Який великий світ приховують повіки, Тому що, очі - це всього лиш океан. Усі слова, лише, бурхливі ріки, Коли душа, незрозуміла, як оман. Нам варто зазирнути просто в очі, Щоб втратити свідомість від зіниць. І навіть просинаючись що ночі, Ми не помітимо усіх дрібниць. Є погляд що приховує сумління, Коли […]
пізнання
2354 posts
Лунає дзвін, лунає ще раз, І в серці звук він відбива, Навколо цвіт, навколо гомін Вкриває вулиці й поля. Лунає дзвін, далеко йде, Аж хмари повставали в мить, І в голові одне гуде - Це мій край, хай дух бринить... Нехай дзвін очі відкрива, Бо в серці пісня завелася: Це […]
ВІСТЬ Терпи папір, під натиском моїм Їж у мовчанці дум важких полиски Наперекір усім вітрам сумним, Залишу вість небесної колиски. Ми в Прав йдемо, в невинному вбранні, Насправді – в’язні у кайданках тіла, Невситні, спраглі – в голоді жорсткі, Повзем у темряву, мріючи про світло. Гукаєм голосно […]
ІМЕНЕМ ТВОЇМ Ім’ям твоїм я сутність заклинаю, Подбай про якість – «Я» лише ресурс. Тобі себе ввіряю, підчиняю, І на прозріння лиш тримаю курс. У пошуках, у роздумах, молитві, Дай бачити, що справжнє, що пусте, І в різнобарв’ї, в твоїм розмаїтті, Хай словом істина у серці проросте. […]
ВІХОЛА Раптово настав листопад – Це було на грані самозречення… Безапеляційного заперечення. Якось зовсім невпопад. І як би я не тулила все то докупи – Воно не складалося. Окремими частинами, Пручалося – розпадалося. Віхола викрадала Промокле листя щовечора. Я до неї ставилася, як до зрадниці. Чужоземної запроданиці, Що найсвітліше […]
ГРА Сховаю обличчя в долонях – Мені боляче, чи не як вперше, Пульсує лиш голос у скронях: «Нікого немає довершеного! І ти – не винятковість!» Як дивно і влучно, як можуть, Змовитись ці букви з зірками, Тандемом у яблучко влучить, Розтектись враз по венах ріками: «Контрольована глупість!» […]
КРАПЛИНИ НЕБА… Краплини неба в кольорі очей, Вогка земля – притрушена дощем. Потоки стежок, вмить зійшлись в одну – Що це за мова формул? Не збагну. Зворотній відлік: дев’ять, вісім, сім… Хто має вуха – скроні запалив. Хто має серце, справжній чистий зір – Той меч дістав… На […]
ЛИСТ Якби я могла… Написати тобі листа – Одного єдиного, Невловного і нестриманого… Скільки б я тобі всього розповіла! Спочатку, про те, Що ось за вікном стоїть знов весна. Помірна і квола, лінива й слабка, Але все ж до життя поверта. Відтоді це сьома весна… А потім, […]
ДЕНЬ І ніч поглине сон… Прийдешній день стає, Сіріє за вікном – ось сонечко зійде. Я буду у цім дні, радіти й сумувать, І прояви душі від важких дум ховать. Найвищому з світил – у шані я вклонюсь, Аж сяє небосхил, вітання шле комусь. Несе нам сенс буття, […]
ЗНАК Брахман мовчить… Життя своє кладе На жертвенний вівтар, Що мудрістю цвіте. Буття, мов вищий ДАР. Кшатрій мовчить… В бою, у молитвах, Загарті та в муштрі Долає в серці страх – Об’єднує «низи». Вайша мовчить… Але до співів клич – Дає нагоди час Найрадісне з облич, Найвартісна […]
Тихий дзвін золотого колосся, Запах меду, як липа цвіте, Ніби манить до себе і просить, – Ти хоч зрідка навідуй мене. А мене і просити нетреба, Що за Божий то дар – світ краси, Щось шепочуть замріяні верби, Мені сняться їх голоси.
Юнак молоденький троянду вгледів, Трояндочку в чистому полі. Немов би на крилах до неї летів І любувався красою доволі. Трояндо, трояндо, така молода, Трояндо, ти в чистому полі зросла. “Трояндо красива, зломлю я тебе. Краса твоя так полонила мене!” “Щоб ти пам’ятав мене, я уколю, Бо болю терпіти я страх […]
А вдома знову шелестять дощі… Додолу падає гламурне листя… І знову не приходить сон вночі, І знов душа, немов на перехресті. Злетіти б високо, у синь небес, Та в позахмар’ї вільно політати, Щоб спалах юності в очах воскрес, Щоб кожну мить життя запам’ятати. Додолу падає жовтавий лист, Малює дивний вихиляс […]
Епоха прозрінь приходить раптово. Хоча насправді з часом з’ясовується, що все до того йшло. Цинізму навколо щосекунди більшає, а щирих сердець меншає. Ми все частіше приховуємо свої почуття за масками фальшивої доброзичливості, натягнутих посмішок і розмов ні про що. Прозріння з’являється як світанок. Ти прокидаєшся вранці і розумієш, […]