осінь
Ти прокралася в мою кімнату, Розмальовану літніми барвами, Щоб коштовності порозкрадати, Компенсуючи сливами й кавою. Ти згадала про день усіх відьом І взялась готувати бенкет. І тому вже листочків не видно – Всі лягли у святковий букет. Ти сказала сидіти удома (Тільки іноді можна надвір), Щоб дивилася навіть […]
Книга осені Своїми холодними сторінками Змушує пальці відчувати літери Як струни Чорної віолончелі незримого майстра. Осінній вітер Все так само гойдає пожовклу траву (І верес) Як колихав у часи осінніх сутінок – Кельтських сутінок короля О’Доннелла. Візьми до рук сопілку Різану з ліщини Вітряного Берега Тої самої Яку шанували діти […]
І ночі не було, Чи був той день?, – Не знаю., Та осінь, Не усе втрачає… Можливо дощ,- У гаю листя омиває. Та все ж, вона ховає. Ховає світло в дні,- А потім,знову хмари,- Ховає погляди, Наводить чари…. Тоді у помислах Відкриті очі в небо… І линуть, все туди- В […]
Чомусь ïï не зрозумiла досi… Така чарiвна й водночас сумна. То барвами на сонцi грає осiнь, То вмить дощем заплакала вона. Ось посмiшку дарує нам привiтну, Теплом приємним радо огорта! Яскраво чорнобривцями розквiтне, I розфарбує золотом мiста! А якось ранком гiрко так заплаче, Мов дiвчинка маленька у сльозах. […]
Осінь як жінка – така різна буває часом Десь холодом віє, десь ніжно муркоче, То сонечком бавиться, то морозами, То жіночним сопрано а іноді басом… Осінь як жінка – спокуслива, чиста Для когось Така бажана, так свята і так грішна Але для когось… А для іншого болем холодним свище Та […]