Присвячується Святій Преподобномучениці Великій Княгині Єлисаветі Федорівні Романовій Якби люди ставали зірками, Я б не зводив очей з Вас повічно! І сто літ, що застигли між нами – Відчуваю, це так символічно! Святість Ваша, Єлисавета, – Тиха пристань для тисячі хворих, Я до Вашого фотопортрета Доторкаюсь, тамуючи подих! Ваші очі, […]
пізнання
Під вікнами в кущах шипшини Ридала тужно пташка рання… Ми бачим тільки гріх людини, Але не бачим покаяння! Недобачаєм оком вбогим, Нездатні і бодай відчути, Як грішник плаче перед Богом І б’є себе скорботно в груди! Як собі місця не знаходить, І сліз від Бога не ховає! Як Дух Святий […]
Яким би ти не був крилатим – Усе в минулому загубиш, Яким би ти не був багатим – Але все рівно час не купиш! Які б не мав ти гострі зуби – ЗнайдУться і твоїх гостріше, І яким сильним ти не був би – Та ніжність все ж тебе сильніше!
Я вернусь. Я это знаю. Может, в образе слона, Может, в образе мартышки Я вернусь. Лишь жди меня. Будешь ждать, и, без сомнений, Ты увидишь мой приход, Сердцем ты меня увидишь. И не скажешь, что урод. Тебе будет безразлично, Что я страшный и большой, Что покрыт я сверху шерстью… Главное, […]
..с чего начинается взрослость??.. ..с вопросов к себе самому.. ..с поступков и взглядов..с ответов.. ..на вечное “почему”??.. ..когда начинается взрослость??.. ..да просто в любой момент.. ..когда познаем мир душою.. ..и важен здесь твой аргумент.. ..взрослеем глазами и мыслями.. ..поступками и душой.. ..спасаем и помогаем.. ..решаем..назвав все судьбой.. ..в итоге судьбу строим сами.. ..душой и своими руками.. ..и […]
Якось бабця забобонна Онучку повчала, Щоб по барам не ходила, Свічку в церкві клала. – А як хочеш, щоб кохали Тебе вірно, мило, Поцілуй на панахиді В диякона кадило! Молодиця йде до церкви, Бере свічок пару, Одну й другу собі ліпить Під Святу Варвару. Бачить, диякон симпатичний Кадилом махає, Все […]
Вона духи Chanel любила нюхать І Фреді Меркурі любила дуже слухать, Носила плаття найкрутіших брендів, Кохала декілька накачаних бой-френдів. Каталася на джипах і Феррарі, Крутилась на шесті в нічному барі, Робила пілінги з маслами у салонах, В Венеції каталась на гандолах… Тепер її минуле – це примара! ЇЇ всі кличуть […]
Із зернятка проростає колосок. З насінинки – квіточка медова. А як сієш в серце ти любов, То пожнеш ласкаве й щире слово. Ще Господь в далекі ті часи, Заповідь нам дав таку важливу: “Ближнього свого ти полюби…” Та зробити це не кожному під силу. Будь людиною і завжди пам’ятай, Що […]
Здобути Райськеє блаженство хочуть всі, Але, чомусь дешевою ціною, Не так, щоб постраждати на Хресті І проти ворога свого піти війною! За Царство Боже, дорогі мої, Малою кров’ю перемога не дається! І райскії співають солов’ї Лиш тим, хто до останку мужньо б’ється! І ще волів би я доповнити одне, Про […]
На літньому,міському бульварі , Зустрілися дві самотності. Одна-це суцільна трагедія, Сумлінна, своїми талантами бита, Малювала чудово і любові не знала. Інша-розбита жахливішим лихом. Сумує і кружить як хмура лисиця, Завжди позіхає на хмурі зіниці, Любов’ю зігріта, горіла одна. Обидві вони закохались, Не бачили болю й страху, Жили тільки мріями, блукали […]
НЕХРИСТ Палкого почуття важке й крихке нидіння Тримає серце ціпко в юдолі склепіння, Що наче вишукане з пекла тихе тління Бездумно поглина життя мого тяжіння… Душа зліта… І справді, то не є видіння: Він – нехрист! Вже здобув у володіння […]
Від клена тінь спасла мене , Задуха зранку дуже сильна. Яскраве сонце знов пече, Розкидав скрізь свої проміння. Та прохолода принесе, Моєму тілу лиш зізнання. Що вже ніхто нас спасе, Від жару палкого кохання. Зігрій тебе моя любов, І зупини цей час назавжди. Від почуттів палає кров, Відверті […]
Захочеш – запросиш, Варення начаклуєш – пригостиш, Долі моєї чаклун Минулої і майбутньої… Але він… В наступне життя не окликає підвестися, Осінні абрикоси не збирає… Красуня не готує з них повидло… Але вона… Красуня марить про гірке насіння …чиєїсь вроди і… аквамарину Ій вистачає у світанках серпня… […]
Нема нічого кращого на світі, аніж розфарбувати свої сірі будні. Вдається це не кожному зробити, ніколи не бійтеся творити. Чи ти танцюєш, чи співаєш, чи музикою світ вражаєш. Ти знай, це все не дарма, адже таланти має кожен здавна. Якщо у тебе нахил, до письма, не бійся цього, а пишайся. […]
Життя тепер таке суворе Ми для людей, немов сміття Сьогодні друг, а завтра ворог, Суворе, ось таке життя Ми не цінуєм те, що маєм І не важливо, що це є. Жадністю совість забрудняєм, Не рухай це, воно моє! О, заздрість, що лине повсюди Та лише нею всі живуть Задумайтесь, прозрійте […]
..бывает душа душевная.. ..бывает такая как хочется.. ..бывает такая как сложится.. ..ну и как напророчится.. ..душевная душу греет.. ..себе и всем кто есть рядом.. ..услышать..понять сумеет.. ..обнимет душевным взглядом.. ..такая как хочется-серость.. ..а хочется в ярких красках.. ..и вместо нежности-мерзость.. ..и все там наигранность в масках.. ..сложилось уж как сложилось.. […]
Віконна рама, визначає, Твій настрій та турботу, Вселюдський сміх та їх блювоту, Але твій гріх, він не спливає. Та той тягар, заносить плечі, Рюкзак спадав, ти підривав того, Хто різав, крав, зв’язав, свободу туго, Не завмирав, лиш залишав все зайве-речі. Цей шлях єдиний, а може це мазок картини? […]
ТРЕМТ Буває… так важко дібрати слова́ː Крізь душу неначе застрягли чуття І хвилі натомлені в небо звива До зорь занебесних. То – мо́є життя, Яке смутком Бога світ мрій сповива. На пензлі художника – нитка буття, А пульс лицедія – це маска […]