Готов сменить я хаос городов. На жалкую лачугу возле моря. Чтоб слушать в ней мелодию ветров. В пьянящем, созерцании прибоя. С утра улыбкой солнце в небе встретить И раствориться в голубой воде. На все звонки, друзей вновь не ответить. И сжечь свои стихи не о тебе.
про життя
\1/Прогулянка 1. Зимова павутина, якої не мало було бути, огортала тонкими лініями його лице.Він, незважаючи, дивився в перед – на стежину, що з обох боків була оточена лисими деревами. Дерева були частиною саду, або залишком від, колись цвітучого, нічийного, саду. Старезна маскувальна куртка, потерті джинси, дірява шапка й затаскані черевики […]
Так, мені дуже-дуже сумно За тими днями, вечорами. І хоч в душі в мене не людно Кого впускаю, лишається віками. Ти стояла на порозі, Не молила, не благала. Губи твої були в прозі, Щось тихенько написала Скільки болі, скільки туги – Читав, чи то намагався. Забилися сердечні дуги, Заболіло, розхвилювався. […]
Їду зранку на роботу. Небо сонячне і спів Пташечок веселих чути. День погожий із всіх днів. Хоч сезонна алергія В мене кожної весни. Та приятелі: “Здоров будь” Реагують на “апчхи”. Я завжди кажу: “Спасибі”, А сьогодні остовпів, Бо як рявкнули гуртом всі: “Чом ти вдома не всидів?!!”
Закохався хлопець в дівку Й чесно зізнається: “Будь моєю, пташко мила, Серце палко б’ється”. А вона йому кидає: “Ой, не так то й зразу. Завоюй мене спочатку І підем до загсу” “Без війни не обійтися? Тай з ким воювати? Я затятий пацифіст – Лишусь нежонатим?”
Той хутір звався “Непролазний”, хоча, звичайно, не для нас, Там ліс зелені шкірив ясна і спочивав у стріхах час. Тікала стежка по-під плотом. Ніс тишу день на барані. Тягнуло сирістю з болота, яке темніло вдалині. Десь у містах цвіли печалі, учинків падали плоди, а ми, захоплені, стояли, і не хотілось […]
Помнишь ту девушку из кафе? Сидела напротив, заказала простое парфе, Знаю, помнишь, ведь смотрел в её скромное декольте. Ну а бесцветные, помнишь, глаза? А хилые руки, а дешёвый свитер, что на её теле как лоза. А милые локоны – осення трава, Конечно, помнишь… Ну что же это, если не любовь? […]
Люба, мила пташечко Софі, Ти не злись, пробач мені. Я готовий задля тебе на все, Тільки ти повір у те. Я знаю, що завдав тобі болю. Я прагну лишитись з тобою. Все зміниться, я обіцяю. Ти лиш пробач мені, благаю. Молюся за тебе і тільки тобі, Ночами приходиш до мене […]
Колись мені подобався,ти був такий спокійний. Мінятися не треба – для мене ти покійний, Тож щирого освідчення від тебе не чекаю. У внутрішньому просторі гармонії шукаю. Від зустрічі з тобою тепер вже не заплачу. На відстані ста метрів тебе я наскрізь бачу. Ніколи я не була богинею краси, Та були […]
Рожевий туман усе покриває, А серденько правду старанно ховає. Той згубний туман покриває усе. Ти трохи запізно дізналась про це. Розвіявся цей смертоносний туман. Невже ти не знала: слова – це обман, А вчинки – це дії, яких не забуть? Не вийти з коханим на правильну путь. А почуття твоє […]
Хоч як би важко не було йти, Я досягну своєї мети Не тільки в мріях, а й у житті, Бо це все, що потрібно мені. Я дивлюсь на невтомну зграю. Їм теж нелегко на льоту. Є надія, що ніхто не знає, Чим я дихаю і чим живу. Є надія, що […]
Роки пливуть, як ріка, як по небу хмари. Забуваються образи і похвали. Життя пролетить, а воно лиш одне. І почалось раптово, і раптово мине. Земля не стоїть, зміни є всюди. Ніхто не вічний, народжуються люди. І щосекунди змінюється все. Лиш не зміниться ніколи серце добре на черстве.
Прийду в четвер до подруги, щоб поговорити, За що в безсонну ніченьку прийшлося сльози лити. Прийду в четвер до подруги, щоби розказати, Як важко бути вірною та не проклинати. Прийду в четвер до подруги, щоби зрозуміти, Чи треба стати іншою, щоб не потерпіти. Прийду в четвер до подруги, щоби запитати, […]
Я не там, де маю бути І роблю я те, що зовсім мене не цікавить. Я не хочу просто так життя відбути, Бо хтось постійно на горло давить. Можливо, все життя неправильний вибір? Не ті міста, не ті книги, не ті люди Життя – концтабір. Моє життя на три етюди. […]
Як швидко липнем до щастя? Як швидко липнем до щастя, До благ, насолод, подарунків? Шукаємо втіхи… чи вдасться Побачити Руку в стосунках? …за все всім потрібна подяка, А по-перше Всевишньому Богу! Якщо ти віддав серця-радість, Він знову пришле допомогу. А коли ж щастя-радість – в гордині І погони собі зодягаєм […]
І всі в Дусі ми Переможемо!* Шукаєм красот, чуда, дива… Озернись на дубрави, луги! Це все наша, Свята Україна! І наш намір про неї – благий. Він не той, що всі соки вичавить… І не той, що підніжку підставить… Він про те як в біді вистоять… Як в усьому Бога […]
На вулиці зустріла одного свого друга: «В житті моїм, шановний, настала чорна смуга. А смуги дві існують, їх кожен розрізняє. Ні чорну, ані білу ніхто не обирає. Біда живе для того, щоб кожен міг здійснити Свою чарівну мрію – на краще світ змінити. Я теж здійсню цю мрію, пораду дам […]