Я хочу спати, сон мене колише… Нас троє: я, напруженість і тиша. Вас двоє: ти, твоє мовчання. Я знаю: ми зустрілися востаннє… Банальна фраза: «Я тебе не вартий!» Ми вже дорослі. Скільки можна гратись? Та ні, ми діти, граємося днями. Думки про тебе рідні до нестями! Ми все ще діти, […]
про життя
4694 posts
***Брату Войткевичу Андрію присвячується, воєну першого призиву в АТО 2014 ТИ НЕ ЗАБУТИЙ! Ти не забутий Богом, любий брате! Ти не забутий, брате, ніким з нас! Тебе кохають, люблять й бути – ВІДНОВНИКОМ настав для тебе час! Гони від себе смуток… – камінь тяжкий, Гони від себе… і рятуй свій […]
Батьківщині Твої весни, літа, осінь, зими… Наша радість – іти по Землі! Ми примножим красу, Україно! Щоб молились дорослі й малі. Бо краса – то духовне надбання, Щоб іскрилась душа в каятті, Щоб лились у любові зізнання…. І утвердились в Бозі – житті!
Ты опоздал на первый зубик, На первый шаг, на первый смех. На домик, мишку, каждый кубик, На первый дождь и первый снег. На взгляд, когда увидел море, На первый замок из песка И на отчаянное горе, Когда его снесла волна. На, погулять сходить на ёлку, На, потягать за хвост кота. […]
Я выбираю свободу! Хочу быть с нею на ты! Я выбираю свободу Парижа, не Воркуты! Я выбираю свободу. Упрячьте меня в(Кресты)! Я выбираю свободу, Мир, где не вянут цветы. Я выбираю свободу, Ломать на куски кнуты, Указывать час восходу, Смотреть как рыдают шуты! Возможно, кто-то скажет, Смирись […]
По грани южной магистрали, Не замечая на пути преград, Наследник умершей морали Ронял шаги дорогой наугад. Дыханье эхом отзывалось, Во взгляде растворилась бирюза, Пройти немного оставалось, Однако он застыл, закрыв глаза. Вот цель близка и что-же дальше? Покой, награда, дети и уют? Платить налог семейной фальши И наслаждаться каждой из […]
Росія врятувала світ! Від тираній, фашизму, від Навал, яких навалом, мля Було і буде до х.. Расєя тут, там вороги, Але поб’є всіх до ноги Хатят лі русскія вайни Спитайте ви у сатани У садку вишневому хрущі Боже дай Расєюшкє мощі В небі синєм боїнги збивать, Руський світ усюди захищать […]
Якби ти знав, яка безмежна сила Твоїм словам дарована була… О, скільки раз вони безжально вбили, Та воскресала знов від їх тепла. Якби ти знав, як рани ті тривожать І в скронях через край пульсує біль… Єдине слово, ненавмисне, може, А срібні роси вибились з-під вій. Якби ти […]
Є спогади, яких не загубить. Є образи, що достеменно вічні. Їх не зламати вбивчістю століть, не застудити скам’янілим січнем. Їх не втопить в огидливій ганьбі. Не промінять на срібники у жмені. Вони у снах. У небі. У тобі. І серед інших, може є й про мене.
Звір дивовижний «босоніг» варення любить і цукерки, малюнки в благодаті книг, язик показувать люстерку, В яру рубати бур’яни. Дружити з псами та луною. У ньому стільки ще весни, що осінь ходить стороною. Він музикант і мандрівник без злих учинків за плечима. Звір дивовижний «босоніг» із щиросердними очима.
І. Мати доню колисала, «Котика» співала Та й незчулась, як дитина нареченой стала, Як втекла у місто сите, як там народила, Як забула Поле дике, де дідів могила ІІ. А як мати постаріла, воронка просила Розкажи моїм онукам, де та правда й сила Подивились онучата в небо, як годиться Та […]
На міському на базарі Торг іде і людно тут. По традиції, казали, Цар Давид забрів в цей кут. Він любив поближче бути До усіх людей простих. Не хотів нічого чути Про палаци, гамір в них Остогид йому по вінця. Без цариці було сумно. І пославши в мандри гінця, Тут він […]
Не слухай слова. Подивись на птахів Або на кістки, Що від них лишились. Відьми згуртувались У заболочених норах, Вкритих пліснявою і павутиною. Забудь про них. Винеси стілець надвір, Сядь під квітучою вишнею. Поряд лише кульбаби І здичавілі метелики. Закрий очі, почуй: Кожна пташка вихваляє тебе У своїй пісні.
Голі дерева, Мистецтво крізь роки. Легкість, присутність - Це і є весна. Тихий простір, бавовна і льон. Пес застрибнув на моє ліжко, Він теж жива істота. Березень вкотре Дарує молодим ластовиння. Ходімо смажити м'ясо надворі. Щастя - воно тут, простягни руку. У нього немає зубів, Не бійся.
Як порожньо на вулиці в селі. Хати вдягнулись у мовчання шати. Літає небом пустка на мітлі, І думає, куди б ще завітати. Старі уже впокоєні в землі. Дітей собі міста забрали хижі. Тож… порожньо на вулиці в селі, Є де гуляти здичавілій тиші.
І. Їх довго шукали в Хусті й Сочі Південь, Північ, Захід і Схід А він після сексу кожної ночі Палив цигарку, топив в склянці лід Вона вставала лише опівдні Варила каву, била серця Їм вже співали мертві півні, Але вони мали час до кінця Приспів: Любисток та барвінок У вінчик […]
І сипле сніг… У березні… Мабуть, Бортом його вернули теж додому… І що з того, що крокуси цвітуть, Вмирає сніг на крокусі живому… Він ще здоровий, з нормою у нуль (бо ж на кордоні всім температуру пишуть). Летить додому, швидше від зозуль, Хоча на нього не чекають і не кличуть… […]
Щось було у її легені. Нічого страшного - просто квіти. Їй тепер моторошно буває Ночами, в оточенні примар. Шкіра прикрашена рубцями, Немов слідами хижих пазурів - Така ціна за шанс без прогнозу. Леза, промені і сни, знову сни. Але ж існує літо. І квіти - справжні, що ростуть у клумбі; […]