Ꮇы ɜᴀᴧиɯиᴧи ᴄᴇᴩцᴇ ᴛᴀʍ, Ꭰᴇ ᴨᴏчᴀʙᴄя ᴛуʍᴀнний ᴏбᴩій: Ꮯᴇᴩᴇд буйних ᴋᴀᴩᴨᴀᴛᴄьᴋих ᴛᴩᴀʙ, Пᴏᴛᴏнуᴧих ʙ ʍᴏᴩᴄьᴋій бᴇɜᴏдні. Ꮯᴏнцᴇ ᴧᴀᴄᴛиᴛьᴄя дᴏ дᴏᴧᴏнь І дᴀᴩує біᴧᴇᴛи ʙ ᴧіᴛᴏ. Ᏼіᴛᴇᴩ ᴨᴀᴧᴋᴏ, нᴇʍᴏʙ ʙᴏᴦᴏнь, Ꮻбійʍᴀє щᴇ ᴄᴏнні ᴋʙіᴛи. Ꮧинᴇ ᴧᴀᴄᴛіʙᴋᴏю дуɯᴀ, Ꮋᴀʙіᴛь ʙ ᴄнᴀх я ᴋᴏхᴀну бᴀчу: Ꮲіднᴀ, ʙиᴨᴧᴇᴋᴀнᴀ ɜᴇʍᴧя, Ꮗиᴩᴀ ʙ ᴩᴀдᴏᴄᴛі, ʙіᴩнᴀ ʙ […]
про життя
4695 posts
А осень, как капризная девица: Подайте шляпку ей, из органзы платок, Проснувшись – кофе с капелькой корицы, А чтоб согреться – чай малиновый, глоток. То с летом спорит, чьи наряды круче, Флиртует с ветром дерзко на глазах у всех. Смешает краски в предзакатной туче И красит землю в разноцветье для […]
А знаешь не время лечит, Нас лечат поступки людей, Случайные лечат встречи, И зонтик в период дождей. А знаешь не лечит время- Одетое в нежность тело, Уменье решать проблемы, Банальный вопрос: «Ты ела?» А знаешь не время лечит, (Нещадно меняет внешность)- До боли родные плечи И чувства, что ливнем хлещут. […]
Что мне делать с любовью твоей? Мне её ни принять – ни прогнать. Ни окликнуть средь серости дней, Ни позвать на чаек поболтать… Мы с ней вроде родные, но все ж, Разделил ты нас в сердце своем. Жаль признанья лишь сладкая ложь, Черно-белых картинок альбом.
Бывают такие ночи, Что долго не можешь уснуть. Изменчив фортуны почерк, Ты просишь о чем-нибудь. Бывают такие ночи, Серебряно светит луна И счастье звезды пророчат, Желаний в душе череда. Бывают такие ночи, Застряв в лабиринте «БылО», Жестоко себя песоча, Ты Ангела ищешь крыло. Расклеив утром афиши, Гастроли день снова начнет. […]
Працьовитий 🐕 пес Бровко Не відпочиває, Службу старанно несе – Двір охороняє. Горобців ганяє він, Щоби не сідали. Не пускає в двір котів, Щоб не докучали. Мисочку обідню він Брудною не лише, Тільки їсти покладуть – Хутко чисто злиже. Я не бачила собак, Як Бровко – завзятих. Не здивуюсь, молотка, […]
Дощ дражливо біжить тротуарами, Пробирається поміж юрбою, З парасольками всі ходять парами, Я ж спізнилась на зустріч з тобою. І біжу стрімголов я калюжами, Ти, мабуть, вже втомився чекати, Між чужими шляхами байдужими Мою постать з дощу виглядати. А можливо пішов, не вагаючись, Не діждавшись таки свою даму… […]
Осень с летом чай вдруг заварили И разлили в чашки небеса. Согревая души, говорили. Долго…О тебе и для тебя. Осень с летом – переломы судеб: Летний зной, осенние дожди… Нас весна с зимою пусть не судят За поступки, встречи, что нужны. Лето- осень: грани в бесконечном, Время думать, тихо вспоминать. […]
Цілу ніч не спала, встала я раненько. Ніби і здорова, та болить серденько. Ти мене покинеш, вже нецікавеньку. Уже покинув… Всі спогади у пам’яті зринають вдень стихійно. Твої слова несказані я згадую постійно, Твоє гучне мовчання римуючи потрійно, Мій біль римуючи… Аби не чути тиші, я затуляю вуха. Душею володіють […]
Любила весною носить она шляпки, Симфонию звонкой капели, По детски играла с лучами вдруг в прятки, И птиц она слушала трели. Сбегала под дождь она летом босая, В цветном сарафане, ликуя, В глазах озорных блики рос отражая, Твист с каплями утром танцуя. Осенним ветрам напевала сонеты О теплых краях в […]
За обрій – сонце, Мов розжарений бурштин. З-під хмари місяць трусить сизий попіл. У плетиві незайманих стежин Не відчуваю навіть власних кроків. Затишно Легко… Одуд в чагарях тепло віщує І бузки налиті. А трави потонули в цвіркунах: “Цить-цить!” – пульсує в сутінках щомиті. ©
Буря ламала деревам руки, Квилив під зливою сад. То була ніч для гіркої розлуки: Шал не повернеш назад. Хмара вчепилася в нашу стріху, В ринвах зітхала вода. Нашу колишню солодку втіху Сумнівів з’їла орда. ©
Я на кущ полину наступив… Я відчув його дух і полинув У країну дитинства і див, Де в копицю падав на спину… Ох, як жайвором тьохкає час! Я й забувся, коли він востаннє Зупинявся, дивився на нас Без тривоги і без зітхання… Я ще й досі на сіні лежу, […]
Коли у сутінках приходить знову, На пам’ять вижовклий блокнот, Де жадним і гарячим словом, Юнак привласнює любов. І власним почерком лягає, Чорнило, що кипінням крові, Біжить похилими рядками, І впитись пристрастю готове. І все в його словах невинне, Красу збирається впіймати, В мережу сплетених поезій, Щоб справді мати. І тільки […]
Розмов хотілося з тобою, Мовчати не хотілося ніяк. Загублена в тобі сама собою, Тонула глибоко десь у твоїх очах. Жила і дихала, аж раптом все спинилось, Хтось, ніби, до повітря доступ перекрив. Не зрозуміла як і опинилась, Заплутана й зав’язана, і вже без мрій своїх. Куди поділися […]
Заколисує вітер весняні цвітіння, Тихо віти гойдає, замотує в мрії. Сонця промінь біжить по долоні моїй, Світ ожив, зеленіє травою і гудіннями бджіл. Пахне димом, квітками, пахне новим життям. Сонця промінь із хмарами в піжмурки грав. Новий день на крилі, принесуть ластівки, Світ ожив…І вже більше під ковдру себе […]
Якась настала дивна ера: щодня у хама торжество. і не бере його холера, і не міняється єство. Його релігія – сваволя. Його бажання – то святе. А раптом що, то знову доля у всьому винною буде. мал. Василя Шульженко