинством все оте змішалось… У вітті дуба листя шелестить, а поряд з ним, немов тендітні кізки, шепочуться і тягнуться в блакить стрункі з корою білою берізки. Волошками розважливих […]
Поховано дні близкості,- Я Вам не скажу :”Ти” Греміли громи-блискавки Коли палали мости! В коханні нема вічності! Нас хвилями крив гнів! Розбитий кришталь ніжності Так жалісливо дзвенів!.. Занадто булО гордості, Й відсутності каяття… А нам би тоді мудрості Простить, і любить життя. Ми б всесвіт могли рухати! Підкорювати світи! І […]
Як пелікан, що розбиває собі клювом груди І кров`ю теплою годує пташенят, Так ти годуєш нас і звідусюди Знов навертаєш до родинних хат. Ти повертаєш нас, де цвіт калини Чарівно падає у синє джерело, Ти повертаєш нас у домовини, Ти нас збираєш під святе крило Тієї віри, у яку хрестили […]
Давно вже журавлі полинули у вир І ранок слід залишив на просторі Живемо ми, з надією на мир Хоча не відчуваємо вже болі. Боротися ми будемо до краю Де вічність й світле майбуття Хоча пітьма чекає нас, я знаю Назад немає, друже, вороття. Буть сильним і відважним ти Борись за […]
Так хочется на море! На теплый и песчаный пляж. Лишь, окунувшись в волны, Почувствовать опять….. Как наполняют силы, Мой истощённый мозг. Как тело отдыхает От пролитых им слёз… Как ласковое солнце Войдя своим лучом, Наполнит мою душу Пронзительным теплом. А волны так и плещут, Бросаясь на песок. И чайки всё […]
Яким би ти не був крилатим – Усе в минулому загубиш, Яким би ти не був багатим – Але все рівно час не купиш! Які б не мав ти гострі зуби – ЗнайдУться і твоїх гостріше, І яким сильним ти не був би – Та ніжність все ж тебе сильніше!
Кілометри любові аж ніяк не завада, Якщо кохаєш – вони не біда. У душі лунає ось та серенада, “В середу буду”. Сьогодні – вона. Ти, звичайно, моя улюблена страва, Тридцять суконь висить наяву. І завжди сяє твоя посмішка яскрава, А очі. Люблю твоїх небес синяву. Я принесу з собою коробку […]
Я вернусь. Я это знаю. Может, в образе слона, Может, в образе мартышки Я вернусь. Лишь жди меня. Будешь ждать, и, без сомнений, Ты увидишь мой приход, Сердцем ты меня увидишь. И не скажешь, что урод. Тебе будет безразлично, Что я страшный и большой, Что покрыт я сверху шерстью… Главное, […]
Колискова Ти сумуєш за мною під поглядом темряви ночі… Гілка дерева темним виразнить округле плече, І якщо наші душі ні біль, ні печаль не пече, То чому мерехтить поцілунком на грудях листочок, А фіранки примарі волосся із тіней плетуть, І тріпочуть, тріпочуть, про спогади марні тріпочуть? Я чатую з вікна […]
Приїхав в дощ та їду в дощ Краплини із очей та неба І твій вже рідний серцю борщ Я в пам’яті зберіг для себе. Під небом найгарнішим нашім На кращій в Всесвіті землі Налили Щастя повну чашу І дітям, і батькам, собі… Вели життя своє навпомац Непевно крок за кроком […]
Між небом і морем, де ніжиться вітер, Де сонце свій шлях на воді золотить, Де хвилі шепочуться ледве помітно, Мій погляд злітає в бездонну блакить. На гладі морській білі чайки, як мрії, Змахнувши крильми понеслись навпростець. Вривається в душу легка ностальгія: Все має початок і має кінець. Курортного літа сліди […]
Я чула шепіт моря й самоти, так схожі с шурхотінням оксамиту… Відлуння щастя мОго, що розбите гуляло, не торкаючись води… Холодна осінь співом про своє… по вітру розправляла жовті крила, та човен наш і досі без вітрила… Це значить, він навряд чи допливе! Бушує кров, занадто мало вен, так, ніби […]
Я вас люблю, Хоча не знаю, як вас звати, Не знаю ваших друзів чи сім’ю, Та чи зумієте мене ви покохати. Я вас люблю, Не за колір шкіри, не за блиск очей, Та навіть не за красномовність, Ваших вогняних речей. Я вас люблю, Бо світ без вас, не світ, І […]
Зорі на небі, сьогодні усміхнені Вітер затих, нема хмар Місяць бажає спокійної ніченькі, Спати не зможу, нажаль Як же без тебе, я довго, коханая Пам”ять про тебе – журба В ній я, ще юний і ти моя рідная Ми з тобой разом, краса Птаха у небі, жіття наша річенька Сум […]
Розцвіли півонії Це неначе рай Простелили колії У квітковий край І любов прокинулась Тепло на душі Можеш все забрати Квіти залиши І ніщо на світі Не замінить їх Чуєш поміж квітів Цей веселий сміх? Це сміється райдуга Щось тихо шепта Знайте, у цих квітів Є своя душа Вона пахне ніжністю […]